Давньогрецький театр: передумови виникнення драми

Історія античного театру містить чимало суперечностей, певних неточностей. Не дивно, що деякі її питання викликають і у школярів, і навіть у студентівфілологів труднощі при вивченні. Тому не буде зайвим ще раз звернутися до цієї теми і зробити акцент на так званих”проблемних”питаннях. Антична драма, як відомо, з’явилася в VІ ст. дон. є., коли на зміну первісному ладу вже остаточно прийшов рабовласницький устрій і особистість почала активно стверджувати власну позицію в суспільстві. Людина як індивід більше не хоче ототожнювати, зливати

себе з колективом, з “натовпом”, вона хоче мати і відстоювати власне “я”.

Вона формує особистісний погляд на оточуючий світ, на природу, навіть на богів.

Людина не хоче приймати загальноприйняті норми і закони, вона хоче сама будувати стосунки зі світом через власні емоції і відчуття.

Цей процес є абсолютно закономірним, адже людина пізнає світ, вона намагається всі предмети і явища навколишнього світу упорядкувати, проникнути в їхню будову, зрозуміти їхнє призначення не посередництвом чиїхось нав’язливих оповідей, можливо, навіть цікавих і логічних, а за допомогою власного ознайомлення. Сприйняття

людиною навколишнього світу є дуже індивідуальним, тому що, як відомо, кожна людина має особливий емоційнопсихічний склад, смак, темперамент, виховання, досвід, які в сукупності і зумовлюють взаємини людини з природою.

Ось ми і підійшли до одного з найважливіших моментів досліджуваної проблеми. Індивідуальність сприйняття навколишнього світу є причиною виникнення непорозумінь, суперечностей між особистістю і природою, між особистістю й іншими людьми , інколи навіть між особистістю і бога”ми . Непорозуміння, суперечності, розбіжності становлять конфлікт, що лежить в основі драми. Отже, поява драми зумовлена намаганнями особистості виголосити своє власне “я”, показати свою несхожість з іншими людьми, протиставити себе суспільству, світу, богам. Саме за таких обставин і виникає конфліктзіткнення протилежних ПОЗИЦІЙ, неприйняття одного світогляду іншим, однієї моралі протилежною.

Таким чином, витоки античної драми тісно пов’язані із суспільноісторичними процесами, які переживала антична цивілізація у VІ-V ст. до н. е., а саме з розквітом рабовласницької формації і утвердженням в ній особистості.

Але не тільки суспільноісторичні, тобто зовнішньокультурні фактори спричинили появу драми. Були і внутрішньокультурні детермінанти її виникнення. Антична драма з’явилась на стику епосу і лірики, вона органічно поєднала у собі загострену чуттєвість, прагнення до самовиразності, яскраве емоційно начало, що символізує лірика, і наявність життєвого матеріалу, об’єктивних обставин, які становлять оснозу епічних творів. Таким чином, для виникнення драми було підготовлене певне поетичне підгрунтя, тобто необхідний теоретичний і змістовний базис, що і зумовив подальший розвиток літературного мистецтва. Як справедливо зазначають В. І. та Н. І. Пащенки, “…драма виникла, коли давно вже відбувся перехід від знеособленої, тобто народної, форми творчості до індивідуальної.

Свідчення цьому велика кількість ліричних жанрів і поява багатьох видатних поетів. Проте в нових умовах становлення рабовласницької демократії лірика вже не могла відповісти на запити епохи, певною мірою вона себе вичерпала. Потрібні були нові види мистецтва, які могли б виховувати у громадян почуття патріотизму і відповідальності за свою державу.

Ними й стали драматичні жанри”. Вищенаведена цитата яскраво свідчить про синтез суспільноісторичних та суто літературних факторів, що спричинили появу драми.

Античний театр має велике загальнокультурне значення. За доби античності різні види мистецтв були в тісному взаємозв’язку. Первісний мистецький синкретизм з особливою силою проявився саме у театральному мистецтві, яке поєднало у собі живопис і архітектуру, хореографію і музику, міміку і декламацію. Отже, театральне мистецтво – результат спільних творчих зусиль драматурга, актора, режисера, художникадекоратора, музиканта. У тому, що драма демонструє закладені в ній великі можливості емоційного та естетичного впливу тільки в синтезі з іншими видами мистецтва, полягає найважливіша особливість її як літературного роду.

З плином часу всі ці види мистецтв диференціювались і утворили окремі мистецтва.

Однак особливо органічне поєднання демонструють античний театр з поетичним словом – літературою. Без перебільшення можна стверджувати, що без літератури античний театр не міг би існувати. В основу всіх театральних постанов покладені літературні тексти досить високого як на той час художнього рівня. Від художньої якості тексту драматичного твору залежав успіх театрального дійства.

Таким чином, античне театральне мистецтво розвивалось прямо пропорційно розвиткові літератури.

Як відомо, грецький театр виник на культовій основі і завжди був пов’язаний з релігією. У свою чергу, релігійні обряди греків були досить видовищними, вони супроводжувалися музикою, піснями, танцями, поезією, святині прикрашалися квітами, предметами прикладного мистецтва. “Всеохоплююча любов греків до краси стала релігією краси”.




Давньогрецький театр: передумови виникнення драми


птицы прилетели сочинение
Давньогрецький театр: передумови виникнення драми