Де житимуть у старості мої батьки?
Питання “Де житимуть у старості мої батьки?..” виникло у моїй голові давно, не в дитсадку звичайно, трохи пізніше, але й до сих пір не дає мені спокійно вдихнути свіже повітря… хоча, яке воно свіже, на процентів 70 складається з вихлопних газів та іншої отрути.
Навкруги сама туга. У країні хаос. Президент та інші, що на “Олімпі”, так би мовити, не можуть створити лад, одні сварки.
Хтось в когось вкрав корали, а хтось поцупив чи взяв у борг кларнет. От так і живемо.
Кажуть “Ми країна! Ми одна сім’я!”… Та де там одна сім’я.
Звичайно цьому аля “панству” легко живеться без квартир, будинків, але з віллами, котеджами, та ще й при цьому казати про те, що криза відступає вже. Пожили б вони в наших квартирах та на нашу зарплатню, подивились би й ми, які пісеньки лунали далі в світі.
На жаль, нічого не поробиш, одна людина не спроможна щось змінити, хоч і є повір’я в народі “хочеш щось змінити – почни з себе”, не в цьому випадку. Доки не буде справедливості в світі, доти й будемо ломити собі голови про житло, про новий день.
Ми маємо самі
Тож якби там не було, а краще в тісноті та з батьками, ніж у просторі на самоті.
Де житимуть у старості мої батьки?
чи важко бути білою вороною
Де житимуть у старості мої батьки?