ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО
13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата – святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра.
Давня легенда говорить, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнську віру на побережжі Чорного моря й у Києві. Літопис, який датується XIII століттям, містить переказ про заснування Києва Андрієм Первозванним:
Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничніших, найцікавіших, цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калетою та інші ворожіння.
Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід у ніч перед святом.
Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання балабушок (маленькі
Інший спосіб ворожити – слухати попід вікнами в ніч перед Андрієм. Почуте дівчата тлумачили відповідно до можливостей власної фантазії.
Пізно ввечері дівчина набирає жменю коноплі (або символічно – будь-якого зерна), сіє на снігу та примовляє:
Андрію, Андрію, Коноплі сію, Спідницею волочу, Заміж вийти хочу.
Потім слід набрати жменю снігу в тому місці, де сіяла коноплі, і вже в домі, коли сніг розтане, рахує насіння. Якщо парна кількість виходить – подружнє життя буде щасливе, якщо непарна – не дуже.
Або ж виконується “засівання конопель” (іноді замість конопель використовується льон або мак). Як правило, це відбувалося так: у найбільш глухому кутку двору (біля криниці або дровітні) дівчина в темряві засіває жменю насіння. Потім, зігнувшись так, щоб її спідниця або фартух торкалися землі, дівчина кілька разів обходить засіяне місце, “волочачи коноплі”. Ці дії супроводжуються спеціальною магічною формулою – віршами на зразок наведених вище:
Андрію, Андрію!
Я на тебе льон (коноплю) сію
І запаскою волочу,
Бо я заміж хочу!
Дай же, Боже, знати
З ким весілля грати.
Якщо дівчині цікаво, яка професія буде в майбутнього чоловіка, вона розкладає на підлозі миску з водою, трохи пшениці та дзеркальце, а потім пускає півня. Якщо півень спершу клюватиме зерно – чоловік буде добрим господарем, якщо гляне в дзеркальце – ледарем, а якщо спочатку нап’ється води – п’яницею. Про фах майбутнього чоловіка можна “дізнатися” й іншим чином: дівчата йшли до водойми й набирали трохи намулу в жменю. Потім удома слід уважно розглянути принесене? трісочка в намулі пророкує, що чоловік буде теслею, шматочок шкіри – шевцем, просто пісок – можливо, муляром тощо. Багато в цьому разі залежить від гостроти зору й творчої уяви дівчини, яка ворожить.
Щоб “визначити” ім’я нареченого дівчина виходить на вулицю й запитує першого ж чоловіка, який їй зустрінеться, як його звати. Відповідь – ім’я майбутнього чоловіка.
Уночі проти Андрія дівчина може навіть “побачити” свого судженого. Для цього вона, лягаючи спати, кладе під подушку свій гребінець зі словами: “Суджений, прийди мене розчесати”. Якщо їй насниться, що хлопець розчесав їй волосся, значить, це і є майбутній наречений.
Або ж так. Лягаючи спати, дівчина скидає з себе крайку, робить з неї хрест і кладе під голову, шепочучи такі слова:
Живу в Києві на горах,
Кладу хрест в головах;
З ким вінчатись, з ким заручатись,
З тим і за руки держатись.
Якщо вночі їй присниться сон, що до неї підійшов парубок, взяв за руку і повів до вінця, то це буде її суджений.
Щоб дізнатися, чиє в родині буде зверху, півня й курку зв’язують хвостами та накривають друшляком, решетом або чимось іншим. Через кілька хвилин слід випустити птахів із-під решета й подивитися, хто кого перетягне. Якщо півень, то чоловік буде головним у родині, а якщо курка перетягне півня, то саме жінка буде верховодити в родині.
З кусання калети розпочинається Андріївський вечір. Уся молодь – і парубки, і дівчата – сходяться разом. Кусання калети – один із важливих обрядів цього свята. Калета – це великий солодкий, з медом і фруктами борошняний корж,
Зверху оздоблений сухими вишнями чи родзинками, “щоб І гарна була Калета”. Печуть у печі й запікають так, щоб І вгризти її було важко – на сухар. Посередині калети слід І зробити дірку. В дірку всувають червону стрічку і підвішують калету до сволока по середині хати. Підвішують високо, І щоб парубок міг дістати зубами калету тільки тоді, як добре І підстрибне. Крім того, один кінець стрічки (іноді звичайного І мотузка) довший і спущений донизу так, щоб можна було за І нього смикнути – тоді калета підстрибне вгору.
