ГЛУХІВЩИНА В ЗАПИСАХ ФОЛЬКЛОРИСТІВ ТА ЕТНОГРАФІВ
Численні фольклорні дослідження народних пам’яток, їх вивчення і систематизація було здійснено на Глухівщині нашими земляками. Цікаво вивчати етнографічні здобутки родини Марковичів. Опанас Маркович з дружиною М. Віленською (Марко Вовчок) приїздили до рідного брата В. В. Марковича в c. Локотки (під Шосткою), де слухали колядки, щедрівки місцевого населення і записували почуте, а на Остерщині – варіант думи про брацлавського полковника Івана Нечая та історичну пісню про Івана Бондаренка. Відомі його “Народні південно-російські пісні”
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
ГЛУХІВЩИНА В ЗАПИСАХ ФОЛЬКЛОРИСТІВ ТА ЕТНОГРАФІВ
твір до зно вік живи вік учись
Related posts:
- МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ (13 01.1846, с. Токарі, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл. – 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл.) – етнограф і фольклорист. 1869 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету зі вченим ступенем кандидата....
- ЯСТРЕБОВ ВОЛОДИМИР ЯСТРЕБОВ ВОЛОДИМИР (18.07.1855, с. Крива Лука, тепер Кінельського р-ну Самарської обл. (Росія) – 02.01.1899) – етнограф, фольклорист, археолог, педагог. Походив з родини священика. Навчався в Саратовській гімназії, 1876 р. закінчив істерико – філологічний факультет Новоросійського...
- Роль пісень у весільному обряді – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Роль пісень у весільному обряді Усі весільні обряди супроводжувались піснями. В них пояснювався зміст і значення кожного обряду, прославлялися молоді та їх батьки. Тому обов’язково на кожному весіллі були присутні...
- ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА (псевд. – М. Шагінян; 21.06.1805, Київ – 10.08.1871, Москва) – історик, фольклорист, етнограф, археолог, лінгвіст. За походженням із полтавських дворян. Після пожежі в місті та смерті батька (1811) родина Закревських опинилася в скрутному...
- Митрак Олександр Митрак Олександр – письменник, фольклорист і етнограф. Після закінчення Ужгородської богословської семінарії (1862) був священиком у селах Закарпаття. Друкуватися почав у 1864 р. Писав поезії (“Хмарно, темно…”, “Любіте наш народ”, “Добре тому багатому”), етнографічні нариси...
- МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ (17.03.1847, м. Смош, тепер с. Прилуцького р-ну Чернігівської обл. – 30.06.1903, Одеса) – фольклорист, літературознавець, історик-архівіст. За походженням із старовинного козацького роду Марковичів (Маркевичів), який залишив глибокий слід в українській історії та культурі....
- МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР (псевд. – Господар; 1837, м. Вчорайше, тепер с. Ружинського р-ну Житомирської обл. – березень 1916, Київ) – фольклорист, етнограф, просвітитель. Навчався в Київській духовній академії. Завдяки самоосвіті та перебуванню в країнах Центральної Європи,...
- МОЛОДИЙ МОЖЕ ВМЕРТИ, А СТАРИЙ МУСИТЬ (похорон неодружених) Певною своєрідністю в Україні визначається похорон неодружених. На знак того, що померла молода людина, на селі біля її тіла встановлюють деревце (весільне гільце). Вбирають неодружених померлих у весільний одяг. Молоду дівчину ховають у фаті (або...
- ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО (псевд. – Павлусь; 27.01.1839, х. Чубинського, тепер с. Нова Олександрівка Київської обл. – 26.01.1884, Київ) – фольклорист і етнограф, поет, громадсько-культурний і освітній діяч, автор слів Державного гімну. Син дідича, навчався в Київській...
- МАРКЕВИЧ МИКОЛА МАРКЕВИЧ МИКОЛА (Маркович; 07.02.1804, с. Дунаєць, тепер Глухівського р-ну Сумської обл. – 21.06.1860, с. Турівка, тепер Яготинського р-ну Київської обл.) – поет і перекладач, історик, етнограф, фольклорист, лексикограф, архівіст, музикант і композитор. Народився в сім’ї...
- МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР (07.08.1865, м. Мрин, тепер Носівського р-ну Чернігівської обл. – 22.05.1941, Київ) – фольклорист, етнограф, учитель. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут (1880). Був членом Етнографічної комісії при ВУАН. Вивчав репертуар кобзарів і лірників, зокрема думи,...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності....
- Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей . ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. 2. Роль...
- Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика “Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика (1874-1904)” – збірник на пошану письменника і громадсько-культурного діяча. Вийшов 1905 у Львові заходом ювілейного комітету, до якого входили В. Стефаник, М. Лозинський та ін. Відкривається портретом ювіляра, фотографіями його...
