ФЕЙЛЕТОН

Фейлетон (франц. feuilleton, від feuil – лист, аркуш) – невеликий за обсягом твір художньо-публіцистичного характеру, написаний на злободенну тему, що розкривається в гумористичному плані. Походження фейлетону пов’язують із французькою газетою “Journal des Debats” (“Журналь де Деба”), в один з номерів якої її редактор Бертен Старший 28 січня 1800 року вклав додаткові листки, які згодом почали друкуватися в нижній частині газетного аркуша (“підвалі” газети) і, підведені жирною рискою, могли відрізатися. Ці відрізні листки й дістали назву

feuilleton, тобто аркуш. Через тиждень після появи фейлетонної колонки в “Журналь де Деба” був поміщений перший фейлетон абата Жоффруа (поданий у формі театральної рецензії), здобувши своєму авторові славу першого фейлетоніста. Загальновідомим у Європі фейлетон став завдяки творчості блискучого продовжувача справи абата Жоффруа, фейлетоніста Жюля Жанета. І. Панаєв, наприклад, характеризував тогочасний французький фейлетон як “живі, легкі, дотепні, блискучі балачки, в яких, між іншим, помітна велика начитаність і різнобічність знання”. До східнослов’янських літератур фейлетон (французького зразка) потрапляє
у 20-ті роки XIX століття (перша спроба, однак, невдала, – у газеті “Вісник Європи”),

Становлення фейлетонної форми пов’язують тут з ім’ям сумновідомого Фадєя Булгаріна, який видавав газету “Северная пчела” і став, буцімто, першим визнаним автором фейлетонів. До половини XIX століття фейлетон співвідносять не з жанром як таким, а зі специфічним відділом газети, особливою газетною колонкою. І лише з другої половини XIX століття фейлетон починають сприймати як жанр, форма якого – лист або бесіда з читачем, тематика – найдовільніша, аж до рекламних оголошень включно. На початку XX століття “слово “фейлетон” означає специфічний газетний жанр, особливий спосіб спілкування фейлетоніста з читачем, проте сам цей жанр Дуже змінився. Він нагадує гумористичне, інколи навіть сатиричне оповідання, реальні факти примхливо переплітаються в ньому з художньою авторською вигадкою”. За своїми жанровими ознаками фейлетон тісно співвідноситься з нарисом. “Фейлетон, як і нарис, – зіставляє обидві форми Є. Журбіна, – належить до тієї сфери усвідомлення дійсності, в якій діалектично поєднуються два принципи її засвоєння: принцип мистецтва літератури і принцип мистецтва публіцистики. Фейлетон, як і нарис, – жанр художньо-публіцистичний… Говорячи про різницю між нарисом та фейлетоном, необхідно підкреслити, що нарис у цілому зливається з художньою літературою тісніше, ніж фейлетон, який стоїть на межі стику з публіцистикою (зокрема, з жанром публіцистичної статті)”. В українській літературі до цього жанру зверталися К. Котко, Остап Вишня, Я. Галан, С Олійник та інші.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


ФЕЙЛЕТОН


план до твору усмішка
ФЕЙЛЕТОН