ДОГЛЯНЬ, КУМЕ, МОЮ ДИТИНУ, ЯК СВОЮ (хрестини)
Чи не найбільш недоторканними залишилися хрестини – комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім’ї, общини та християнського світу. Розрізняють декілька варіантів хрестин – переважно народні, суто релігійні та змішані. Найбільш поширений на Україні останній варіант: спочатку дитину хрестять у церкві, а потім у родині влаштовують гостину. Колись було заведено, йдучи до церкви, стелити на поріг верхній одяг, на котрий клали дитину. Після того як мати тричі переступала через дитину, кума брала її на руки та виносила
Узагалі вважається, що доки дитина нехрещена, мати не може її годувати. Проте сьогодні з хрестинами надто не поспішають: на жаль, подекуди до них звертаються лише у випадках небезпеки життя дитини.
В обряді хрестин важливу роль відіграють куми, або другі батьки новонародженого (у церковному варіанті – хрещені батьки), яких запрошує батько немовляти, приходячи з хлібом. (До речі, колись можна було обирати до п’яти – десяти пар кумів.)
Відмова від кумівства
Відповідальність у кумів дуже велика: вони справляють для хресника всі хрестильні обряди, пострижини, обов’язково відвідують його на день народження, забезпечують його” так би мовити, духовною їжею (рідні батьки мають опікуватися матеріальним добробутом дитини), проводжають до школи, супроводжують у день весілля (у весільному обряді хрещені батьки відіграють особливо важливу роль), беруть участь у гостині під час заручин, дають своє благословіння своєму хрещеникові, не просто присутні на весіллі – їм відводять почесні місця, вони, зрозуміло, дарують дорогі весільні
Подарунки.
У свою чергу батьки похресника несуть кумам пироги, а підростаючі похресники щороку провідують своїх других батьків (і бабу-повитуху), несучи їм так звану “вечерю” – святу вечерю.
На Холмщині ще й досі існує звичай пошанування першого кумівства, – такого кума садовлять на солому на санях і везуть від його хати до хати батьків дитини з пошаною. При кінці обряду такий кум повинен викупитися.
..
Як завивати дитину до хреста, то кума або мати дитини кладуть під полотно, в яке завинуте дитя, голку, щоб дівчина стала доброю кравчинею, чи олівець, щоб дитина добре
Вчилася, або ж хліб і гроші, щоб дитина ніколи не голодувала й не бідувала тощо.
В церкві до хреста має тримати дитину трохи кум, а трохи кума. Вважається доброю ознакою, коли під час хрещення дитина плаче. Навіть не просто доброю, а необхідною. Раніше, якщо мовчало, навіть трохи щипали, щоб кричало – щоб на життя йшлося. Якщо мовчить – то неприродно й вельми підозріло. Адже саме хрещення, як уже зазначалося, – це обряд “виривання” нового члена Церкви з-під влади диявола чи нечистого взагалі. І, коли дитина не реагує, то сидить в ній диявол міцно. Як воно відіб’ється на подальшому житті малюка – хто знає… Тож не дратуйтеся й не соромтеся, якщо ваше немовля “розривається” в церкві, аж заходиться. Нехай вам здається, що зараз стіни потріскаються, – а он, мовляв, сусідський спить, як янгол. Пам’ятайте: наші мудрі прабатьки ніколи непотрібне не говорили.
..
Рідні батьки таїнство хрещення спостерігати не повинні. Найкраще, якщо залишаться вдома. Як приносять дитину з церкви, рідний батько чи мати бере від хрещених батьків охрещену дитину у свої руки та кладе в колиску.
По тому справляють хрестини, причому дитині бажається щастя та здоров’я. Робляться маленькі букетики з барвінку, калини, м’яти тощо та роздаються гостям; ці квіти, принесені додому, приносять щастя господарям. За ці букетики даруються дрібні гроші.
На хрестинах всі сидять за столами, пригощаються та співають пісень. Співають пісень різноманітних, які хто знає: і веселі, і сумні. Переважають на хрестинах однак пісні веселі, жартівливі, бо той обряд є радісним. Але в Піст пісень співати не годиться.
Слід зазначити, що породілля й дитина увесь цей час легко підпадають пристріту, а тому їх конче бережуть від цього, завішуючи та закриваючи від очей не тільки чужих, але й своїх.
По хрестинах, другого дня, справляють похрестини – в шинку частують кумів та бабу, інших гостей.
