Дитинство Михайлика

“Гуси-лебеді летять…” і “Щедрий вечір” – це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу.

Книги письменник написав, коли йому було вже п’ятдесят чотири роки. З любов’ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. Розповідь ведеться від першої особи – це наближає читача до автора.

Михайлик, головний герой творів, – звичайний сільський хлопчик. Він жив у бідняцькій сім’ї, не мав змоги ходити до школи – не було у що взутися. Але його батьки дуже хотіли, щоб він вивчився, став людиною.

Батько носив його до школи на руках.

І Михайлик порадував батьків: його прийняли відразу до другого класу, бо хлопчик сам вже навчився читати. Та й у другому класі він довго не засидівся…

“Щедрий вечір” – це опис життя Михайлика, учня четвертого класу.

Він дуже любив книги. Разом з дядьком Себастіяном їздив до сусіднього села в бібліотеку. Там учитель Дмитро Онисимович вибрав йому дві найтовщі книги.

Одна з них – п’єси Шекспіра.

Із книжок Михайлик дізнався багато цікавого. І з’явилась у нього мрія – написати таку п’єсу, таку книжку, щоб там були і дядько Себастіян, і дядько Микола, й інші односельці. Хотів він, щоб його п’єси ставили. в театрі…

Першу п’єсу написав у четвертому класі… А потім – ще багато-багато книжок.

Мрія здійснилась – його п’єси ставлять у театрі.