Г. Квітка-Основ’яненко. “Маруся” короткий опис і художня характеристика твору

Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільїш про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози.

Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників і гонителів”. Письменникам радив: “Як говоримо, так і писати треба”.

“Маруся”

Цією повістю

письменник мав на меті не лише зачепити душу читача оповіддю про долю прекрасної, сповненої доброчесностей дівчини та її коханого, яким, незважаючи на силу їх взаємних почуттів, доля не дала змоги спізнати родинного щастя, а довести спроможність української мови виявити найтонші порухи людської душі. Це завдання він зумів виконати, йому вдалося виліпити виразні національні характери, піднести красу родинної традиції українців. Фабула -це поданий у причинно-часовій послідовності ланцюг подій, змальованих у художньому творі . Фабула Маруся і Василь покохали одне одного і хочуть одружитися. Та батько Марусі, сільський
багач Наум Дрот, відмовляється віддати єдину доньку за бідного сироту, до того ж призначеного в рекрути. “Тобі лоб забриють, – говорить він до парубка, – а що тоді буде з Марусею?” Щоб відкупитися від солдатчини, парубок йде на заробітки. У той час Маруся застуджується і помирає.

Повернувшись із заробітків та не заставши милої живою, Василь іде в монастир і там з горя за коханою теж помирає. Художні особливості повісті “Маруся”: -Джерела повісті – це дійсність українського села і народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви . Від народної поезії – образність твору, від казки і переказу – її розповідний стиль. -Герої “писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування”. -Форма твору: змалювання пейзажів, вільна побудова, наявність ліричних відступів, посилений зв’язок з фольклором. -Поєднання сентименталізму з реалізмом . -Мова твору: під впливом сентименталізму розчулений тон розповіді про зустрічі закоханих, розлуку, смерть Марусі, горе її нареченого та батька; застосування зменшено-пестливих форм слів . -Докладне змалювання сцен побуту, звичаїв, обрядів . -Майстерний опис краєвидів .


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Г. Квітка-Основ’яненко. “Маруся” короткий опис і художня характеристика твору
неслухняний язичок ігор січовик