Щоправда, спостерігаємо таке: із плином часу родини, хрестини та похрестини злилися в одне. Прискорений темп життя, нестроге дотримування святих для наших пращурів
Обрядів і брак коштів – ось сумні причини того, що такий важливий звичай, який не терпить поспіху, квапливості, сьогодні виглядає дещо “зібганим”.





ДОГЛЯНЬ, КУМЕ, МОЮ ДИТИНУ, ЯК СВОЮ (хрестини)
сочинение миниатюра осенний лист
Related posts:
- НЕ ДОСПИ, ИЕ ДОЇЖ, А ДИТИНУ ПОСТРИЖ (пострижини) Пострижини – відзначення річниці від дня народження дитини. На цей ювілей обов’язково запрошують хрещених батьків. Посеред хати на долівці простилають вовною догори кожух (як обереговий знак, символ добробуту), садять на нього хлопчика, батько на кожуха...
- Мати дитину – величезне щастя! Почуття переповнюють – малюк народився! Стільки було страхів та переживань, і нарешті! Вже куплені коляска, повзунки, брязкальця. Нехай росте малюк, нехай розвивається! Нехай буде здоровим! Для більшості людей діти – джерело щастя і радості, і...
- У житті багатьох молодих людей рано чи пізно настає пора, коли вони покидають родину і починають самостійно будувати свою нову сім’ю. А є такі, що живуть з батьками до останнього дня, не завжди в злагоди. Який де варіант кращий? і У житті всіх молодих людей рано чи пізно настає пора, коли їм треба вирішувати одно з найскладніших у своєму житті питань – яким чином будувати своє життя вдалі та яке місце в цьому майбутньому...
- Вплив комп’ютера на дитину Ми живемо в час небувалого злету інформаційних технологій. Ми отримуємо інформацію завжди, коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємося між собою. Завдяки технічному прогресу виникли нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування, а разом з...
- Якою я уявляю свою родину Минають дні, тижні, місяці, роки… З кожною миттю ми стаємо дорослішими. Все далі й далі везе нас швидкий потяг у доросле життя. Яким воно буде? Можливо, яскравим, веселим, безтурботним, сповненим цікавих і незвичайних подій. Ось...
- “Доля, краща за свою…” (за твором Івана Липи “Близнята”) Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У творі Івана Липи “Близнята” ми бачимо, як у колискових піснях, звертаючись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця,...
- Прибираю свою кімнату Раніше в мене не було своєї кімнати, ми жили в двохкімнатній квартирі з мамою, татком та бабусею Лідою. Мама й тато займали маленьку спальню, а більшу, світлішу кімнату віддали нам з бабусею. Коли я був...
- Кохання й ніжність колискових пісень ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Кохання й ніжність колискових пісень Усім у дитинстві мати співала колискових пісень на ніч, і ми засинали під...
- У ЖИТТІ БАГАТЬОХ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ РАНО ЧИ ПІЗНО НАСТАЄ ПОРА, КОЛИ ВОНИ ПОКИДАЮТЬ РОДИНУ І ПОЧИНАЮТЬ САМОСТІЙНО БУДУВАТИ СВОЮ НОВУ СІМ’Ю. А Є ТАКІ, ЩО ЖИВУТЬ З БАТЬКАМИ ДО ОСТАННЬОГО ДНЯ, НЕ ЗАВЖДИ В ЗЛАГОДІ. ЯКИЙ ВАРІАНТ КРАЩИЙ? У житті більшості молодих людей настає такий час, коли їм треба вирішувати одне з самих складних у своєму житті питань – як побудувати своє життя в подальшому та яке місце в ньому виділити взаємовідносинам із...
- Магія колискової пісні Самою природою передбачений незримий зв’язок між матір’ю і дитиною. Коли новонароджене немовля заплаче вночі, мати відчуває це і просипається навіть з глибокого сну. Коли хвилюється мати, починає плакати дитина в колисці. Прихід нової людини на...
- Невимовне горе матері (за оповіданням “Горпина”) – МАРКО ВОВЧОК 6 клас (за оповіданням “Горпина”) Чи є на світі найбільше щастя для батьків за народження дитини? Мабуть, ні. Такою ж безмежно щасливою була і Горпина, яка нарешті народила донечку: “Так-то вже кохає та пестить Горпина...
- Книги мають свою долю – ІІ варіант 9 клас II варіант Долю книги можна порівняти із долею людини. Адже спочатку задум майбутньої книги зароджується у голові автора, потім він занотовує її на папері і нарешті до справи береться видавництво. Книжки виходять звідти...
