Епіграф
Епіграф – напис (часто цитата), який вміщується автором перед текстом твору або його частиною. Епіграф передає основну ідею, настрій або колізію твору, задає тон.
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Епіграф
кар'єризм твір роздум
Related posts:
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У...
- Словничок літературознавчих термінів Словничок літературознавчих термінів Алегорія або інакомовлення (від грецьк. слів інший і говорю) – спосіб художнього зображення одного явища, предмета чи істоти через інше. Наприклад, у байках під виглядом тварин зображуються конкретні люди. Антитеза (від грецьк....
- Автограф Автограф (грецьк. autds – сам і grapho – пишу) – власноручний рукописний текст твору певного автора або його напис на книзі, листи тощо. Автограф зберігається в архівах, книгосховищах, музеях, приватних колекціях, є предметом вивчення текстологів,...
- Хай згине цар! – крилаті вирази Хай згине цар! Слова з поезії Лесі Українки “Напис в руїні” (1904): Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте, хто був той цар і як кому наймення: з його могили утворила доля народу пам’ятник –...
- ЛІРИЧНИЙ ТВІР – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814 – 1861) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814 – 1861) ЛІРИЧНИЙ ТВІР Найвідомішою із творів Тараса Григоровича Шевченка є поетична збірка “Кобзар”. У ній переважають ліричні твори. Ліричним називають твір, у якому...
- ДОЩ ІДЕ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ НАТАЛЯ ЗАБІЛА ДОЩ ІДЕ Сьогодні за хмари Сховалося сонце. Краплинки дощу Стукотять у віконце, І стежить за ними Маринка сумна: –...
- Сюжет повісті Олександра Пушкіна “Заметіль” Повість О. С. Пушкіна “Заметіль” входить до циклу “повістей Бєлкіна”, написаного під час розквіту творчості цього видатного російського письменника – в знамениту Болдинська осінь. О. С. Пушкіна відомий всьому світові насамперед як співає. “Заметіль” та...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІІ варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я(Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М....
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я “ Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я “, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд...
- Термін Термін (лат. terminus – кордон, межа, кінець) – слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі (наприклад, у літературознавстві – метафора, метонімія, троп; інверсія, анафора, фігура). Т....
- Звуки старовинного романсу Повість О. С. Пушкіна “Заметіль” входить до складу циклу “повістей Бєлкіна”, написаного під час розквіту творчості цього видатного російського письменника – у знамениту Болдінську осінь. О. С. Пушкін відомий усьому світу насамперед як поет. “Заметіль”...
- Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики...
- Зав’язка Зав’язка – елемент сюжету, вихідний момент у розвитку дії художнього твору. 3., як правило, розпочинає основний конфлікт, зіткнення антиподів. У ряді творів їй передує експозиція. Якщо ж вона відсутня або дуже стисла, то 3. набуває...
- Адресант Адресант (фр. adresse – місце перебування особи) – той, хто посилає комусь лист, відправник кореспонденції; як учасник письмового комунікативного акту А. збігається з автором твору....
- Версифікаторство Версифікаторство (лат. versus – вірш та facio – роблю) – іронічна назва імітаційного віршування, що не має нічого спільного з поезією, а лише засвідчує рівень освоєння автором версифікаційної майстерності, вміння наслідувати певні віршові зразки, ілюструвати...
- “У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) – І варіант МИКОЛА ВОРОНИЙ 8 клас Й І варіант Творчість визначного поета М. Вороного має велике значення для розвитку української літератури. Він вводить в літературу нові жанрові форми. Для його творів характерна емоційність розвитку художньої дії, імпровізація. Часто патріотична...
- Канонічний текст Канонічний текст – текст, раз і назавжди встановлений, стабільний у цілому і зокрема, обов’язковий для всіх видань. Встановлення К. т. здійснюється шляхом вивчення всіх фактів, пов’язаних з його створенням. Питання про К. т. і саму...
- Кореляція Кореляція (лат. со – префікс, що означає об’єднання, сумісність, і relatio – відношення) – співвіднесення процесів творення, виникнення та сприймання художнього твору. К. – процес багатогранний і поліфазний, виступає одним із механізмів оцінки художнього твору,...
- РАДІСТЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) РАДІСТЬ Ой. не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до...
- Герої драми “Ярослав Мудрий” У п’єсі “Ярослав Мудрий” І.Кочерга відтворив дух історичної епохи XI століття за часів князювання Ярослава Мудрого. Він зумів втілити основні настрої тієї доби в живих та яскравих образах. У п’єсі багато дійових осіб. Крім історичних...
- Все йде, все минає, і краю немає – крилаті вирази Все йде, все минає, і краю немає Цитата з поеми Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” (1841). – Я тебе накупаюся! – і круть за вухо.- Я тобі покажу купання… Та – все йде, все минає. Минає...
- Інсценізація, або Інсценівка Інсценізація, або Інсценівка (лат. in – на і scaena – сцена) – переробка літературного твору (прозового, поетичного) для постановки його на сцені або для радіо – чи телевистави. І. має на меті засобами драматургії передати...
- Рецептивна естетика Рецептивна естетика (лат. receptio – сприйняття) – різновид естетичної теорії, яка зосереджується на проблемі сприймання художніх творів, їх впливу на публіку (естетика впливу). Спираючись на праці естетиків-феноменологів (Н. Гартмана, Р. Інгардена), систему положень розробили німецькі...
- Вогонь в одежі слова – крилаті вирази Вогонь в одежі слова Цитата з поеми “Лісова ідилія” (1906) І. Я. Франка: Слова – полова, Але огонь в одежі слова – Безсмертна, чудотворна фея, Правдива іскра Прометея....
- Караюсь, мучуся… але не каюсь! – крилаті вирази Караюсь, мучуся… але не каюсь! Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “О думи мої! о славо злая!”, написаної в Орській фортеці (1847), де поет відбував заслання. Він там тяжко страждав, часто хворів, але дух його...
- ПЕРЕДМОВА – Як написати твір на “відмінно” ПЕРЕДМОВА Якщо ти думаєш, що написання твору – це надскладне завдання, виконати яке під силу тільки окремим геніям, ти помиляєшся. Насправді все дуже просто. Адже у твоїй голові думки виникають щомиті. Що таке твір? Це...
- Посвята, або Присвята Посвята, або Присвята – заувага, зроблена автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір. Так, збірка П. Тичини “Замість сонетів і октав” присвячена Г. Сковороді, вірш “Вітер з України”...
- Розповідач, або Наратор Розповідач, або Наратор (лат. narrator – розповідач) – різновид літературного суб’єкта, вимислена автором особа, від імені якої в епічному творі він веде розповідь про події та людей, з допомогою якої формується весь уявний світ літературного...
- Кенотафія Кенотафія (грецьк. kenotаphion – порожня могила) – надгробний пам’ятник, споруджений не на місці поховання померлого. На відміну від епітафії, вірш-напис на могилі, хоч покійник пропав безвісти, а також віршований текст, не призначений для напису на...
- Художній світ Художній світ – створена уявою письменника і втілена в тексті твору образна картина, яка складається з подій, постатей, їх висловлювань і виражених ними духовних феноменів (уявлень, думок, переживань тощо). Х. с. співвідносний з предметною, соціальною...