ДОДОЛА

Related posts:

1. КРАЛИЦЯ КРАЛИЦЯ – міфічний образ-тотем весни, богиня рослинності у давніх чехів. Весняне свято – знак священного пошанування навколишньої природи, своєрідне табу на вирубування дерев – запозичене з давньоукраїнського свята ТОПОЛІ. Під час накликання дощу дівчина –...
2. ПЕПЕРУГА ПЕПЕРУГА – міфічний образ-тотем весни, богиня рослинності у давніх болгар. Весняне свято П. – знак священної шани до дерев, гаїв, лісів, до всієї природи. Під час накликання дощу дівчину-П. маскували цибулею, часником, всіляким огудинням, а...
3. ГОСТЕЙКА ГОСТЕЙКА – міфічний образ-тотем давніх росіян. Споріднений з білоруським КУСТОМ та українською ТОПОЛЕЮ. Свято Г. відбувалося наприкінці весни як знак священного пошанування гаїв, лісів, дерев – усієї навколишньої природи. Дівчата й хлопці, набравши з дому...
4. КУСТ КУСТ – міфічний образ-тотем давніх білорусів. Свято утворилося на грунті української ТОПОЛІ. Свято відбувалося наприкінці весни як знак священної поваги до гаїв, лісів, дерев – усієї ^.природи. Обиралася вродлива дівчина, яку заквітчували вінками й гілками...
5. ЮРІЙ ЗЕЛЕНИЙ (ЗЕЛЕНИЙ ЮРІЙ) ЮРІЙ ЗЕЛЕНИЙ (ЗЕЛЕНИЙ ЮРІЙ) – у південних українських племен міфічний образ-тотем весни, бог рослинності. Свято відбувалося в кінці весни як знак священного пошанування довколишньої природи. Свято Ю. 3. було своєрідним табу на вирубування дерев. (За...
6. ЛЯЛЯ (ЛЕЛЯ) ЛЯЛЯ (ЛЕЛЯ) – У давніх українців (згодом – у давніх білорусів) донька або посестра ЛАДИ. Свято Л. відбувалося 22 квітня, чим завершувалися торжества заклинання й зустрічі ЛАДИ-весни. (За М. Слободянюком)....
7. ЖИЦЕНЬ ЖИЦЕНЬ – бог осені та осінніх робіт у давніх українців (згодом і в білорусів). Зображувався у вигляді низенького, худорлявого чоловіка з суворим виразом обличчя, з трьома очима та розкуйовдженим волоссям на голові. Він ходить, згідно...
8. ВЯСНОВКА (ВЕСНЯНКА) ВЯСНОВКА (ВЕСНЯНКА) – у давніх українців (згодом – у білорусів) богиня весни, рівнозначна ЛАДІ, всенародне свято. Під час свята весни село чи громада обирали найвродливішу і найпрацьовитішу дівчину, яка і символізувала собою весну. Дівчину Веснянку...
9. Зелені свята українців Русальна або Клечальна Неділя – свято переходу весни в літо. Неділя починала в язичників ряд свят, які складали Русальний Тиждень. Неділя та, називається так тому що, зеленню прикрашали подвіря, хату. По всій Київщині збирали пахучі...
10. БАДНЯК (ВЕСЕЛЯК, БЕДНІДА) БАДНЯК (ВЕСЕЛЯК, БЕДНІДА) – дерево-тотем, що було носієм різних природних і господарських благ для українця. Свято Б. відбувалося наприкінці весни. В лісі вибирали дуб чи сук, зверталися до нього з співами як до помічника в...
11. КОСТРОМА КОСТРОМА – міфічний образ весни у давніх росіян. Свято утворилося на грунті давньоукраїнського свята ТОПОЛІ. У недільний день на вигоні збиралися дівчата, хлопці і жінки, що починали з піснями виготовляти опудало К. На опудало одягали...
12. КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої...
13. ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК) ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її...
14. Русальні пісні (троєцькі) Русальні пісні (троєцькі) – вид календарної обрядової лірики, яка супроводжувала звичаєво-обрядові дії протягом “русального тижня”, що за християнським календарем починається в П’ятидесятницю, на Святу Трійцю, на 50-ий день після Великодня (переважно на кінець травня –...
15. Твір “Весняний ранок” Рано зійшло ласкаве весняне сонце, розбудивши природу та людей. Воно ковзнуло за стовбурам та гілкам дерев, кинувши довгі чорні тіні на землю. Тихо та спокійно навкруги. Ні шуму автомобілів, ні голосів людей, тільки дзвінкі пташині...
