“Дивне поєднання скупості і своєрідності характеру…”. (Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу “філософа й скнари” Гобсека. Влада золота та її філософія в повісті)

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ

ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОК № 7

Тема. “Дивне поєднання скупості і своєрідності характеру…”. (Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу “філософа й скнари” Гобсека. Влада золота та її філософія в повісті)

Мета: допомогти учням зрозуміти складний і неоднозначний образ Гобсека як головного героя повісті, показати наявність у ньому романтичних і реалістичних рис; поглиблювати уміння учнів аналізувати прозовий твір; допомогти розкрити філософські

питання твору; розвивати навички аналізу образу-персонажа, переказу тексту, рольової гри, виразного читання, роботи з текстом, зв’язного мовлення, логічного мислення; виховувати негативне ставлення до жадібності й скнарості, здатність критично ставитися до влади грошей.

Обладнання: підручник; текст повісті О. де Бальзака “Гобсек” (у перекладі А. Кашпера або іншому на вибір учителя).

ХІД УРОКУ

Золото – найгірша із отрут для людської душі.

В. Шекспір

Під купою грошей може бути похоронена людська душа.

Н. Готорн,

Американський письменник XIX ст.

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

УЧНІВ

1. Завдання учням.

(Застосовується інтерактивний прийом “гронування”.)

– Розкрийте основні моменти життя і творчості О. де Бальзака, використовуючи ключові слова.

2. Опитування-“естафета”.

(Учні читають завдання на картках, дають відповіді і передають картки далі.)

1) Де і коли починається дія повісті? (Узимку 1829-1830 року в салоні віконтеси де Гранльє, близько першої години ночі.)

2) Як мати здогадалася, що Камілла закохалася у графа? (Дівчина прислухалася до шуму кабріолета, на якому від’їжджав Ернест.)

3) До якого часу, на думку віконтеси, жодна мати не довірить Ернесто де Ресто майбутнє і статок своєї доньки? Чому? (Поки жива його мати. Тому що дочка через нього все розтринькає.)

4) Коли Камілла почала ставитися до Дервіля з прихильністю? (Після розмови на балу. Дівчина зрозуміла, що він схвалює її прихильність до молодого графа.)

5) Скільки років Дервіль і Гобсек були сусідами? (Чотири роки.)

6) Як Дервіль називав Гобсека? (Батечко Гобсек.)

7) Що замовляв Гобсек на обід у Дервіля? А що їв у себе вдома? (Крильце куріпки, склянку шампанського – у Дервіля. У себе – склянку молока і сухарик.)

8) Про кого з героїв йдеться в цитаті: “Ця потвора з ангельським обличчям панує над нею, певно, використовуючи її слабкості – гонор, ревнощі, жадобу насолод, світський чад”. Що вам відомо про нього? (Максим де Трай.)

9) Як ви розумієте фінал повісті: “Пані де Босеан приймала у себе пані де Ресто,- сказав старий дядько. – О, тільки на раутах! – відказала віконтеса”? (Як відомо, раутом називався великосвітський вечір без танців. Тобто пані де Босеан не допускала графиню де Ресто у своє інтимне коло. А Гранльє змушені будуть прийняти її, якщо Камілла вийде заміж за Ернесто. Закони світського Парижа жорстокі, але всі дотримуються їх.)

IІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Робота з першим епіграфом.

– Виразно прочитайте слова Шекспіра, що служать першим епіграфом. Розкрийте їх зміст.

– Чи можна сказати, що тема влади золота хвилювала й людей доби Відродження? (Так. Недарма Шекспір написав п’єсу “Скупий”. Тема впливу грошей на стосунки людей висвітлюється в трагедії “Король Лір” та інших творах.)

2. Запитання до учнів.

– На вашу думку, яку роль у житті людей відіграють гроші, золото?

– Чи згодні ви з висловом, що служить епіграфом уроку?

3. Слово вчителя.

