Епітет

Related posts:

1. Гомерівський епітет Гомерівський епітет – поетичне означення, притаманне гомерівському епосу (“Іліада”, “Одіссея”), зафіксоване складними словами, що характеризують певного персонажа чи зображуване явище: прудконогий Ахіллес, срібнолукий Аполлон, хитромудрий Одіссей, світлоока богиня тощо....
2. Чим епітет відрізняється від логічного означення? Епітет – це засіб художньої образності, який підкреслює суттєву властивість певного предмета, явища, надаючи йому поетичної яскравості, індивідуалізуючи його. Так, створюючи пейзажну замальовку серпня, ясного та багатого літнього місяця, П. Филипович використовує такі епітети: “огнекрилих...
3. Жести Жести (фр. geste, букв.: чин) – французький героїчний епос, цикли поем на історичні сюжети (збереглося близько 90), створювані на межі ХІ-ХП ст. В основі Ж. – фольклор раннього періоду та літературні твори, оброблені мандрівними музиками-жонглерами....
4. ЕПІТЕТ. НАТАЛЯ ЗАБІЛА ЗІРОЧКИ Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, знаходити епітети, порівнювати поезії; розвивати вміння заглиблюватися в поетичні образи; виховувати любов до поетичного слова....
5. ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито,...
6. ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА Тропи Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву” (Г. Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості –...
7. Гуманізм гомеровського епосу Антична культура вражає довершеністю форм, красою і гармонією, тобто вона естетична за своїм характером. Такими ж красивими є й герої міфів (боги, герої, титани, німфи) та літературні персонажі, створені на основі цих образів. Глибокий естетизм...
8. Адонічний вірш Адонічний вірш (лат. versus adonius ) – античний віршовий розмір, дактилічний усічений диметр, де поєднуються дактиль і хорей. Вживався як фінальний рядок, рефрен у сапфічній строфі: -∪ ∪/- ∪. Названий на честь фінікійського божества Адоніса....
9. СТАНСИ Станси (від італ. stanza – строфа) – невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку. В західноєвропейській поезії кінця XVIII – початку XIX століття поняття “станси” часто ототожнювали з поняттям “строфа”....
10. ЗИМОРОВИЧ СИМОН ЗИМОРОВИЧ СИМОН (1608 – 1629) – український і польський поет, молодший брат Б. Зиморовича. Прожив коротке життя. Обіймав посаду члена магістрату у міському уряді. До весілля свого брата Б. Зиморовича написав поетичну збірку “Роксоланки, або...
11. Поезія Поезія. 1. Один із трьох літературних родів, поряд з епосом і драмою. 2. Невеликий художній твір у віршах. 3. Інколи цим поняттям називають віршовані твори певного автора, нації чи епохи....
12. ТАВТОЛОГІЯ Тавтологія (від грец. ταύτό – те саме і λόγοζ – слово) – це стилістична фігура, що грунтується на однокореневому повторі попереднього слова: диво дивне, темниця темна, тьма-тьмуща і т. д. Як і плеоназм, тавтологія немотивована...
13. Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст...
14. ГОМЕР (VIII – VII ст. до н. е.) Гомер – найвидатніший і найлегендарніший співець античності і, мабуть, найвідоміший поет світу. Для численних поколінь знайомство з античною культурою і світовою літературою незмінно починається з гомерівських поем “Іліада”...
15. Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в...
16. Гендіадис Гендіадис (грецьк. hen did dydin – один через два) – стилістична фігура, вживання іменників замість іменника та прикметника: “Рим славний відвагою та мужами” (замість “відважними мужами”). В українській літературі трапляється нечасто....
17. АНДРЕЛЛА МИХАЙЛО АНДРЕЛЛА МИХАЙЛО (псевд. – Оросвиговський; 1637, с. Росвигове, тепер передмістя Мукачева Закарпатської обл. – 1710, с. Іза, тепер Хустського р-ну Закарпатської обл.) – письменник, автор полемічних трактатів проти унії та католицизму. Освіту здобував у навчальних...
18. Травестія Травестія (італ. travestire – перевдягати) – різновид жартівливої, бурлескної (див.: ) поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється, “перелицьовується” у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів. Першим явищем...
19. Антиметабола Антиметабола (грецьк. antimetabole – вживання слів у зворотному напрямку) – різновид антитези, двочленна стилістична фігура, в якій повторюються ті ж слова, але зі зміною їхніх синтаксичних функцій та змісту, як, наприклад, в афористичній формулі Є....
20. Яке місце символу серед інших видів тропів? Символ – це слово, яке умовно виражає сутність яко-вища. У ньому завжди наявне приховане порівняння, той чи інший зв’язок з конкретними речами, явищами реального світу, з народними уявленнями. Так, у відомій “Пісні про рушник” А....
21. У синьому небі я висіяв ліс – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз, У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі...
22. Ліро-епічний твір Ліро-епічний твір – це літературний твір, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах)....
23. Скорочено – ІЛІАДА – ГОМЕР 8 КЛАС ГОМЕР ІЛІАДА Йдеться про похід греків-ахейців проти троянців, жителів Трої (або Іліона). В основі поеми тільки один епізод тривалої війни – гнів Ахілла, славетного із останніх героїв Давньої Греції. Гнів оспівай, богине, Ахілла,...
24. Катахреза Катахреза (грецьк. katdchresis – зловживання) – різновид гіперболічної метафори, в якій сполучаються слова, логічно між собою не узгоджені (“червоне чорнило”, “пекучий лід” тощо). Частіше подібні тропи називають оксиморонами, оскільки вони створюються завдяки незвичайному використанню епітетів...
25. Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя У пісні “Двобій Ахілла і Гектора” у центрі зображення відомі міфологічні персонажі Ахілл і Гектор. Пригадайте, що ви знаєте з міфів про життя Ахілла і Гектора до початку Троянської війни? (Ахілл – син царя Пелея...
26. Антакласис Антакласис (грецьк. antanaklasis, букв.: вживання слова у протилежному значенні) – риторична фігура, що полягає у повторенні того ж самого слова, але у відмінному семантичному полі, обігруючи двозначні мовні звороти, ідіоми (“дати меду” і та ін.),...
27. Художня організація роману “Улісс” Джеймса Джойса І. “Улісс” – філософський епос епохи модернізму. ІІ. Будова роману. 1. Жанр. . Джойс надає перевагу латинізованому імені Улісс, проте зберігає канву грецької поеми. Для чого? Улісс – уособлення хитромудрості, яка засуджувалася римлянами. Гомер же...
28. Стопа Стопа – в силабо-тонічному віршуванні – це група складів з певним, незмінним для даного вірша розташуванням у ній одного наголошеного і одного, двох або трьох ненаголошених складів. Від повторення стоп залежить розмір вірша....
29. СИНЕКДОХА Синекдохою (грец. συνεκδοχή, від σύν – разом і εκδοχή – переймання) називається різновид метонімії, в якій відбувається перенесення значення з цілого на його окрему частку. Наприклад: “З баталії в ліс не ховався. // В татарина...
30. Літературний герой, або Персонаж Літературний герой, або Персонаж,- дійова особа, образ в літературному творі. Є носієм точки зору письменника на дійсність, на самого себе і на інших персонажів, засобом вираження ставлення письменника на зображений ним художній світ. За студінню...