ГОСТІ З ДАЛЕКИХ БЕРЕГІВ – ПАОЛА УТЕВСЬКА

Літературне читання 4 клас – О. В. Науменко – Генеза 2015

У КРАЇНІ ЗНАНЬ

Науково-художні оповідання

ТВОРИ З НАУКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

ПАОЛА УТЕВСЬКА

Паола Утевська (1911-2001) народилася в місті Одесі. Змалку вона захоплювалася читанням, любила переказувати прочитане своїм друзям. Але при цьому додавала щось своє, вигадувала нове. Ставши письменницею, вона створювала для дітей науково-художні оповідання.

ГОСТІ З ДАЛЕКИХ БЕРЕГІВ

(Скорочено)

Побачив Костик на малюнку ліс. Не такий, як той, що за селом улітку зеленіє, а взимку

спить, вкритий білою сніговою ковдрою. Не білокорі берізки і не патлаті ялини. Зовсім інший. Дерева в ньому не такі, як у наших лісах ростуть. А по стовбурах, мов змії, якісь рослини повилися. І листя на тих деревах химерне, неначе з казки.

Ой і закортіло ж Костикові цей ліс побачити, ні, не на малюнку, а насправді!

– Який же ти неуважний, – каже Костиків дідусь. – Деякі рослини з того лісу живуть у нашій кімнаті. А ти й не помітив.

Подумав Костик, що дідусь жартує. Та ні, в його очах ані смішинки. Показує на вікно, де алое, калачик і водяна пальма в горщечках стоять, а неподалік у кутку фікус примостився.

І справді, не бачив… А чому на вікні немає тих рослин, що в нашому лісі? Я берізку хочу. І ялинку…

– У нас зими холодні. І дерева ростуть такі, які не бояться морозу. З них листя на зиму осипається.

– А знаєш, звідки до нас фікус приїхав?

– Від тьоті Оксани. Вона його мамі на день народження подарувала.

– Так. Але його прапрабабуся чи прапрадідусь дуже довго мандрували, поки в тьоті Оксани опинилися. Здалеку фікус до нас приїхав.

– З космосу?

– Та ні, Костику. Далеко-далеко є така країна – Індія. Ніколи не буває там ні морозів, ані завірюх. Тому й дерева ростуть там не такі, як у нас… Хтось колись привіз із Індії гілочку… дерева та й посадив у горщик. Фікус, звичайно, виріс у горщику зовсім не велетнем. І листя його, хоч і не таке дрібне, але все-таки не метрове. А знаєш, Костику, на листках фікуса можна писати. Чорнилом.

– А якщо кляксу зробиш, гумка її зітре?

– З фікуса кляксу, мабуть, не зітреш гумкою. А от гумку з нього можна зробити. Ми з тобою колись обережно надріжемо його стовбур та зберемо на скельце трохи соку. А коли сік висохне, на його місці лишиться тоненька гумова плівочка.

– Я краще на папері писатиму, – вирішив Костик. І вже хотів сісти малювати великий пароплав. Той, що на ньому з Індії фікус привезли.

Аж тут дідусь питає:

– А чи знаєш ти, на чому писали люди три тисячі років тому? Костику, ти коли-небудь чув про Африку? Є там річка Ніл. Велика-велика. На її берегах розкинулась стародавня країна – Єгипет. Вона межує з відомою африканською пустелею Сахарою. А в пустелі, як відомо, найгарячіші піски. Інша річ – береги Нілу. Зеленіють там буйні трави, височать розкішні дерева. І серед них – одна чудесна рослина: папірус. Стрункий він і високий. Трохи нашу осоку нагадує, таке саме у нього тригранне стебло. Тільки він набагато вищий і товстіший.

Заввишки чотири-п’ять метрів. А стебло, як рука дорослої людини.

Єгиптяни здавна були вправними майстрами. Тисячі років тому вони вже вміли зводити високі палаци, прокладати зрошувальні канали. Вміли обробляти різні метали – мідь, бронзу, золото. І багато-багато років тому єгиптяни винайшли свою писемність. Щоправда, їхні літери були зовсім не такі, як наші, сучасні. Замість літер вони виводили невеличкі малюнки. Звуться ті малюнки ієрогліфами. Рядки ієрогліфів вчені знаходять на стінах храмів, на кам’яних брилах, на кістяних пластинках, на посуді та на кам’яних і глиняних фігурках різних тварин та маленьких жучків-скарабеїв, що їх єгиптяни вважали священними.

Але ж кам’яного листа чи навіть найдрібнішого скарабея не покладеш у конверт і не надішлеш поштою. Правда, ні конвертів, ні пошти тоді не було. Та люди листувалися між собою. І надсилати друзям кам’яні чи глиняні листи не дуже-то було зручно. Отож і шукали відповідного матеріалу.

У нас, Костику, на підвіконні в горщечку росте невеличка рослинка – водяна пальма. По-вченому вона зветься циперус. Ми її тому пальмою звемо, що верхівка її справді дещо нагадує пальму, а водяною – бо дуже любить вона воду. Її батьківщина – Єгипет. Так от, вона родичка тієї рослини, що живе на берегах Нілу і з якої єгиптяни почали виготовляти матеріал для писання, родичка папірусу. Від назви цієї рослини походить і слово “папір”.