Важко уявити людське життя без грошей. Уся історія людства невід’ємна від них. Та разом із тим саме із золотом пов’язано все найстрашніше, що є в житті: горе, ненависть, зради, вбивства. Не можна не погодитися зі словами невідомого мудреця, який сказав, що “золота доба людства була тоді, коли золото ще не панувало”.

Тема золота знайшла своє відображення на сторінках творів письменників різних епох. Римський драматург Плавт, англієць В. Шекспір, француз Мольєр, росіяни Пушкін, Гоголь, Салтиков-Щедрін. Кожен із названих митців по-різному розкривав цю тему.

Уже античний драматург Плавт у своїй комедії “Скарб” викриває золото як сліпу стихійну силу, що калічить людей, вносить у їхнє середовище елементи розбрату й нерівності. Мольєр у комедії “Скнара” в образі Гарпагона висміяв нестримну жагу до збагачення. Скупий лицар О. Пушкіна прагне влади, а гроші для нього є засобом її досягнення. Хоча він швидше прихований владолюб, ніж справжній користолюбець. Плюшкін М. Гоголя – дріб’язковий скнара “побутового” типу, якого жадібність призвела до того, що він втратив усі моральні якості. Бальзак пішов далі й показав у своїй повісті нові тенденції життя: процес накопичення багатства, що стає рушійною силою не лише суспільства, а й людських стосунків. Крок за кроком у своїй повісті автор досліджує вплив грошей на людську особистість.

4. Бесіда.

– Як тема грошей входить у сюжет повісті? (Каміллі, доньці віконтеси де Гранльє, подобається молодий граф де Ресто. Але він небагатий. І мати проти їхніх стосунків.)

– Що ще лякає віконтесу? (Те, що донька закохалася в юнака, який не належить до їхнього кола. Окрім того, їй відомо, що мати пана де Ресто здатна розтринькати мільйони, вона жінка низького походження, погано ставилася до свого батька і в молоді роки давала чимало приводів для пліток. Тобто графиня де Ресто порушує всі канони аристократичного світу. Вона їм нерівня.)

– Проаналізуйте розмову Дервіля з Каміллою на балу. Що ви можете сказати про кожного з учасників діалогу? (Дервіль постає людиною досвідченою, що добре знає життя і закони вищого товариства. Камілла ще дуже юна особа, але вона теж розуміє, що гроші мають владу над людьми. Тому дівчина й сказала, що якби Ернест став багатий, то був би достойним женихом для багатьох.)

5. Робота з текстом.

– Знайдіть у повісті цитати, які підтверджують, що золото має велику владу над людьми. Вкажіть, кому з героїв належать ці вислови.

“Хіба я жив би так, як живу, коли би був багатий?” (Гобсек.)

“Але водночас я добре розумів, що коли в нього в банку лежать мільйони, то в думці він може володіти всією землею, яку він об’їздив, обшарив, зважив, оцінив, пограбував”. (Дервіль.)

“… з усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це. золото. В золоті втілено всі людські сили”. (Гобсек.)

“А хіба можуть у чомусь відмовити тому, в кого в руках мішок золота?” (Гобсек.)

“А життя? Хіба це не машина, яку приводять у рух гроші?” (Гобсек.)

“Золото – ось духовна суть усього теперішнього суспільства”. (Гобсек.)

“Як і я, мої побратими натішилися всім, усім преситились і люблять тепер тільки владу та гроші заради самого володіння”. (Гобсек.)

“… Гроші – це товар, який можна зі спокійним сумлінням продавати дорого або дешево, залежно від обставин”. (Дервіль про принцип Гобсека.)

“Що може задовольнити наше “я”, наше марнославство? Золото! Потоки золота. Щоб задовольнити наші примхи, потрібен час, потрібні матеріальні можливості і зусилля. У золоті все це є у зародку, і воно насправді дає все”. (Гобсек.)

“Яку жахливу картину побачили б ми, якби могли зазирнути в душі спадкоємців, що обступили смертне ложе. Скільки тут інтриг, злих замірів, підступів – і все через гроші!” (Дервіль.)