- “У кого ненька, у того й голівка гладенька” – IІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант В народі є таке прислів’я: “У кого ненька, у того й голівка гладенька”. Про що воно? Про те, що коли в дитини є батьки, то буде кому її доглянути,...
- Спадковість? – Твір-роздум Знаменитий філософ Е. Кант сказав: “Діти повинні виховуватися не для сьогодення, а для майбутнього, можливо кращого стану роду людського”. Кожен з батьків бажає виростити свою дитину щасливою, здоровою, успішною, розумною. Щоб вона вибрала правильну дорогу,...
- ОДМІНОК (ОБМІННУК, ВІДМІНА) Дитина, підмінена нечистою силою. Українці вірять, що дика баба чи богиня може викрасти людське немовля, підкинувши натомість своє. Впізнати одмінка можна за мішкуватою будовою тіла (маленька голова, велике черево, тонкі ноги). Підмінені діти невгамовно кричать...
- “Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею” (ІI варіант) Друга світова війна була страшним випробуванням для всіх народів: мільйони людей загинули на ній, тисячі дітей залишилися без батьків, було зруйновано сотні міст і сіл. Страшними були ці роки і для України, що винесла на...
- Прислів’я та приказки про кумів й сватів Спасибі, кума, на бразі, а з похмілля голова болить. Голодній кумі й хліб на умі. Кріпилась кума, та зійшла з ума. Їхав до Хоми, та цопав до куми. Що знає кум, знає кумова жінка, а...
- Проблема відповідальності особистості за свою долю у романі І. О. Гончарова “Обломов” Іван Олександрович Гончаров народився 6 червня 1812 р. у заможній купецькій сім’ї. Батько Олександр Іванович неодноразово обирався міським головою Симбірська. Він помер, коли Іванові було 7 років. Вихованням займалася мати, Авдотья Матвіївна, а також колишній...
- Книги мають свою долю – І варіант 9 клас І варіант Усім відома фраза одного з героїв роману “Майстер і Маргарита” М. Булгакова: “Рукописи не горять”. У цьому вислові, що, до речі, став крилатим, письменник ствердив думку про те, що кожна книга...
- Бережіть, люди, свою планету (твір-роздум) Я упевнена, що будь-яка людина, яка почула або прочитала десь, що в якому-небудь морі плаває велика нафтова пляма, подумає: “А мені яке діло? І так турбот повно!” Ця ж людина вихідного дня йде зі своєю...
- Проблема відповідальності особистості за свою долю в романі І. О. Гончарова “Обломов” – ІВАН ГОНЧАРОВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Іван Олександрович Гончаров народився 6 червня 1812 р. у заможній купецькій сім’ї. Батько Олександр Іванович неодноразово обирався міським головою Симбірська. Він помер, коли Іванові було 7 років. Вихованням займалася мати, Авдотья Матвіївна, а...
- Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив...
- Щасливе дитинство. Яке воно? Концертна зала переповнена. Лунають оплески, яскраве освітлення, ведучі в гарному вбранні. Лунають теплі красиві слова. Номер за номером – калейдоскоп танців, пісень, циркових номерів. Веселощі на сцені – через край. А хто ж у залі?...
- Чому Генрік Ібсен назвав свою п&;amp;;rsquo;єсу “Ляльковим дім”? Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. В цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, то воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. Її...
- Заквітчаймо свою Україну Є багато країн, громадяни яких з особливою повагою ставляться до своєї історії, творення держави. Кожна країна має свої свята, що пов’язані з її історією, традицією чи знаменними датами. У нас теж є знаменні дати, традиції,...
- Книги мають свою долю “Зимові дерева”. Цю книгу було видано в 1970 році в Брюсселі. Її автором був Василь Семенович Стус. Вираз “книги мають свою долю” належав ще давнім римлянам. Вже тоді люди знали, що чималу роль у долі...
- Я блукаю і кличу душу свою Творчість великого американського поета-новатора Волта Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет втілив у...
- За що я люблю свою школу Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго – умитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати – ось я і готовий! Добре, що матуся привчила...
- Застрахуй себе, свою дочку від терема боярині Оксани Багатостраждальна наша Україно! Скільки довелося тобі витримати за весь період існування страждань, принижень, глузувань з приводу меншовартості! Але патріотичний дух українців не змогли розчавити ні татари, ні половці, ні польська шляхта, ні можновладні московські вельможі....
- “Я блукаю і кличу душу свою” (В. Вітмен) Творчість великого американського поета-новатора В. Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет утілив у...