Єгиптяни отой матеріал для писання винайшли приблизно три тисячі років тому. І писати на ньому було набагато зручніше, ніж на камені або на глині. Стовбур папірусу розрізали на довгі смуги. Клали одну смугу на одну, зверху притискали важким пресом, щоб смуги не згорталися, і так сушили. А на висушених папірусних смутах писали, як ми тепер пишемо на папері. З папірусу робили книжки. Тільки не такі, як наші. Писали їх на довжелезних аркушах і згортали у сувої… Тисячі років пролежали папіруси із стародавніми єгипетськими письменами. Вони розповіли нам про життя Стародавнього Єгипту, про єгипетських фараонів і простих людей, які листи вони писали одне одному. А коли в інших країнах світу люди навчилися писати, вони тривалий час купували в Єгипті папірус. У деяких країнах писали на листях пальми. Та ось у стародавньому грецькому місті Пергамі було винайдено ще один попередник паперу – пергамен. Робили його з телячої або козлиної шкіри. Її відбілювали в різних розчинах, з обох боків скоблили, щоб стала тонкою, розтягували і сушили на спеціальних рамах.

Це був набагато зручніший матеріал для письма, ніж папірус. Писали на пергамені з обох боків, тоді як на папірусі – тільки з одного. До того ж, його можна було згортати удвоє, і він не ламався, як папірус. З пергамену було виготовлено книжку, цілком схожу на сучасну.

У нашій країні в давнину також писали на пергамені. Тільки він коштував дуже дорого, і ним користувалися царі, князі, бояри, ченці. А прості люди, коли один одному хотіли вісточку подати, про родинні новини написати чи ще про щось, писали на березовій корі. І звуться такі листи берестяними грамотами. Одне слово, для письма використовували дерево… І наш сучасний папір теж виготовляють з дерева. Щоправда, історія паперу почалась давненько. Багато років тому жив у Китаї працьовитий і винахідливий ремісник на ймення Цай Лунь. Це він здогадався розтовкти деревину бамбука й шовковиці на борошно. Потім висипав оте дерев’яне борошно в казан, додав до нього ванна, залив водою і заходився кип’ятити. Кип’ятив доти, поки вариво перетворилося на білу густу масу. Додав до неї трохи клею. А тоді вилив у ситечко і якийсь час струшував. Вода стекла, а кашка лягла рівним шаром, утворивши тоненьку плівку паперу.

Дістав її обережно Цай Лунь, поклав на одну дошку, накрив другою і зверху придавив каменем, щоб вичавити рештки води. Потім просушив біля грубки. Так було винайдено папір.

Згодом почали робити папір і в інших країнах. Найчастіше виготовляли його зі старого ганчір’я. Деякі сорти паперу роблять з ганчір’я і тепер. Це дуже гарний папір. Але щоб забезпечити всіх школярів зошитами, надрукувати всі книжки, газети й журнали, ганчір’я не вистачить. Тому на папір беруть деревину. Найчастіше з ялин. Обрізують з неї гілля, а далі дрібнять і варять у великих казанах.

Ну а коли вариво готове, до нього додають клей, щоб папір був цупкий та щоб чорнило на ньому не розпливалося… І перепускають через папероробну машину.

Є на тій машині частини, що нагадують ситечко Цай Луня. Тільки дуже великі. Є преси, які пресують папір, щоб став тонким і гладеньким.

Нарешті папір готовий – білий, блискучий. Як отой, що ти на ньому, Костику, зібрався щось намалювати…

– Про що розповідається у цьому творі? На чому люди писали спочатку? Як винайшли папір?

– Поділи текст на частини за планом. Ти знаєш, що план може бути простий і складний. У складному плані до одного пункту пропонуються інші, які конкретизують його.

ПЛАН

1. Незвичайний ліс на малюнку зацікавив Костика:

А) хлопчик хоче побачити цей ліс;

Б) Костик дізнається про кімнатні квіти.

2. Дідусь розповідає Костикові про Індію:

А) в Індії не буває морозів;

Б) у джунглях росте родич фікуса;

В) на листках фікуса можна писати.

3. Розповідь дідуся про виникнення писемності:

А) в Єгипті росте папірус;

Б) писемність єгиптян;

В) греки винайшли пергамен;

Г) винахід китайця Цай Луня;

Г) виготовлення сучасного паперу.

– Перекажи зміст тексту за планом (першим пунктом, чи другим або третім).

– Доведіть, що прочитаний твір – науково-художнє оповідання.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 оценок, среднее: 5,00 из 5)


ГОСТІ З ДАЛЕКИХ БЕРЕГІВ – ПАОЛА УТЕВСЬКА


приклад з літератури біла ворона
ГОСТІ З ДАЛЕКИХ БЕРЕГІВ – ПАОЛА УТЕВСЬКА