6. Коментар учителя.

Як бачимо, такі відверті вислови про роль грошей у житті належать саме Гобсекові. Це й не дивно, адже він лихвар, тобто гроші – не тільки його “професія”, а й сенс усього життя. Ці фрази схожі на слова божевільного, адже вони наскрізь цинічні у своїй відвертості й страшні. Як же інші персонажі ставляться до грошей?

7. Бесіда.

– Що для віконтеси де Гранльє головний чинник щастя й умова шлюбу її доньки? (Багатство жениха. “Ернест має бути дуже багатий, щоб така родина, як наша, згодилася породичатися з його матір’ю”.)

– З інших творів Бальзака відомо, що Анастазі де Ресто відмовилася від свого батька, коли той віддав майно іншим донькам. Як ви оцінюєте людські якості цієї героїні? (Вона не виконала дочірнього обов’язку. Для неї цінність мають лише гроші.)

– Хто винен у розоренні її дітей? (Вона сама.)

– Про що говорить факт її пошуків заповіту в кімнаті померлого чоловіка? (Для цієї жінки не існує нічого святого. Вона не погребувала навіть перевернути труп свого чоловіка заради пошуків заповіту.)

– Як ви думаєте, чи кохав графиню Максим де Трай? (Ні. Він був типовим альфонсом, який жив на гроші багатої жінки.)

– Чому Анастазі влізла у новий борг перед лихварем, продаючи йому свої фамільні коштовності? (Вона просто ще на деякий час купувала кохання Максима де Трая.)

– Що можна сказати про клієнтів Гобсека? (Вони повністю залежать від Золотого Тільця, який є їхнім божеством, тобто й від лихварів, котрі керують усім життям.)

– Знайдіть у тексті підтвердження того, що лихварі мають велику владу. (Уривок від слів “Я і мої побратими.” до слів “.у пам’яті прийдешніх поколінь”.)

– Яку назву має кафе, де збираються лихварі Парижа? (“Феміда”. Як відомо, Феміда у давньогрецькій міфології – богиня правосуддя. В цьому кафе збиралися юристи. Автор, описуючи ті зустрічі, іронізує над життям: адже правосуддя теж залежить від грошей.)

– Чому Гобсек брав з Дервіля менші відсотки? (Тому що вони вважалися друзями.)

8. Слово вчителя.

Отже, у світі, в якому живуть герої Бальзака, цінується лише золото. За нього можна все купити, продати, бути щасливим, мати зв’язки тощо. Стосунки між людьми базуються лише на грошових відносинах. Люди відкрито топчуть будь – які моральні цінності: щастя, вірність у коханні, материнські й дочірні почуття. Таке суспільство вражає своїм цинізмом. І в центрі всього, що пов’язано із золотом, стоїть Гобсек.

9. Творче завдання “Портфоліо героя”.

(Учні заповнюють анкету героя.)

Ім’я: Жан-Естер.

Прізвище: ван Гобсек.

Рік народження: 1740.

Місце народження: передмістя Антверпена.

Батьки: мати – єврейка, батько – голландець.

Рід занять: лихвар.

Вірування: скоріше байдужий до релігії.

10. Переказ тексту.

– Розкажіть, що відомо про життя Гобсека, його дитинство та юність.

11. Робота з текстом.

– Знайдіть і зачитайте портрети героя. (Уривки від слів “…жовтувато-бліде, тьмяне обличчя…” до слів “…щоб вона служила йому вічно”. “Навіть під час найсильнішої радості його мова була односкладова, а манери стримані”. Від слів “Бліді щоки старого порожевіли…” до слів “…палали надприродним вогнем”. Від слів “Він підвівся на постелі…” до слів “…і вмер при повній свідомості…”)

12. Бесіда.

– Що підкреслюється в усіх портретах Гобсека? (Блиск благородних металів (золота, срібла, бронзи) та коштовного каміння. Складається враження, що він сам нагадує злиток золота.)

