Чому в поезії М. Старицького громадянські мотиви переважають над особистими?
Творчість М. Старицького – один із численних прикладів того, як умови соціального, суспільно-історичного розвитку України позначилися на творчій долі митця, на ідейно-тематичному і художньому спрямуванні його творів. Водночас вона дає відповідь і на питання, чому в українській літературі XIX ст. переважали громадянські теми й настрої, ставилися соціальні питання, що так відрізняло її не лише, скажімо, від літератури німецької, французької чи англійської, а й російської. Навіть у творчості таких незрівнянних за силою ліричного таланту поетів,
Усе пояснюється тим, що, будучи фактично колонією Росії, зазнаючи адміністративно-цензурних утисків та репресій, Україна не мала жодних умов для національного розвитку. їй доводилося боротися за відродження і збереження своєї сутності, тож сила й енергія її кращих синів спрямовувалися передусім на національно-культурне виживання, на протистояння руйнівній імперсько-самодержавній машині, а особисте в силу обставин відходило на другий план.
М. Старицький належав до того покоління української інтелігенції, яке свою діяльність
Суспільно історична ситуація покликала до активного громадського життя і М. І. Виходець із поміщицької родини, він свідомо відходить від суспільної позиції панівних класів, вважаючи себе часткою свого знедоленого народу. Щиро бажаючи йому добра і кращої долі, М. Старицький, у силу свого світогляду, вважав, що основою для соціальних змін є культурно-освітній поступ народу, а тому найактивніше займався культурно-просвітницькою діяльністю. Він симпатизував народовольцям, навіть переховував їх прокламації, брав участь у недозволених зборах, мітингах. Щоб уникнути арешту за причетність до студентських виступів, змушений був на якийсь час виїхати за кордон, звідки повернувся 1880 року. Він був активним учасником київської “Громади” – організації культурно-освітнього спрямування, займався, як і інші її члени (М. Драгоманов, Олена Пчілка, П. Чубинський, М. Лисенко), просвітницькою діяльністю, працюючи у недільних школах, народних бібліотеках.
Людина всебічно освічена, обдарована, М. Старицький заявив про себе в різних сферах українського культурного життя. І не лише в силу своїх природних даних, а й із внутрішньої потреби підставити плече там, де цього потребувала національна справа. Свою багатогранну творчу діяльність він розпочав у середині 60-х pp. як перекладач: з російської-О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, М. Некрасова, І. Крилова; з німецької – Г. Гейне, В. Гете; з польської – А. Міцкевича; з англійської – В. Шекспіра; з французької – В. Гюго; з датської – казок Андерсена; з сербської – народних пісень і дум. Ці переклади розширювали ідейно-тематичні межі української літератури, спростовували думку, що українська мова придатна лише для творення літератури “для хатнього вжитку”, свідчили про багатство її виражальних можливостей. М. Старицький заохочував до перекладацької справи і літературну молодь передусім дітей Лисенків, Косачів, Старицьких, родини яких жили у Києві по сусідству. Саме там, на колишній Маріїнсько-Благовіщенській вулиці, відбувалися засідання творчого молодіжного угруповання “Плеяда”, члени якого, керуючись настановами й порадами старогромадівців взялися за видання найкращих творів світової літератури
Загальнонародним інтересом обумовлювалася передусім активна театрально-драматургічна діяльність М. Старицького. Він був одним із фундаторів Всеросійського театрального товариства. Київського літературно-артистичного товариства, а також талановитим організатором, керівником і режисером театральної трупи, для фінансової підтримки якої продав навіть власний маєток. Театром і драматургією займався не тільки тому, що у них, як вважав М. Старицький, найяскравіше виявилася його творча сила, а й тому, що розцінював театр як громадську трибуну, як найдоступнішу для народу освітню установу “у період морозів, сльоти та занепаду”.
Логічним продовженням активної громадянської позиції М. Старицького була його поетична творчість. Починав він з вірші в-романсі в. ліричних мініатюр, у яких оспівував красу природи й кохання (“Ждання”, “На озері”, “В садку”, “Виклик”, “Мій рай”). Та в більшості поезій М. Старицького громадянські мотиви переважають над особистими. У час, коли
…стоголовий людський кат
Лютує, дужчає щоднини..
