ДЖОН КІТС – ОСКАР УАЙЛЬД

РОЗДІЛ ІІ ПРИРОДА І ЛЮДИНА

ДЖОН КІТС

1795-1821

Найвища мета поезії полягає в тому,

Щоб бути другом і надихати найпрекрасне думки й почуття.

Джон Кітс

Сторінки життя і творчості

У Лондоні є тихі куточки, про які знають лише справжні англійці. Ці місця пов’язані з життям і творчістю митців. У північній частині Лондона знаходиться Будинок-музей видатного англійською поста Джона Кітса. Тут усе залишилося майже так, як було за життя митця: картини, книжки, рукописи… Сюди приходять ті, для кого поезія є не просто друкованими

рядками в книжці, а живильним джерелом для серця. Як і 200 років тому, нині в будинку Дж. Кітса його шанувальники читають вірші, слухають музику, говорять про красу й людські почуття, які може увічнити тільки мистецтво.

Джон Кітс прийшов у літературу на початку XIX ст., коли технічний прогрес уже не можна було спинити, суспільство стрімко розвивалося, а міста зростали за рахунок нових виробництв. Гроші, прибутки, кар’єра надто цікавили сучасників Дж. Кітса, а він понад усе цінував світ природи та краси, виявляючи різноманіття їх форм у поетичному слові. Як писав його близький друг художник Джозеф Северн, “Кітс протиставив

брутальній і прагматичній сучасності, що набирала залізних обертів, чисте, як кришталь, слово”. Це “кришталеве” слово поета тихим дзвоном дійшло з глибини віків і до нас.

Джон Кітс народився 31 жовтня 1795 р. в Лондоні в сім’ї конюха, який згодом став господарем великого кінного двору. Його батько рано помер, тому Джонові довелося самому прокладати шлях у житті.

Незважаючи на скрутне фінансове становище й хворобливість, Кітс починає писати поетичні твори й друкувати свої вірші. У 1817 р. була опублікована перша збірка його поезій, потім ним було написано ще декілька десятків творів (майже 100). Проте хвороба постійно переслідувала його. 1820 р. поет змушений був, за рекомендацією лікарів, залишити холодний і туманний Лондон, щоб пройти лікування в Італії. Його друг, художник Джозеф Северн, поїхав разом із ним у Неаполь, а потім – у Рим. Але ця єдина велика подорож поета не дала йому ані розради, ані одужання. Він помер 23 лютого 1821 р. у двадцятип’ятирічному віці в Римі, де й похований. На надгробку Дж. Кітса викарбовано рядки, які він продиктував своєму другові: “Гут похований той, чиє їм я написане водою…” Чому саме водою? Напевно, тому, що вода втілювала для нього вічний рух природи, яка ніколи не повторює своїх форм, постійно змінюється й вражає своїми змінами…

Джон Кітс був тим, хто не просто слухав, а дослухався до тихого плину води, шелесту трав і квітів, усіх звуків природи. Він не просто дивився, а вдивлявся в ті невловимі зміни, що повсякчас відбуваються в природному світі. Кітс став натхненним співцем великої, неповторної та різнобарвної картини природи. Він був поетом у найвищому сенсі цього слова й відкрив своїм сучасникам нове бачення краси в буденному, простому, звичайному світі. Його ім’я ставлять поруч з іменами інших видатних англійських поетів – Джорджа Гордона Байрона й Персі Біші Шеллі. Хоча життя Кітса було коротким, а написав він не так багато поетичних творів, як вони, але й того, що поет зробив у літературі, вистачило, щоб ним захоплювався О. Пушкін і щоб Дж. Байрон сказав про нього: “…він справді обіцяв дещо велике”. До цього можна тільки додати, що Дж. Кітс не тільки “обіцяв”, але й виконав “обіцяне”. У його) поетичних творах ми бачимо красу вічноживої природи й чуємо, як вона розмовляє з нами на різні голоси…

Вірш – поняття, яке використовується в декількох значеннях: 1) рядок віршованого твору, що характеризується ритміко-інтонаційною завершеністю, яка спричиняє обов’язкове відокремлення від іншого рядка кінцевою паузою;

2) цілісний текст – віршований твір;

3) антонім поняття проза, синонім поняття поезія (хоча слово поезія може вживатися й у ширшому значенні – як сукупність віршованих творів, особливість художнього мовлення).

Найчастіше поняття вірш уживається в другому значенні – як цілісний текст.

Характерні ознаки вірша:

– вираження людських почуттів, настроїв, думок;

– невеликий або середній обсяг;

– єдність і неподільність змісту (неможливо сприйняти будь-яку частину вірша без урахування цілого);

– особлива організація (рядків, пауз тощо);

– ритм (за рахунок чергування, упорядкованого руху складів, суголосся звуків).

Які б картини не були зображені у вірші, вони завжди спрямовані на вираження людського “Я”, мають яскраве емоційне забарвлення. Довколишній світ у вірші постає крізь призму людського “Я”, як його глибоке переживання, тому події у вірші – не стільки відображення зовнішніх змін, скільки порухів у глибині особистості, її думок і почуттів.

Пейзаж – опис природи будь-якого незамкненого простору зовнішньої світу; види пейзажу різноманітні за змістом (лісові, степові, морські, міські тощо) і призначенням у творі (утілення почуттів, думок, настроїв; розкриття образу; вираження позиції автора тощо).

Література і мистецтво

Пейзаж може бути об’єктом зображення в різних видах мистецтва: у літературі, живописі, музиці, кіно.

Кожен із митців обирає власні засоби для відтворення пейзажу: словесні, кольори й відтінки, суголосся звуків.

Коли ми спостерігаємо пейзаж у мистецтві, потрібно налаштувати свою творчу уяву, думку й почуття на сприйняття картини природи. Що відображає змальована картина? Яким є цей пейзаж – спокійним чи рухливим, лісовим чи степовим, морським чи гірським?

Які відчуття, емоції, настрої він викликає? Як митець досягає того чи іншого враження?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


ДЖОН КІТС – ОСКАР УАЙЛЬД
діалог укр мова 4 клас