Спочатку відбувається розшукування калети. Як зайде сонце, дівчата сідають рядком і чекають на парубоцьку громаду. Хлопці ж, звичайно, крізь віконця непомітно слідкують за приготуваннями дівчат і коли настає час – вони вже на порозі. Заходять парубки до хати один по одному, кожен тримаючи свою правицю на правому плечі попереднього. По-військовому вклоняються та співають дівчатам жартівливе вигадане на ходу вітання на будь-який наспів. Дівчата, ставши навпроти хлопців, також вклоняються й у відповідь співають своєї привітальної. Виходить веселе невимушене спілкування із жартівливим кпинуванням, а часом і з сороміцьким змістом.
Хлопці:
Ой, на горі на току курчата чубаті,
А на нашій на вулиці дівчата горбаті.
Куди йдуть, губи дмуть, кирпу задирають,
А як баньками лупнуть, то собак лякають.
Дівчата:
Калета-калета, в хлопців хисту нема
Ні співать, ні говорити, Тільки витрішки ловити.
Дівчатам треба бути дуже уважними, адже хлопці, навіть співаючи пісень, здатні на всілякі “капості”. Ось уже один гурт наймолодших з них намагається “непомітно” обплутати дівчат червоними нитками, щоб потім, затягнувши петлю, збити їх докупи та змусити, якщо не віддати калету, то принаймні поцілувати кожного з парубків. А тим часом інша парубоцька ватага також “непомітно” шукає заховану дівчатами калету. Отже, дівчатам ні на мить не можна втрачати пильності – інакше калета без викупу дістанеться хитрим хлопцям. Коли ж усі спроби парубків виявляться марними, дівчата починають вимагати у них за калету три відкупні подарунки. На це хлопці радо погоджуються, урочисто жартівливо вручаючи їм свої подарунки “із секретом”: то мішок… з котами, то коробку… з мишами чи тарганами чи ще щось незвичайне, а то й так – виберуть з-поміж себе “найкращого” й віддають його від щирого серця дівчатам як “найзаповітнішу дівочу мрію”. Дівчата, звісно, зрештою відмовляються під таких “дарунків ” і у відповідь загадують три свої бажання, що їх мусять задовольнити хлопці задля отримання калети.
Серед цих “бажань” можуть бути, наприклад, і такі:
Наливають у глибоку таріль вина, пива чи будь-якого іншого напою. Котрась із дівчат кидає у таріль свого персня й викликає парубка, який їй видається привабливим, щоб дістати перстень, не замочивши носа.
Дівчата завчасно і, зрозуміло, щоб ніхто з хлопців не бачив, готують тарілку з борошном, після чого її накривають папером і ставлять перед парубками на низькому ослінчику. На папір кладуть більш-менш крупні паперові гроші й викликають двох “найхазяйновитіших” хлопців, які “вміють дати раду грошам”. їм дівчата зав’язують хустками очі, а потім розкручують сміливців кілька разів у різні боки та ставлять навколішки біля ослінчика з тарілкою та грішми один навпроти одного.
Пояснюють, що кожному треба намагатися здути гроші у бік іншого. Оголошується така умова: хто з хлопців “передме” гроші на бік іншого через наперед обумовлену межу, той не лише забирає банкнота, але й цілує найвродливішу (на його смак) із дівчат. Хлопці, звісно, на це погоджуються. Та тільки-но хлопці почнуть змагатися, “підступні” дівчата непомітно для них миттєво вихоплюють гроші разом з папером, що укривав тарілку з борошном… Бідолашні хлопці, спочатку не розуміючи в чому річ, під загальний сміх не помічають, що задувають один одного борошном. Коли ж врешті зрозуміють, що щось негаразд, – стає надто пізно, адже й обличчя, й одяг їхній побіліють.
..
На нитці дівчата підвішують яблуко, що перед тим дуже майстерно (тобто зовні непомітно) начиняють борошном. Викликаються два “найспритніші” парубки. їм зав’язують хустками очі та пропонують наввипередки надкусити підвішений між ними “солодкий плід”. Хто перший надкусить – здобуває право доїсти яблуко й отримати поцілунок найвродливішої (за вибором хлопця) з дівчат. Коли після багатьох спроб під загальний сміх глядачів котрийсь із хлопців надкусить “солодкий плід”, йому стає вже не до поцілунків. Хоча, як знати.