. Не можна тратить і хвилини.
Поки ще стогне менший брат.
(“До молоді”)
А тому, як сказав І. Франко у статті “Михайло Петрович Старицький”, поет здобувається “на таке сильне та енергічне слово”, не дозволивши собі “…починати поезію від зір, вітру, сонця, хмар або соловейка і потім більше-менше ex abrupto (Не закінчивши) перескакувати на індивідуальне поетове “горе” або “щастя”…”
Основним адресатом поетичних дум-звертань М. Старицького був трудовий народ, знедолена Україна; саме їм і посилав поет своє щире синівське слово:
Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий,
Знеможений і темністю сповитий,
Що вже забув і поважать себе,
Потративши свої колишні сили…
Як я люблю твої сумні могили,
Україно! Як я люблю тебе!
(“До України”)
За силою і щирістю поетичного почуття, за ритмічною організацією фрази ці лірично-патетичі рядки суголосні урочисто-схвильованому зверненню пророка Мойсея до свого народу з однойменної поеми І. Франка, хоч хронологічно випереджають її.
З І. Франком, як і з Т. Шевченком, духовно єднається М. Старицький і в проголошенні свого життєвого та творчого кредо. Перед поезією він ставить передусім громадянські завдання. Але світ сповнений зла, “сліпої сили”, і поет бентежиться, чи втримається його “бідний човен” серед розвихрених життєвих хвиль, чи не поглине його “безодня хистка”. А тому й з’являються у вірші “Поету” такі тривожні за настроєм рядки:
Під завірюху та негоду,
Серед буяння в світі зла,
Чи не піти в свою господу,
Чи не зложить і нам весла?
Однак думку про втечу від проблем і болінь свого народу поет відкидає, песимістичний настрій у нього хвилинний. Уподібнюючись сміливому човняреві, він закликає й інших поетів протистояти світу насильства і “повселюдного” грабежу, не боятися “вражої наруги”, а “розважити словами брата” і “навіяти піснею відвагу” в “душі замученій, слабій”. І хоч шлях поета важкий і тернистий, бо треба “скропить кров’ю” серця чи не кожний крок, він готовий
Замість лаврового – терновий
Вінець узяти на чоло…
Але що смерть? Хвилинна страта,
А далі – слава голосна…
Той умирать щасливо зна,
Хто зна свого любити брата…
(“Поету”)
Як поет М. Старицький не опускається лише до звичайного називання контрастів соціально несправедливого суспільства., до голого фіксування страждань “нужденних і змучених”. Ліричний герой його громадянської поезії нагадує ідеалізований романтиками образ поета-пророка, що силою свого ясновидіння пророкує вранішню зорю після задушливої “горобиної ночі”. У часи найтемнішої реакції, повсюдного “рабського остраху” і гнітючого мовчання поет здобувається на піднесене, мажорне звучання слова, на патетично-ораторські інтонації, хоч у самого “серце так болісно стука, немов забивають труну”:
Не журіться ж, гей, бідарі мої,-
Горобина ніч – вам не мачуха!
Сміло глянемо в вічі борвію…
………………………………………………
Після борвію гляне сонечко
І огріє всіх рівним променем.
Вороги життя згинуть пропадом,
А повітря скрізь оздоровшає…
(“Борвій”)
Суспільна перспектива вияскравлюється такими символами та алегоріями, як “грізний гомін”, “сонечко”, теплий промінь, озонове повітря після “вихорю-бурі”, що суголосні Франковим образам сонця і свіжого вітру з віршів-алегорій циклу “Веснянки” (збірка “З вершин і низин”). І таке постійне духовне єднання з великим Каменярем засвідчує вірність М. Старицького своєму життєвому кредо, своїй громадянській позиції. Навіть за рік до смерті, хворий і знесилений “напасниками нашого слова та правди і волі”, М. Старицький був сповнений завзяття “поставить правді вівтарі”, бо ж упродовж життя поклонявся їй кожним своїм поетичним рядком. Доказом цього може бути оцінка, яку дав І. Франко творчості М. Старицького: “Можна сміло сказати, що в ту пору на Україні не було поета, що міг би був здобутися на таке сильне та енергічне слово і не взяти в нім ані одної фальшивої ноти”.