– Якими були рухи героя? (Завжди розміреними, як коливання маятника.)

– Як Гобсек говорив? (Тихо, лагідно, ніколи не гарячкував.)

– Як був одягнений? (Старий картуз, чорний халат.)

– Чи був він емоційним? (Ні, Гобсек приборкував у собі всі людські почуття.)

– Знайдіть і зачитайте опис кімнати Гобсека та будинку, в якому він жив. (Уривки від слів “Його кімната…” до слів “…ніколи не розгоряючись полум’ям”. Від слів “Цей дім…” до слів “…що приліпилися до неї”.)

– Подумайте, яку роль у розкритті характеру героя відіграє інтер’єр. (Інтер’єр ще більше підкреслює холодність героя, його жадібність, адже все в кімнаті старе й потерте. Від усього віє холодом. Недарма Дервіль говорить, що будинок і його господар були схожі одне на одного.)

– Яка дивна звичка була у Гобсека? (Під час розмови він раптово замовкав і чекав, доки проїде екіпаж. Він беріг свій голос. А коли заходив у будинки аристократів, то любив бруднити килими.)

– Як перекладається його ім’я? (“Ковтай сухе”.)

13. Робота з текстом.

– Знайдіть у тексті порівняння, які стосуються Гобсека. (“Мов скеля і устриця, що приліпилася до неї”, “бігав по всьому Парижу на своїх сухих, як у оленя

Ногах”, “якщо торкнутися мокриці,.. так само і цей чоловік…”, “Гобсек був ненаситним удавом цього великого агентства”; “життя його текло так само безшумно, як пісок у старовинному пісковому годиннику”; “Гобсек, немов казкова химера, пожирав її [графині] багатства”.)

14. Бесіда.

– Яку роль відіграють усі ці порівняння в розкритті характеру героя? (Порівняння досить негативні, тому й не викликають симпатій до героя.)

– Чи були у Гобсека родичі? Як він ставився до них? (У Гобсека була двоюрідна онука Сара ван Гобсек, відома під іменем Чарівної Голландки. Вона була куртизанкою. Звістку про її вбивство Гобсек сприйняв досить спокійно. Він не хотів бачити і ненавидів родичів із чотирьох жіночих поколінь його роду, своїх спадкоємців.)

– Як Гобсек ставився до людей взагалі? (Він добре знав їхні вади і зневажав усіх.)

– Як ви гадаєте, чи кохав Гобсек кого-небудь? (Мабуть, ні.)

– Що найбільше Гобсек не любив в людях? (Хитрість.)

– Чи мав Дервіль підстави сказати: “до останньої миті його внутрішній світ лишився для мене таємницею”? (Так. Тому що Гобсек жив у своєму світі й нікого туди не впускав. Він нагадує слимака, що не вилазить зі своєї мушлі.)

15. Виразне читання.

– Прочитайте монолог Гобсека про золото. (Уривки від слів “А в кого може бути…” до слів “…в чім полягають мої втіхи”; від слів “Ну, так от, хіба погані в мене розваги…” до слів “…повернувши до мене своє бліде, наче відлите з срібла обличчя”.)

16. Проблемні запитання.

– Яку роль відіграють ці монологи в розкритті характеру Гобсека? (У них розкривається сутність героя. Перший монолог – це гімн золоту. А в другому лунають навіть цинічні думки, які герой не збирається приховувати.)

– Як ви думаєте, чи справедливо Дервіль назвав Гобсека “людиною-автоматом”, “людиною-векселем”? (Гобсек дійсно схожий на автомат, адже у нього відсутні почуття, емоції. Він нагадує нам механізм, машину, яку періодично заводять.)

17. Творча робота “Розповідь від першої особи”.

– Розкажіть про Гобсека від імені:

1) Дервіля;

2) графині де Ресто;

3) графа де Ресто;

4) Максима де Трая;

5) Фанні Мальво;

6) його воротарки.

18. Проблемні запитання.