..
Дівчата на свій розсуд можуть вигадувати й інші не менш цікаві “підступні” завдання. Звичайно ж, потай від хлопців, котрі готові належним чином оцінити дівочу кмітливість, вигадки та жарти. Нарешті хлопці, задовольнивши всі забаганки дівчат, отримують право на калету.
“Умилостивившись”, дівчата її врочисто виносять під радісний лемент парубоцтва та вішають на сволок.
Біля підвішеної калети необхідно поставити “вартового” – це буде “пан Калетинський”, веселий хлопець, бажано душа компанії. До рук він бере вмочений у сажу квач і, ставши під калетою, починає припрошувати гостей по черзі: “Я, пан Калетинський, запрошую пана Коцюбинського кусати калету” , “Пан Коцюбинський” (кожен учасник гри по черзі) “сідає верхи” на коцюбу та їде кусати калету. Далі відбувається жартівлива розмова на зразок:
– Доброго здоров’я, пане Калетинськийі
– Добрий вечір, пане Коцюбинський! Куди це ви прямуєте?
– Та калету ж їду кусати!
– А я по обличчю буду писати!
– А я таки вкушу!
– А я таки впишу!
Мета “пана Калетинського” – розсмішити “пана Коцюбинського”. “Пан Коцюбинський” має право кусати калету тільки за тієї умови, якщо витримає всі жарти “пана Калетинського” й не посміхнеться. Але навіть якщо він не засміється та збереться підстрибнути й укусити калету, усе одно досягти мети не вдасться: пан Калетинський смикає за червону стрічку, яка звисає з калети, – корж підстрибує вгору на радість усій компанії.
Якщо ж “пан Коцюбинський” хоча б посміхнеться, то “пан Калетинський” маже йому по обличчю квачем у сажі – і настає черга іншого “пана Коцюбинського” спробувати свої сили. “Пан Калетинський” залишається той самий протягом усього вечора.
Якщо ця кандидатура дуже вдала, то протягом усього вечора нікому так і не вдасться вкусити калету.
Усі спостерігачі сміються, лише один пан Коцюбинський намагається, стримавши сміх, відповісти на запитання-загадки пана Калетинського, наприклад:
А що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять лише солі просять.
На що борошно у млині падає?
Прибігли штрики-брики, ухопили далду-балду, почули микитники, казали гречаникам: “Сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду. Що воно таке? “
Чому багато води у морі?
Що влітку не кисне, взимку не мерзне, перед обідом не сушить, а після обіду потушить?
Що тій козі буде, як їй сім літ мине?
Як поділити п’ять бараболь на трьох?
Віз без коліс, а з батога сльози ллються.
Ішов довгов’яз, у землі зав’яз, із землі всіх повиганяв.
Коли воша подібна до квочки?
Маленьке руденьке хоч якого пана з коня ссадить.
Наскакалось, назвивалось, під припічком заховалось.
Не дід, аз бородою, не корова, а доїться.
Росте під хворостом догори хвостом.
Сидить баба на грядках вся закутана в хустках.
Сидить дід за подушками і стріляє галушками.
Стоїть на дорозі, усім заважає: хто йде, той штовхне, а з дороги ніхто не прийме.
Стоїть півень на току у червонім ковпаку.
У лісі на горісі червона плахта висить.
Ходить квочка коло кілочка, водить діток – дрібних квіток, діти-квіти квок.
Це чорна? – Ні, червона. – А чому біла? – Тому що зелена.
Що у хаті цілують?
Пан Калетинський може також дати яке-небудь кумедне завдання панові Коцюбинському, наприклад “затанцювати догори ногами”, прокукурікати тричі тощо, аби тільки розсмішити дівчат. Коли дівчата засміються, то мусять усі по черзі цілувати пана Коцюбинського. Якщо під час виконання завдань паном Коцюбинським у пана Калетинського виникають деякі зауваги, він звертається по допомогу до. дівчат, які є його дійовими помічниками.
