ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ (псевд. і крипт. – В., Глаголь, Черкасин, Г-ко, В. Г. та ін.; 13.01.1853; с. Ярошівка, тепер Українське Талаліївського р-ну Чернігівської обл. – 27.04.1907, Петербург, похований у Ярошівці) – літературний критик, мистецтвознавець та етнограф.
Походив з відомого старшинського роду. Навчався в Ніжинському ліцеї та Сорбонні. Зазнав впливу французького теоретика літератури і мистецтвознавця І. Тена. Перша помітна праця В. Горленка “Літературні дебюти Некрасова” опублікована в журналі “Отечественные записки” (1878, № 12). У ранній
період діяльності друкувався в російських виданнях (газетах “Голос”, “Молва”, “Русское обозрение”, “Заря”, “Труд”; журналі “Всемирная иллюстрация”; збірнику “Русский архив”); у французькій газеті “Figaro”. Одним із перших подав відомості про рукописи російських повістей Т. Шевченка, надрукував кілька уривків з них (“Труд”, 1881 – 1882).
З часу заснування журналу “Киевская старина” (1882) В. Горленко був його співробітником, у 80 – 90-х роках виступав із статтями з питань фольклору української літератури, мистецтва, історії, краєзнавства, фольклору та етнографії. Надрукував
у журналі статтю “Батьківщина Гоголя” та художні переклади російською мовою (оповідання Ю. Федьковича “Лелії могила, або Довбушів скарб”, “Дніпрові кручі”), З 1897 р. жив у Петербурзі, співпрацював у газеті “Новое время”. У літературно-мистецькому додатку до цієї газети постійно подавав огляди нових видань творів російських (зокрема, Максима Горького), українських і французьких письменників та огляди французьких журналів, рецензував літературознавчі та історичні праці. Широко популяризував творчість М. Макаровського, Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка, І. Манжури, Панаса Мирного, І. Франка, зробив вагомий внесок у вивчення життєвого і творчого шляху художників Т. Шевченка, І. Кравченка, ІО. Перепелиці та ін. Був у дружніх стосунках з М. Костомаровим, П. Мартиновичем, М. Заньковецькою, Панасом Мирним, Б. Грінченком, Дж. К. Джеромом, Д. Рошем та ін. Архів Головацького зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка HAH України та ЦНБ ім. В. Вернадського HAH України.
Літ.: Лазаревський Г. Київська старовина // Укр. літ. 1943. № 12; Шевчук В. Шукач “перлів многоцінних” // Нар. творчість та етнографія. 1971. № 3.
М. Грицюта