– Як Гобсек розумів щастя? На вашу думку, чи був він щасливий? (Гобсек говорив: “В чому щастя? Воно або у сильних почуттях, що збавляють життя, або в розмірених заняттях, які обертають його на добре відрегульований англійський механізм”. Чи був він щасливий? Важко сказати. Залежно від того, з якого погляду на це дивитися. Він мав багато грошей. Але хіба гроші є найголовнішим у житті? А від сильних почуттів себе занадто оберігав. Та, мабуть, Гобсек і не був на них здатний, оскільки не мав душі.)

– Чи згодні ви зі словами Дервіля про те, що “Гобсек найделікатніша і найчесніша людина у всьому Парижі”? (Гобсек іноді був благородним. Зменшив відсотки Дервілю, але з вигодою для себе, повернув двісті франків графині за перстень з діамантом (хоча й був упевнений, що Максим не віддасть їй гроші), із симпатією ставився до Фанні Мальво, з усіх людей виділив тільки адвоката і графа де Ресто, бо ті довірились йому без хитрощів.)

– Як ви думаєте, чи правий був Гобсек, коли відмовився допомогти Ернесто де Ресто, сказавши: “Нещастя – наш найкращий вчитель. Нещастя навчить його знати ціну грошам і людям, чоловікам і жінкам. Нехай поплаває по паризькому морю. А коли стане вправним лоцманом, ми дамо йому корабель”? (Мабуть, так. Адже Гобсек знав, як гроші псують душу людини.)

19. Переказ тексту.

– Розкажіть, як помер Гобсек.

20. Проблемна ситуація.

– Подумайте, як розуміти слова Дервіля: “В ньому живуть двоє: скнара і філософ”. Розкрийте їх зміст. (Скнарість Гобсека не знає меж, і свідченням цього є всі наведені вище приклади. Але він ще й філософ. Внаслідок важкого життєвого досвіду герой дійшов сумних висновків про людей, виробив систему поглядів на світ, яка вже ніколи не змінювалася. Він був тонким психологом, добре вивчив людей (його поведінка з графинею, провіщування її долі (крізь розкіш її кімнати він бачив злидні, до яких призвело захоплення графині молодим коханцем), ставлення до Фанні Мальво, інформація про патрона Дервіля (якби він не розорився, Дервіль не прийшов би до лихваря), вирізнення Дервіля з-поміж усіх інших). Гобсек гарний аналітик, який уміло розраховує вчинки людей і грається їхніми долями, наче вмілий гравець у шахи.)

21. Творче завдання.

– Знайдіть риси романтизму й реалізму в образі Гобсека. (Цей персонаж досить контрастний, що є ознакою романтизму. Елементи реалізму: він, як лихвар, в усьому точний, знає механізми позики грошей, чітко фіксує суму відсотків, володіє навичками банківських операцій, ділова людина, знає, чого хоче від життя, не прогавить жодної копійки, з усього має вигоду. Елементи романтизму: самотній, загадковий. Адже невідомо, хто він, звідки приїхав, як став багатим, які його зв’язки з корсарами і повстанцями тощо.)

22. Завдання та запитання до учнів.

– На основі аналізу, проведеного на уроці, визначте головні риси вдачі Гобсека. (Скнара в усьому, навіть для себе всього жаліє, презирливо ставиться до людей, ненавидить родичів, віддає перевагу самотності, вміє себе берегти, цинік, хитрий ділок. Разом із тим добре знає людську психологію, чудово знається на людях, вправний як спеціаліст, самотній, загадковий, розуміє красу.)

– Гобсек є “вічним образом”. Він поповнив галерею скнар у світовій літературі (Гарпагон, Скупий лицар, Плюшкін). Подумайте, чому цей образ актуальний у наші дні. (Оскільки тема грошей важлива і сьогодні, образ Гобсека, який уособлює силу і владу золота, є актуальним, оскільки розкриває руйнівний вплив багатства на людську душу.)

23. Робота з другим епіграфом.

– Виразно прочитайте слова Н. Готорна, що служать другим епіграфом уроку.

