Головна ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ Фольклоризм



Фольклоризм

 

Фольклоризм (від англ. folk-lore – народна мудрість, народне знання) – наявність фольклорних елементів у літературному творі. Проявляється на різних функціональних зрізах: через сюжетне запозичення, введення у текст окремих фольклорних мотивів чи образів, символічне переосмислення фольклорних міфологічних першоелементів. Виділяють такі основні етапи освоєння літературою фольклору: стилізацію, психологічну інтерпретацію фольклорних мотивів, переосмислення народної міфології. У контексті розвитку української літератури простежується

певна закономірність домінування в різні епохи того чи іншого типу Ф. Для давньої літератури характерне спорадичне використання в оригінальному тексті фольклорного мотиву чи образу. В період романтизму відбулося зближення фольклорної та літературної традицій, що виражалося у стилізації текстів під фольклорні зразки, запозиченні фольклорних сюжетів і символів. У XX ст. зростає інтерес до народнопоетичної символіки та міфології, домінує тенденція переосмислення фольклорного джерела символічно, його семантика розширюється новими похідними лініями. У сучасній поезії Ф. проявляється переважно через поетично трансформований міфологічний символ, що здобуває нову соціально-філософську конкретизацію. У прозових творах Ф. спричиняє синтез різних форм використання народного джерела, що передбачає власну літературно-психологічну інтерпретацію.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)



Фольклоризм


на дорогу йду я в самотині

Related posts:

  1. Запозичення у літературі Запозичення у літературі – використання певним автором уже відомих мотивів, сюжетів, образів, ідей, художніх засобів та прийомів з інших фольклорних, міфологічних чи літературних джерел. Одним з прикладів аргументації 3. є наявність вічних тем та вічних...

  2. Антропоморфізм Антропоморфізм (грецьк. antropos – людина та morphe – форма) – різновид персоніфікації, коли-предмет художнього зображення вподібнюеться людині: В соняшника були руки і ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив...

  3. Дотеп Дотеп – влучний, стислий, часто афористичний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком. Комічне в Д. грунтується на несподіваності паралелі образу, переосмислення вислову, зміни поведінки, ситуації. Д. неодмінно вінчає розв’язку анекдотичного сюжету, присутній у бувальщинах, прислів’ях,...

  4. ЕПІТАЛАМА Епіталама (від грец. έπιθαλάμιοζ – весільний), або гіменей (бог шлюбу в давній Греції; викриками: “Гімен, о Гіменей!” супроводжувалося виконання твору) – весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Виконувалася хором хлопців...

  5. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Я. КАВАБАТА, Г. Г. МАРКЕС – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Я. КАВАБАТА, Г. Г. МАРКЕС ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1. Символіка назви повісті Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”. 2. Мрія про недосяжне щастя як провідна ідея повісті “Тисяча журавлів”....

  6. Використання мотивів античної літератури в оповіданні “Орися” Відомий український письменник XIX ст. П. Куліш намагався в своїй творчості використовувати мотиви античної літератури. Яскравим прикладом цього є оповідання “Орися”, навіяне Гомеровою “Одіссеєю”. Письменник переніс події давньогрецького епосу на старосвітську Україну. Дочка фрацького царя...

  7. ІСТОРІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Історіографія літературна (від грец. ιστορία – розповідь про минуле і γράφω – пишу) – допоміжна літературознавча дисципліна, яка займається дослідженням історії розвитку та нагромадження знань з основних літературознавчих дисциплін – теорії літератури, історії літератури й...

  8. “Життя – це сон” – драматична філософія в особах І. Драматичний твір Кальдерона – “це найвеличніша драматична концепція”. . ІІ. Драма Кальдерона “Життя – це сон” як втілення філософських ідей епохи ба­роко. 1. Втілення у драмі концепції світу, ворожого до людини. 2. Поняття про...

  9. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Олександр Олесь – яскравий представник символізму” 1.Представником якої течії модернізму був Олександр Олесь? 2.Назвіть...

  10. ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК “ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК” – серійне видання Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Виходило з 1895 р., після заснування Етнографічної комісії НТШ (1898) видавалося під її егідою. Призначене для публікації фольклорних та етнографічних матеріалів з усієї етнічної...

  11. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ (1893 – 1933) Справжнє ім’я – Микола Григорович Фітільов. Народився в с. Тростинці, що на Харківщині (нині Сумська область), у сім’ї вчителів, помер у м. Харкові. Письменник, ініціатор...

  12. Аксіологія Аксіологія (грецьк. ахіа – цінність і logos – вчення) – в літературознавстві і мистецтвознавстві – вчення про художні цінності. На основі розуміння природи художніх цінностей літературознавці розробляють теорію літературної критики, сприймання та інтерпретації творів літератури,...

  13. Феєрія Феєрія (фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами і трюками. Наприкінці XIX – на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема драматургію. Виникає...

  14. Літературознавче джерелознавство Літературознавче джерелознавство – допоміжна літературознавча дисципліна, яка визначає методологічні прийоми збирання, класифікації, вивчення та використання рукописних та друкованих матеріалів для дослідження певного літературного явища, процесу чи творчості окремого автора, з’ясовує походження та вірогідність кожного джерела...

  15. Елліністична література Елліністична література – давньогрецька література доби еллінізму (350 до н. е. – 30 н. е.). їй властиве зниження політичної та соціальної заангажованості, пожвавлення Інтересу до внутрішнього світу людини, її духовності, звернення до фольклорних джерел, міфології...

  16. Головні теми та мотиви лірика М. Лєрмонтова І. Своєрідність творчого шляху М. Лєрмонтова . ІІ. Розмаїття тем і мотивів у ліриці поета. 1. Негативне ставлення до існуючої дійсності . 2. Бездуховність суспільства, маскарадність вищого світу . 3. Доля покоління . 4. Образ...

  17. Заспів Заспів – усталений початок співаного фольклорного твору – думи, билини, рідше історичної пісні. У ліро-епічному творі 3. є, власне, ліричним вступом до оповіді: Ой у святу неділеньку Та рано пораненько, То не сива зозуля кувала....

  18. Естетичний смак Естетичний смак – здатність людини до миттєвої оцінки дійсності, творів мистецтва крізь призму естетичних категорій і власного досвіду. Е. с. спрямовується естетичним ідеалом людини та її потребами, виявляється в конкретних актах естетичного сприймання і часто...

  19. Об’єднання реального мистецтва ОБЕРНУ (Об’єднання реального мистецтва) – театральна група, що існувала у Ленінграді на межі 20-30-х XX ст., мала літературну секцію (К. Вагінов, О. Введенський, М. Заболоцький, Д. Хармс, І. Бехтерев та ін.), представники якої проголосилися “творцями...

  20. Пароніми Пароніми (грецьк. para – біля, мимо і опута – ім’я) – слова, подібні за зовнішньою формою у морфемному складі і звучанні, але відмінні за значенням. Найчастіше – це спільнокореневі слова: авторитетний – авторитарний, програмний –...

Фольклоризм
«
»