Завершується гра тим, що калету нарешті знімають і ділять поміж учасниками: дівчата отримують свою порцію просто так, а хлопцям доводиться заплатити за свої шматочки, бо дівчата ж працювали – пекли калету. А потім усі дружно сідають за святковий стіл. Тут скоромних страв не буває (бо в цей час піст). Першими подають вареники з капустою. їдять ще вареники з картоплею та цибулею, з грибами, з різними фруктами, рибу (просіл) тощо. Вечерю готують дівчата, а хлопці купують горілку – “дівкам на могорич за те, що калета була солодка”. Під веселий сміх відбувається останнє ворожіння цього вечора: дівчина наливає трохи меду, розведеного водою, у тарілочку, кладе в неї ж каблучку та примушує свого хлопця ту каблучку дістати губами. Якщо хлопець її дістане й носа не замочить, то ця пара побереться й буде щасливою.
ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО
кассандра українка скорочено
Related posts:
- ДЕНЬ СВЯТОГО ДМИТРА 8 листопада, у день святого великомученика Димитрія люди поминають померлих родичів у церкві та обідом удома. Існує вірування, що вночі можна побачити на кладовищі тіні померлих, які відвідують своїх родичів із нагоди свята. Тому слід...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ЮРІЯ Святий Юрій – покровитель хліборобів і скотарів. Юрій – латинською Georgius – у перекладі означає “землероб, хлібороб”. Іконописці-християни зображували святого Юрія в образі лицаря верхи на білосніжному коні, у руках вів тримає спис, яким убиває...
- ДЕНЬ СВЯТОГО РУФА Згідно з віруваннями українського народу, у цей день зозуля з вирію прилітає, усе живе починає рости, розвиватися: і рослини, і птахи, і змії тощо. А взагалі день святого Руфа, що відзначається 21 квітня, присвячений змії....
- ДЕНЬ СВЯТОГО ПАЛІЯ За церковним календарем 9 серпня – це день святого великомученика Пантелеймона. Цей святий жив у Нікодимії в III-IV століттях. Ще замолоду парубок почав навчатися лікарського мистецтва, а коли прийняв святе хрещення, присвятив усе своє життя...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ВЛАСА Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити всіх язичницьких богів, пам’ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань –...
- Сочинение “День святого Валентина” или “День влюбленных” 14 февраля молодежь в нашей стране празднует День Влюбленных. Для нас это новый праздник, он пришел к нам с Запада всего лишь лет двадцать тому назад. В Европе и Америке его отмечают уже очень давно....
- Твір “День святого Валентина” або “День закоханих” 14 лютого молодь і не тільки молодь в Україні святкує День закоханих. Для нас це нове свято, воно прийшло до нашої країни з Заходу всього лише років двадцять тому. Але в Європі та Америці його...
- ДЕНЬ СВЯТОГО МИХАЙЛА Днем святого Михайла скорочено називають Собор святого архистратига Михаїла, що відзначається 21 листопада. Давній герб столиці України прикрашений образом архистратига Михаїла з мечем, якого український народ вважає хранителем Києва. Образ святого Михайла уособлює перемогу добра...
- ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ Дуже давно в місті Мірра (Італія) жив хлопець на ім’я Миколай. Він був єдиною дитиною в дуже багатій родині, але батьки померли рано. Тому Миколай став відлюдником, Мрійником, звернувся до вивчення наук. Легенда розповідає, що...
- ДЕНЬ СВЯТОГО КОНОНА Цей день відзначаємо 18 березня. У народі за старих часів святого Конона вважали покровителем коней, а тому й святкували на Лівобережжі України переважно власники коней. На підставі співзвучності слів Конон та коні народилася легенда, що...
- ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ Свято було започатковане в XI ст. папою Урбаном II. Це католицьке свято, що відзначається 22 травня, – день перенесення мощів святого Миколи Чудотворця з міста Лікія до міста Бар (Італія). Але, незважаючи на те, що...
- ДЕНЬ СВЯТОГО СИМОНА ЗІЛОТИ Це дуже давнє язичницьке свято, що припадає на 23 травня, яке з запровадженням християнства на Русі було “опоряджене” як день святого апостола Симона Зілота. Святитель Симон (III століття) спочатку був послушником Києво-Печерської лаври, потім був...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Тюрина Андрія Прокофьевича Тюрин Андрій Прокофьевнч – ув’язнений, бригадир. Від бригадира в зоні багато чого залежить, тому що в його руках процентовка, а від її життя зека залежить більше, ніж від роботи. Яка процентовка, стільки хліба, такі пайки...
- ДЕМЬ СВЯТОГО СПИРИДОНА 25 грудня – День святого Спиридона. За легендою, жив колись чоловік на ім’я Спиридон, який зовсім не боявся Відьом. Гарний був – дівчата за ним бігали, аж тини ламали. І одна відьма серед шанувальниць була...