– Як ви їх розумієте?

– Як слова Н. Готорна пов’язані зі змістом повісті? (Золото стало сенсом життя Гобсека і вбило його душу. Саме тому він перетворився на людину-автомат.)

24. Узагальнююче слово вчителя.

Бальзаківський Гобсек поповнив когорту скнар у світовій літературі. Зазначимо, що саме в цьому образі О. де Бальзак не лише змалював типового лихваря, а і яскраво відтворив особливий психологічний тип людини, що живе лише однією пристрастю – користолюбством у чистому вигляді. Гроші – ось єдині мета, любов і покликання Гобсека. В цьому образі узагальнено риси приватновласницької психології й доведено до логічного завершення (хоча майже абсурдні з точки зору нормальної людини).

Як не дивно, Гобсек навіть не намагається скористатися тими можливостями золота, про які сам говорить. Йому достатньо його мати. Не заради чогось іншого. Для Гобсека не існує жодних задоволень, крім усвідомлення наявності свого багатства.

При всій обмеженості в цілях Гобсек не є примітивним. Він здатен робити узагальнення щодо природи суспільства, аналізувати його рушійні сили. Знає і психологію людей. Щоб зробити висновок про всевладність золота і створити власну філософію щодо цього, теж треба вміти мислити. Отже, він розумна людина, але його пристрасть виявляється сильнішою за розум. Влада золота, про яку він стільки говорив, робить своєю жертвою самого Гобсека, він сам собі створює пастку.

Що може бути абсурднішим за смерть від голоду посеред незліченного багатства? Але попри абсурдність, вона є логічною: Гобсека вбиває власна ж ідея про всевладність золота та його неперевершену самоцінність. Він настільки боявся втратити свої надбання, що непомітно для себе знищив їх у фізичному розумінні: коштовні тканини, посуд, картини – все зіпсувалося, все виявилось втраченим для світу. Якщо зважити на авторський задум, цей зумисний зовнішній абсурд – природне завершення подібного ставлення до життя.

“Чи є у цієї людини Бог?” – риторично запитує адвокат Дервіль. Так, є: це гроші. Служінню “золотому ідолові” віддано життя Гобсека.

Суворо та безжально засуджує Бальзак жагу накопичення і власне процес збагачення людини. Ані Гобсеку, ані іншим золото не приносить щастя. I хай цей образ – крайність, він свідчить, до чого призводить шлях користолюбства, а художня майстерність письменника робить застереження ще переконливішим.

25. Проблемна ситуація.

– Подумайте, яку роль у повісті відіграє епіграф до твору. (Епіграф до повісті – уривок із листа Бальзака до свого шкільного товариша барона Баршу де Пеноєна. На нашу думку, епіграф підтверджує правдивість оповіді. Адже в приватних листах давнім друзям не слід брехати чи прикрашати певні події. Як відомо, тематика романів і повістей Бальзака охоплює все розмаїття тогочасного французького життя. Вигадані письменником персонажі, ситуації, події справляють враження надзвичайно переконливої картини. Бальзак у передмові до “Людської комедії” невипадково писав про те, що “суспільство – справжній історик, а він, письменник, тільки його секретар”. Тобто автор у своєму творі детально досліджує суспільство, в якому живе, й змальовує його типові риси.)

26. Запитання до учнів.

– Подумайте, чи є в повісті “Гобсек” людина, що міркує інакше, ніж інші герої. (Так. Це Дервіль.)

27. Бесіда.

– Що відомо про Дервіля? (Він адвокат.)

– Який його соціальний стан? (Він сам говорить, що є сьомою дитиною дрібного буржуа.)

– Чому його приймають у вищому товаристві? (Дервіль виявив деякі формальні неправильності, допущені ще за часів Республіки, під час продажу особняка де Гранльє, розпочав цей процес і виграв його. А потім він утвердив права віконтеси на акції Орлеанського каналу і домігся повернення їй Ліснейського лісу. Таким чином віконтеса одержала величезні гроші.)

