Герой-оповідач новели “В житах” – один із “блудних синів” України в нетрях громадянської війни

І. “Сліпе село лютує, а Україна кров’ю харка…” (Ці рядки з оповідання “Фавст”

Виражають суть одвічного “гордіївого вузла” в контексті філософії буття українського народу. Село України справді “лютувало” в роки громадянської війни, але нерідко залишалося “сліпим”, бо не мало чітких соціальних орієнтирів і до того ж ставало на бій стихійно, в дусі партизанщини. Як наслідок – утворення в багатьох селах так званих “своїх” республік, які по черзі були потоплені в крові. Скажімо, фінал трагедії оповідання

“Фавст” і закономірний, і художньо вмотивований: герой гине в більшовицьких “секретках”, а письменник бачить у цій загибелі не випадок, а типові обставини, в які потрапив соціально і національно поневолений народ.)

ІІ. “Блудні сини” України в пошуках істини на шляхах громадянської війни.

1. Лірично-іронічна розповідь героя про своє становище дезертира. (Герої новели зустрів черговий ранок ховаючись у житах. Навколо – безсловесна тиша, і лише сонце “безцеремонно грається” з автором розповіді, “ліз цілуватись”. Воно, і тільки воно, знає таємницю героя новели, де він ховається, як минає

день у високих житах.

“Маєте: “Коли, – думаю, – сонце починає шукати дезертирів – до сель не піду, небезпечно , а просто собі левадами, благо, шо неділя сьогодні – сплять, в жита”.)

2. Кохання – як складова внутрішньої гармонії героя новели “В житах”. “Дзвони, степе! Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце. Лізе божа корівка, беру її ніжно на руку і запитую: “Хочеш на коліна, до сонця?”

Можна. Так, берись лапками за штани, далі… дурна, падаєш? А я, по-твоєму, як держуся? Але ти не знаєш, ні, ти не знаєш, що я, Корній Дізік п’яний сьогодні в житах, а?

П’яні жита, розступіться! Плювать на смерть Гострого, я співать хоч> чуєш, степе?”

ІІІ. Художні особливості новели Г. Косинки “В житах”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Герой-оповідач новели “В житах” – один із “блудних синів” України в нетрях громадянської війни
чи можна зневажати цілеспрямовану людину