Диван

Диван (перс. – запис, книга) – у класичних літературах Близького та Далекого Сходу – поетична збірка одного автора чи збірник кількох авторів, де в межах певних жанрів в абетковому порядку розташовуються ліричні поезії (касиди, газелі,

ПРОСИЛИ ПО ДОРОЗІ, ЩОБ НЕ БУЛИ НА ПОРОЗІ (запросини)

Запросини – це збір весільного поїзда для запрошення гостей, їх проводять у неділю зранку. У супроводі дружків молоді йдуть по оселях тих, кого хотіли б бачити на своєму весіллі. Молода повинна бути пишно вбрана –

Куплет

Куплет (фр. couplet, від coupler – сполучувати попарно) – назва строфи в народній пісні, що складається з двох або чотирьох рядків, які між собою римуються: Змалювали очі, змалювали брови, Та не змалювали тихої розмови (“Летіла

МІФОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н

От би жити, Як у богів за дверима. Уявлення про небо первісні люди мали здавна, бо наочно бачили, що з нього йдуть їм світло й дощ, тому й обожнювали його з найдавнішого часу. Небо –

ДМИТРО МАРКОВИЧ

ДМИТРО МАРКОВИЧ (1848-1920) Це звертання Маркович написав 17 серпня 1917 р., готуючи до видання свої твори. Через 85 років після майже повного забуття він знову відкриває читачам, тепер вільної України, історію душі і думки народу.

Деконструкція

Деконструкція – теоретична концепція, що знайшла широке поширення у літературознавстві та мистецтві” Базується на виявленні в текстах опорних понять і шару метафор, котрі вказують на несамтожність тексту, на перегук його з іншими, більш ранніми текстами.

ПОЛІСУН (ЛІСУН)

ПОЛІСУН (ЛІСУН) – “вовчий бог”, божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі, підказувало, де знаходиться хвора тварина, яку вовкам слід з’їсти, тощо. Водночас П. – бог торгівлі у східних

Ідіолект

Ідіолект (англ. idiolect, від грецьк. idios – свій та dialectos – розмова, говір, наріччя) – індивідуальне мовлення, що пояснюється місцем проживання, віком, фахом, соціальним станом, загальним рівнем культури певної людини. І. як мовна характеристика особистості

Кінетична мова

Кінетична мова (грецьк. kinetikos – той, що належить до руху, рухає) – спілкування за допомогою жестів рук, рухів тіла, міміки (інша назва – мова жестів). К. м. використовується у таких випадках: 1) глухонімими та сліпо-глухонімими.

Добро

Добро – одне з найбільш загальних понять моральної свідомості, одна з основних категорій етики. Разом зі своєю протилежністю – злом – Д. є найбільш узагальненою формою розмежування моральних, аморальних вчинків, якостей тощо, які відповідають чи