– Якої думки про Дервіля оточення віконтеси і вона сама? (Людина неабиякої чесності, освічена, скромна і добре вихована, адвокат відтоді став другом сім’ї Гранльє. Своїм поводженням щодо пані де Гранльє він здобув пошану і клієнтуру в кращих домах Сен-Жерменського передмістя, однак не скористався із цієї прихильності.)

– Чому Дервіль бував у вищому товаристві? (“…Він бував у вищому світі тільки заради того, щоб підтримувати свої зв’язки”.)

28. Робота з текстом.

– Знайдіть у тексті вислови Дервіля про гроші. Проаналізуйте їх. (“Невже все вирішують гроші?”; “Чесна людина повинна скрізь триматися з гідністю. Принижуватися через гроші не варто”.)

29. Проблемне завдання та запитання до учнів.

– Подумайте, чи можна назвати Дервіля найбільш тверезо мислячою людиною у товаристві, зображеному в повісті. Висловіть власну думку щодо цього образу. (Дервіль найбільш порядна людина в цьому товаристві. Герой не втратив моральних цінностей, на відміну від усіх інших персонажів. Він не вклоняється золоту, і про це яскраво свідчать його вислови.)

– Як ви вважаєте, чому саме Дервіль виступає в ролі оповідача?

30. Коментар учителя.

Дервіль об’єктивно відтворює події, висловлює власне ставлення до героїв і ситуацій. Усе це створює особливу атмосферу щирості розмови й вірогідності оповіді.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

1. Проблемні ситуації.

– У передмові до “Людської комедії” О. де Бальзак писав: “Людина не добра і не зла; вона народжується з певними інстинктами та нахилами. Суспільство зовсім не псує її, як вважав Руссо, але прагнення до вигоди розвиває її погані нахили”. Висловіть власну думку із цього приводу. Аргументуйте її.

– У монографії “Оноре Бальзак” Д. С. Наливайко писав: “Гроші у Бальзака – це не тільки економічна сила, а й матеріалізоване вираження особистої вигоди й хижого егоїзму, гірших нахилів і пристрастей людини, які не стримуються, а, навпаки, стимулюються буржуазним суспільством”. Яка ваша думка щодо цього висловлювання сучасного українського літературознавця?

2. Узагальнююче слово вчителя.

У “Людській комедії” Бальзак послідовно, крок за кроком показує, як згубно сила грошей діє на суспільні звичаї, мораль, сімейні відносини, політику, правосуддя, на різні сфери соціального й приватного життя. Золото породжує закон егоїзму, особистої вигоди, що поширюється на всі сфери життя і затягує людину в свої тенета, гублячи її душу. Вся історія, викладена у повісті Бальзака “Гобсек”,- це історія пошуків грошей, їх значення в житті людей. За ставленням до грошей можна оцінювати персонажів. Але, на жаль, майже всі вони цинічні у своїх принципах. Бальзак об’єктивно показав, що золото стає володарем буржуазного світу і на зміну владі аристократів приходить влада лихварів гобсеків.

Тема грошей залишається складною й нині, і ставлення до них неоднозначне. З одного боку, гроші необхідні для життя. А з іншого, усі проблеми, порушені Бальзаком, актуальні й сьогодні. Мабуть, якщо без грошей не можна обійтися, слід чітко визначити своє ставлення до них: це життєва необхідність чи сенс буття і мірило всіх цінностей. Залежно від розв’язання цього питання кожна особистість й обирає свій шлях.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати матеріал до характеристики образів Анастазі де Ресто і Фанні Мальво. Повторити поняття “композиція”, “сюжет”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 оценок, среднее: 3,00 из 5)

“Дивне поєднання скупості і своєрідності характеру…”. (Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу “філософа й скнари” Гобсека. Влада золота та її філософія в повісті)


діалог мої канікули
“Дивне поєднання скупості і своєрідності характеру…”. (Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу “філософа й скнари” Гобсека. Влада золота та її філософія в повісті)