Чому в поезії М. Старицького громадянські мотиви переважають над особистими?
пісні літнього циклу
Related posts:
- Мотиви лірики М. Старицького Поетичний доробок М. Старицького – вагомий внесок у скарбницю нашої духовної культури. Він писав вірші впродовж майже сорока років: перший вірш “Ждання” написаний 1865 року, останній “Двері, двері замкніть…” – 2 квітня 1904 року, незадовго...
- Світ поезії Михайла Старицького 70-90-і роки XIX століття в розвитку української поезії позначені ідейними та естетичними шуканнями, прагненням збагатити її тематику, розширити коло проблем, які щодня ставить перед людиною життя. Михайла Старицького, відомого драматурга і театрального діяча, по праву...
- Громадянські мотиви лірики Дмитра Павличка Дмитро Павличко відомий як поет, перекладач, кіносценарист, критик, громадський і державний діяч. Письменнику вдалося творчо засвоїти традиції класичної української літератури, використати фольклорні образи і мотиви, поєднати громадський пафос з філософськими роздумами про вічні цінності. Д....
- Діяльність М. Старицького на ниві національного і культурного відродження України В історію української культури М. Старицький увійшов як організатор національного професійного театру і голова першого на Україні театрального товариства, режисер, актор, видавець. Це був період зрушень у суспільно-політичному житті країни. Загострилася криза кріпосницької системи. Студентська...
- Перекладацька діяльність М. Старицького Переклади і переспіви зі світових літератур – яскрава сторінка в поетичній творчості М. Старицького, який розпочав із цього свою літературну діяльність. Тим самим він збагатив жанрово-виражальні можливості української поезії, розширивши її тематичний діапазон. М. Старицький...
- В. Симоненко – “лицар на білому коні” в українській літературі. “Лебеді материнства”. Громадянські, патріотичні мотиви, романтичний пафос його лірики УРОК 54 Тема. В. Симоненко – “лицар на білому коні” в українській літературі. “Лебеді материнства”. Громадянські, патріотичні мотиви, романтичний пафос його лірики. Мета. Подати додаткові відомості про поета, удосконалювати вміння виразно читати поезію; прокоментувати художні...
- Мета життя М. Старицького – “душею і думкою послужить рідному народові” І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ Мета життя М. Старицького – “душею і думкою послужить рідному народові” Свій шлях він обрав свідомо. М. Старицький – представник того...
- Історична драматургія Михайла Старицького “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але...
- “Батько українського театру” (історична драматургія М. П. Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп....
- Морально-етичні проблеми у п’єсах І. Карпенка-Карого і М. Старицького Талановиті письменники та драматурги Іван Карпеко-Карий та Михайло Старицький внесли великий вклад у розвиток української літератури. У своїх творах вони підіймали важливі теми, які актуальні й в наш час. Морально-етичні проблеми яскраво простежуються у таких...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але...
- Завдяки яким художнім особливостям поезія “Виклик” М. Старицького стала популярною народною піснею? Народ приймає до своєї пісенної скарбниці лише те, що відповідає його уподобанням, його уявленням про прекрасне. Облюбувавши літературний текст, він відповідно редагує, шліфує його, дещо уточнює чи видозмінює. Популярними народними піснями стають, як правило, ті...
- Визначте і розкрийте основні мотиви лірики О. Пушкіна (тема свободи, поета і поезії, мотиви дружби, кохання) Визначте і розкрийте основні мотиви лірики О. Пушкіна (тема свободи, поета і поезії, мотиви дружби, кохання). Проаналізуйте 3-4 твори митця, які репрезентують різні мотиви. У своїй творчості Поет звертався до тем любові і дружби, його...
