Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.)

Формування літературно-естетичних поглядів

Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII – початку XIX століття (твори І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна та М. Карамзіна) і представники української літератури, зокрема Г. Сковорода та І. Котляревський.

Життя і творчість Григорія Квітки припали на часи загострення класових суперечностей, у літературі домінуючими

стали сатиричні тенденції. Сильними вони були і в творчості письменника. Майстерності сатиричного зображення людських вад Г. Квітка вчився в українського письменника-філософа Г. С Сковороди, вплив якого відчутно позначився на його творчому доробку.

Одним із прикладів такої сатири є акростихи і Сатиричні вірші, що вийшли у “Харківському Демокриті” та “Украинском вестнике” (1816-1818 pp.). “Письменник прагнув художнім словом вплинути на виховання дворян у дусі високої моралі. Він намагався писати так, щоб була “цель нравственная””.

Виходячи з такого розуміння суспільної ролі літератури, він

ставив перед нею морально-дидактичні завдання, і спрямував вістря своєї сатири проти аморальності.

Прагнення до народності і реалізму, характерне для української літератури від Котляревського до Шевченка, було визначальним і для творчості Григорія Квітки.

До початку 30-х років XIX століття письменник писав українською мовою і використовував фольклор для написання своїх творів. Персонажів Квітка брав з буденного життя. У повісті “Маруся”, наприклад, опис головної героїні споріднений з народно-пісенними образами.

У багатьох сентиментально-реалістичних творах Г. Квітки досить сильно відчувається гуманізм, співчуття тяжкому становищу простого люду. Письменник засуджував жорстоке ставлення панів, сільської влади до кріпаків, до сільської бідноти. Проте народність творів Квітки специфічна, відмінна від романтиків. Захоплюючись народом, письменник не обожнює, а критикує його неосвіченість, вади, які прагне викорінити.

Незважаючи на суперечливий характер ідейно-естетичних поглядів Григорія Квітки-Основ’яненка, у розумінні основних проблем естетики (суспільного значення і завдань літератури та ідейно-художніх принципів відображення дійсності) він наближався до передової в його час реалістичної естетики. А творча спадщина Квітки, особливо “малоросійські повісті”, стала вагомим внеском у розвиток української літератури дошевченківського періоду.

ЦЕ ЦІКАВО

Т. Шевченко високо оцінив кращі твори Квітки-Основ’яненка.

У перші роки своєї творчості позитивно оцінює громадську діяльність і талант Г. Квітки-Основ’яненка, захоплюється його творами: “Любіть мене так, як я вас люблю, не бачивши вас зроду… Ваша Маруся так мені про вас розказала, що я вас навиліт знаю”. Поет навіть присвятив йому свій вірш – послання “До Основ’яненка”, у якому називає письменника батьком.

Але згодом Т. Шевченко критично відгукнувся про творчість Г. Квітки: “Покійний Основ’яненко дуже добре приглядався на народ, та не прислухався до язика, бо, може, не чув його І в колисці від матері”. ?




Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)


сочинение мое имя
Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)