Доля українського селянства за романом У. Самчука “Волинь”
Творча спадщина Уласа Самчука досить велика, але роман “Волинь” посідає в ній особливе місце. Цим твором письменник увійшов в українську літературу XX століття і став відомим у світі. Над ним він працював протягом 1931-1937 років. В Україні саме був розгул найжорстокіших репресій. 1 багатьом письменникам довелося замовкнути – добровільно чи примусово.
Але Самчук не мовчав. Власне, особисте життя, життя своїх односельців, рідних, друзів як невеликі, але невід’ємні частки долі своєї української нації, стають найправдивівшим джерелом’
Роман-епопея “Волинь” складається з трьох частин: “Куди тече та річка”, “Війна і революція”, “Батько і син”.
У центрі роману – широка панорама селянського життя, побуту, тяжкої праці на землі – показана через долю великої родини Довбенків: Матвія і Насті, синів Василя, Володька, Хведора, дочок Катерини та Василини. у романі описано короткий проміжок часу, але час
Але в цілому щоденне життя родини минає у традиційних хліборобських проблемах, у тяжкій праці на землі серед розкішної природи Волині. Чимало персонажів роману мають реальних прототипів, і найперше – власна родина письменника. А сам він – в образі головного героя Володька. Але найголовніше у творі – це глибоке проникнення у психологію селянина-волиняка, господаря на власному хуторі, істинного господаря на цій землі. В широкому значенні – господаря своєї долі.
Дуже яскраво й майстерно виписаний образ Володька, який дуже любить свою землю, не цурається праці на ній, але шукає для себе іншого шляху, ніж його батьки-хлібороби. Він прагне вчитися І піти в інший широкий світ. Це сильна особистість, якій притаманне почуття національної гідності.
Такою ж сильною особистістю у романі є батько Володька, Матвій – людина, яка міцно стоїть на землі. “Земля основа всього. Але кожний господар хай тямить: коли ми біля плуга, там на горі сидять вужі – нема нам щастя. Ми му” симо виповнити собою все!
Ми, чесні люди, що родились тут, і тут наше місце!” Це позиція свідомого українця, справжнього господаря на своїй землі. Що ж у романі є найцікавішим і найвагомішим, що робить цей твір непси вторним? Це люди, з якимись особливими, неповторними рисами характеру, яких годі було й шукати в творах радянських письменників.
А вони справді були в житті, існував і такий тип українця, котрий міцно стоїть на своїй землі, тримається своїх коренів, знає, чого він хоче від долі: сіяти хліб, ростити дітей і да” вати їм майбутнє. Отже, роман “Волинь”, за висловлюванням Я. Розумного, це широка панорама своєї епохи… вниклива студія світу людини, яку ця еітхи зростила й чого вона від цієї людини очікувала”.
Доля українського селянства за романом У. Самчука “Волинь”
згаси мій зір
Доля українського селянства за романом У. Самчука “Волинь”