- “Аналіз драми Старицького “Талан” Свою драму “Талан” Михайло Старицький присвятив видатній українській акторці Марії Заньковецькій, яка своєю неперевершеною грою піднесла національне сценічне мистецтво на новий, значно вищий рівень. У цьому творі письменник виступає з демократичних позицій і розкриває низку...
- Урбаністичні та апокаліптичні мотиви у збірці поезій Б.-І. Антонича “Ротації”. Чому вони взаємопов’язані? У збірці Б.-І. Антонина “Привітання життя” є вірш із промовистою назвою “Мурашник”, що символізує місто, в якому “пасма вулиць сплетені, мов нерви”, “життя засушене, немов консерви”, все “з рудого порохна й рябої мерви”. Ця похмура...
- Чому Олесь Гончар назвав В. Симоненка “витязем молодої української поезії”? 60-ті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса, В. Забаштанського… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці” (В. Симоненко) часів сталінщини,...
- Мотиви поезії Павла Грабовського Украйно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких муках. Але в жорстокій багатовіковій борні за крашу долю свого народу, своєї культури ти...
- Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії Українська поезія у найвищих своїх досягненнях на різних етапах розвитку зверталася до біблійних сюжетів. Біблійно-християнські мотиви виразно звучать і в часи східнослов’янського середньовіччя, ними наскрізь пройнята і давня українська поезія XVI-XVIII століть. Особливий вплив на...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна...
- Мотиви поезії Павла Грабовського ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Украйно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких муках. Але в жорстокій багатовіковій борні за кращу...
- Михайло Старицький – видатна постать в історії української літератури та театру Ознайомившись із творчим та життєвим шляхом Михайла Старицького, я дізналася, що він був не тільки талановитим митцем, а й темпераментною, свободолюбною особистістю з веселою вдачею. На мою думку, його обдарованість проявлялася у всіх діяннях, якими...
- У чому я вбачаю сучасність поезії О. Блока Поезія Олександра Блока була, є і буде сучасною завжди. Бо не може мати категорії часу гуманізм і духовність, громадянськість і патріотизм – все те, що притаманне яскравій творчості цього поета. Тому і сьогодні його поезії,...
- Патріотичні мотиви в поезії Самійленка Сучасник Івана Франка, Лесі Українки, Павла Грабовського, Володимир Самійленко увійшов в українську літературу як усебічно обдарована людина – талановитий лірик, дошкульний сатирик і фейлетоніст, драматург і перекладач. У центрі його інтересів завжди була Україна і...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (ІI варіант) Однією з найбільших людських цінностей є воля. Відчуття того, що ти вільний, ні від кого не залежиш і сам є хазяїном свого життя, може надати людині крила, і навпаки, якщо людину позбавити свободи, зробити рабом,...
- Біблійні сюжети та мотиви в українській поезії Українські письменники у своїй творчості постійно зверталися до Біблії – цієї невичерпної скарбниці людської мудрості й досвіду. Проповідником біблійних заповідей був Григорій Савич Сковорода. Його поетична збірка “Сад божественних пісень” проросла із зерен Священного Писанія....
- Головні мотиви поезії А. Малишка довоєнних літ Глибоким патріотизмом позначені Пейзажні поезії Малишка цього періоду: “Гроза пройшла”, “Від степів і спілої пшениці”, “Нахилились медоцвіти”, “Вечори над полем, вечори імлисті…”. У цих творах нас чарує теплота, з якою змальовує поет красу рідної природи....
- Основні мотиви поезії П. Куліша Пантелеймон Куліш є автором п’яти поетичних збірок і десяти поем, великої кількості перекладів, балад, дум, байок. Такий значний поетичний доробок охоплює багато тем, але в центрі постійної і незаперечної любові поета стоїть Україна. Багато в...
- Народні мотиви в поезії Некрасова Поет спостерігав відомі явища, що скрізь попадалися йому на очі, відомі різко виступаючі картини з великого ландшафту його батьківщини; вони не відразу вражали його, не негайно ж запалювали в ньому поетична пожежа одушевления, полум’я якого...
- Релігійні мотиви поезії Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого є слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає,...
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса ВАСИЛЬ СТУС 8 клас Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в...