- ДЕНЬ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ КАТЕРИНИ Серед численних жіночих свят, що сповідувалися лише представницями слабкої статі, найзнаменнішим є свято святої великомучениці Катерини, що припадає на 7 грудня. Дослідники християнських вірувань вважають, що в давнину це було свято дівочої долі, але згодом...
- ДЕНЬ КУЗЬМИ – ДЕМ’ЯНА Стародавня легенда оповідає, що ковалі Кузьма й Дем’ян, яких ми вшановуємо 14 листопада, одного разу вбили змія, спалили й розвіяли попіл за вітром. А з цього попелу вивелося безліч змій, тож тепер ковалі повинні охороняти...
- ДЕНЬ ОНУФРІЯ ВЕЛИКОГО 7 червня відзначаємо день Онуфрія Великого. Стародавня легенда оповідає, що колись, польові квіти поскаржилися Онуфрію Великому, що Мороз хоче їх застудити й погубити. Онуфрій пожалів квіти та звернувся до Мороза, щоб не ображав і не...
- ЛІНА КОСТЕНКО. ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ!.. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ДЕНЬ БУВ ЯСНИЙ, СОНЯЧНИЙ ТА ТЕПЛИЙ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою. Гра “Дощик”...
- ДЕНЬ ІВАНА КУПАЛА (Різдво Предтечі) 7 липня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та Хрестителя Божого Івана. За церковними переказами, батьки Івана Хрестителя – Єлисавета й священик Захарія з міста Хеврон. Вони аж до старості не мали дітей, але...
- Душа зобов’язана трудитися й день і ніч, і день і ніч. Твір-міркування По давньогрецькій легенді, великі й всемогутні боги створили на землі п’ять століть. Перший – золотий. У часи золотого століття люди були зовсім щасливі, не знали ні хвороб, ні горя. Друге століття – срібний. Люди срібного...
- ДЕНЬ СОРОКА СВЯТИХ МУЧЕНИКІВ 22 березня вшановуємо пам’ять сорока святих мучеників. Сорок святих мучеників севастійських – це була найкраща дружина у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким язичником, гонителем християнської віри та тих, хто намагався її проповідувати....
- ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО КАСІЯНА Цей день відзначають раз на чотири роки, 13 березня, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого. . Приказка “Чого це ти Касіяном дивишся” дає чітке уявлення про те, яким народ бачив...
- Найвище для людини – бути людиною день у день (А. Камю) (твір-роздум) Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ Найвище для людини – бути людиною день у день (А. Камю) (твір-роздум) На жаль, неможливо жити начорно, а потім коригувати прожиті...
- Ідейні пошуки Андрія Волконського І. Вступ. Час, зображений у романі Л. М. Толстого , ІІ. Головна частина. Життєвий шлях Андрія Волконського – шлях неординарної особистості, що мислить і не шукає битого шляху. 1. Різниця між князем Андрієм та іншими...
- Скорочено – ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА Там у полі криниченька, Навколо пшениченька. Там женчики жали, Золоті серпи мали, Срібнії юрочки, Що в’язали снопочки. Добрії були женці – Дівчата й молодиці. Дівчата – косаті, А хлопці – вусаті, Молодиці – білолиці....
- Відображення святого почуття любові до рідного краю Мешкаючи в Кракові, Богдан Лепкий з Василем Стефаником спостерігали трагічні картини життя бідного українського люду, який через Краків рушав у далекі світи шукати кращої долі. Ці спостереження знайшли своє відображення у їхній творчості: у Василя...
- ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО ЛЬВА За народним повір’ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні преподобного Льва (ніч на 4 березня), як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За старих часів до хворого навіть приходили прощатися його...
- Перший день весни Ой, виходьте, дівчата, Та в сей вечір на вулицю Весну красну стрічати, Весну красну вітати! Весна – це початок життя. Уся природа пробуджується, повертаються з вирію птахи. Дзвінкі струмки талої води котяться по схилах. Як...
- НОВИЙ РІК ЗА СТАРИМ СТИЛЕМ (день Василя) Це свято Василя Великого, день обрізання Господнього, відзначається 14 січня. Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім’я,...
- Перший весняний день – IІІ варіант III варіант Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні починається цикл народних весняних свят пов’язаних із стародавніми віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами. Наш народ створив чудовий образ весни – гарної молодої...