Гарно в рідній стороні!
Гарно в рідній стороні! Чи бачили ви коли-небудь, як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом віддзеркалює земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони.
Чи ви чули, як бринить прозоре, кришталево чисте повітря веселою й радісною піснею пташки, як вдоволено гуде джміль, як шелестить, шурхотить листя під дотиком вітерця? Це – голос моєї землі. Чи торкалися ваших вій лагідні сонячні промені, ваших скронь – гілочки беріз, ваших рук – трепетні й тендітні польові квіти? Це – ніжність моєї Батьківщини.
Стискає
Весною, коли природа струшує з себе сон, урочисто і натхненно готується вона вибухнути новим життям, а потім ніжно та трепетно випускає під захист і турботу сонечка перше листя і квіти. З чужих і далеких країв повертаються додому птахи й наповнюють небо піснями любові та захоплення. Літо дарує мені щоденне свято краси: і молодий, юний кущ акації,
Та і взимку вона казкова! Чорні дерева стоять величними й могутніми велетнями на білій, чистій ковдрі. Вони сплять, набираючись сили для нового життя… Мила моя земле!
Рідна сторона! Може, для когось і є чудовіші й красивіші краї, але ти для мене – найкраща, наймиліша, неповторна!
Гарно в рідній стороні!
мусим вчитись я і ти
Гарно в рідній стороні!