16. ОГОНЬ (ВОГОНЬ) ОГОНЬ (ВОГОНЬ). 1. За найстародавнішими космологічними поглядами давніх українців – первісна матерія чоловічої статі, що, поєднавшись з ДАНОЮ, утворила Любов, Землю та всі речі на ній. (За Я. Головацьким). 2. Стихія, що її з давніх-давен...
17. СЕМЕНОВЕ СЛОВО (СВЯТО СВІЧКИ) СЕМЕНОВЕ СЛОВО (СВЯТО СВІЧКИ) – давньоукраїнське язичницьке свято врожаю, що відзначалося в ніч з 1 на 2 вересня. Приносили жертви (у вигляді страв) родючим деревам та дубам. (За О. Афа-насьєвим)....
18. Твір з народознавства Усім деревам дерево Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. Священні дуби росли, як правило, на берегових кручах. їх було видно здалеку. І...
19. ЧУРБАН (знак ЧУРА) ЧУРБАН (знак ЧУРА) – межовий стовп, кінець хазяйської землі, що її межі опікує, згідно з повір’ям, сам ЧУР. Священний стовп, якого не можна було пошкодити. Сприймався також як знак Симаргла, бо в Чурбані – як...
20. Bірш-пейзаж або Пейзажна лірика Bірш-пейзаж, або Пейзажна лірика (фр. paysage, від pays – місцевість, краєвид) – умовна назва ліричного жанру, в якому зображено художні переживання природи, олюдненої та одухотвореної. У різні культурно-історичні епохи В.-п. посідав не однакове місце в...
21. ВІДШТОВХУВАННЯ Смисл цього поняття полягає в тому, що письменник не сприймає художньо-концептуальну специфіку творчості своїх попередників. Водночас він відчуває спорідненість у використанні художніх засобів чи в стильовій манері викладу матеріалу. Основа подібної взаємодії грунтується на дихотомії...
22. Імажинізм Імажинізм – літературна група і напрям у російській поезії (В. Шершеневич, Р. Івнєв, С. Єсенін, А. Маріенгоф, пізніше А. Кусиков та І. Грузинов), які з’явилися на літературному обрії в 1919, заманіфестувавши свою появу в журналі...
23. ЗЕМЛЯ ЗЕМЛЯ Сидить Сокіл-Род на вершечку Дуба-Стародуба й думу думає. Довго-довго. Багато часу минуло. І тоді сказав Сокіл Білобогові: “Ти пірни на дно озера і набери скільки можеш священного піску і розсій в пітьмі його, аби...
24. Твір-опис верби навесні (5-7 речень, 4 клас, 3 варіанта) 1 варіант Яскраве сонечко всміхається у моє вікно. Гілочка верби милує око пухнастими котиками. Така ніжна, тендітна та красива. Дивлячись на ці гнучкі прутики з пухнастими “намистинами” одразу становиться тепло та легко на серці. Значить,...
25. ДАНА Слов’янська та праукраїнська богиня води – втілення жіночого першопочатку буття. Дана-Вода складає пару протилежностей з Вогнем-Сварожичем, що є чоловічим першо-початком буття. Вода обожнювалася нашими пращурами, бо вона є цілющою, очищаючою, родючою силою природи, справді живою...
26. БАГАН БАГАН – у давніх українців, зокрема у волинян, та в давніх білорусів божество, що дбає про домашню рогату худобу, охороняє її від хвороб, сприяє доброму приплодові. За непошанування його Б. в гніві своєму робить тварин...
27. Відтворення настроїв людини через образи природи у ранній ліриці П. Тичини Можна уявити, з якою надією і любов’ю слухав колись у Чернігові М. Коцюбинський юного Тичину, його ранні поезії. Великий майстер не помилився. Поетичні шедеври стали національним набутком, окрасою мистецької творчості українського народу. Перша збірка П....
28. ВОЛХВИ ВОЛХВИ – давньоукраїнські жерці, служителі язичницького релігійного культу. Носії стародавньої української культури й духовності, народної медицини, знань з астрономії, математики, географії, будівництва тощо. Володіли, як правило, багатьма мовами, зокрема арабською, латинською, грецькою, німецькою, вірменською та...
29. Уявлення давніх слов’ян про природні стихії І. Відображення в міфах уявлень первісної людини про навколишній світ. ІІ. Головні боги, яким поклонялися давні слов’яни. ІІІ. Портрет славетного Дажбога – родоначальника русів-українців. ІV. Кінь Дажбога. V. Півень – божий вісник. VІ. Значення Дажбога...
30. РУСАЛІЇ Свято Русалій згадується у Велесовій книзі. Русалки – добрі божества врожаю, покровительки рослинної сили природи. Уявляються у вигляді гарних дівчат з довгими розпущеними косами, заквітчаними запашним зіллям, квітами, травами. В русалках наші пращури вбачали посередників...