- Роль пісень у весільному обряді Усі весільні обряди супроводжувались піснями. В них пояснювався зміст і значення коленого обряду, прославлялися молоді та їх батьки. Тому обов’язково на кожному весіллі були присутні хори: три жіночі – хор дружок, хор світилок та хор...
- ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів...
- НОМИС НОМИС (спр. прізв. – Симонов Матвій, псевд. – В. П. Білокопитенко; 29.11.1823, с. Заріч, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 08.01.1901, м. Лубни, Полтавської обл.) – фольклорист, етнограф, письменник і педагог. Освіту здобув у Київському...
- ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР (псевд. – Кондратович Ф., Сірко Ф., Яструбець та ін.; 17.03.1847, с. Крячківка, тепер Пирятинського р-ну Полтавської обл. – 30.06.1918, м. Жлобин, тепер Гомельської обл., Білорусь) – антрополог, етнограф, археолог, фольклорист, публіцист, громадський...
- Значення обряду весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Значення обряду весілля Весілля є відображенням світогляду, моралі та етичних уявлень народу про суспільні та родинні стосунки на певному етапі розвитку суспільства, культури. Найперші відомості про давні форми шлюбу у...
- Альманах Учитель “Альманах “Учитель”” – збірник науково-популярних статей з різних галузей знань (філософія, фізика, астрономія, література), надрукованих у львівському педагогічному журналі “Учитель”, 1904. Мав на меті спопуляризувати найважливіші публікації цього журналу, зробити їх надбанням не лише вчителів,...
- СУМЦОВ МИКОЛА СУМЦОВ МИКОЛА (18.04.1854, Петербург – 12.09.1922, Харків) – літературознавець, фольклорист, етнограф, історик культури, суспільний діяч. Народився в сім’ї нащадків української старшини. Закінчив Харківську гімназію та історико-філологічний факультет Харківського університету (1875). Прослухав курси лекцій з історії...
- РИЛЬСЬКИЙ ТАДЕЙ РИЛЬСЬКИЙ ТАДЕЙ (02.01.1841, с. Ставище, тепер Ставищенського р-ну Київської обл. – 07.10.1902, с. Романівка, тепер Попільнянського р-ну Житомирської обл.) – етнограф, фольклорист, економіст, культурно-освітній діяч, один із найактивніших учасників національного відродження 50 – 60-х років...
- В ПОНЕДІЛОК НА РОБОТУ, А В НЕДЛЮ НА ВЕСІЛЛЯ (весільний поїзд і весільні чини) Весільний поїзд (свати, почет, дружина) складають головні дійові особи весільної обрядовості – з боку молодого та з боку молодої. Головними фігурами, зрозуміло, є наречені, а вже навколо них здійснюються обрядові дії. Кожен з весільного поїзда...
- Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу (за оповіданням “Новолітування”) – І варіант – БОРИС ХАРЧУК ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант З оповідання “Новолітування” я дізнався про обряди українського народу, які проводяться під час новорічних свят. Звичаї ці дуже цікаві і несуть в собі глибокий зміст. Я дізнався, що під...
- КУЗЬМЕНКО ПЕТРО КУЗЬМЕНКО ПЕТРО (1831, м. Понорниця, тепер Чернігівської обл. – 1867 або 1874, х. Потітківський Коропського р-ну Чернігівської обл.) – поет, прозаїк, педагог, краєзнавець, фольклорист, етнограф. Народився в родині дяка. Навчався в Чернігівській духовній семінарії, але...
- “Енеїда” І. Котляревського – енциклопедія життя українського суспільства XVІІ-XVІІІ ст І. “Енеїда” І. Котляревського – безсмертна перлина української літератури . ІІ. Український національний колорит поеми. 1. Дух козацької вольниці . 2. Національне вбрання українців . 3. Українські страви . 4. Звичаї та обряди . 5....
- Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах (за народною драмою “Весілля”) – ІІ варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У весільній обрядовості збереглося чимало прадавніх язичницьких елементів, які з часом вже втратили свій первісний смисл, але народ їх дотримується за традицією, “бо так треба”. Вважалося, що...
- Обрядові пісні Обрядові пісні – народні поетичні твори, які супроводжують родинні (весілля, похорон) та календарні (колядки, гаївки-веснянки, русальні, купальські, жнивні) обряди. О. п. мають давнє походження. Як і самі обряди, пройшли складні історичні трансформації, зазнали різних нашарувань,...
- МАРКОВИЧ ОПАНАС МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф. Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847)....
- ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету....