ЧОМГА І ВЕСНА (Скорочено) (Василь Чухліб)

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити аналізувати прочитане, висловлювати своє ставлення до прочитаного; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Гра “Дощик”

Діти читають хором.

Накрапає дощ (тихо).

Дощ

пускається сильніше (голосніше).

Злива (голосно).

Дощ слабшає (тихіше).

Дощ припинився (читання припиняється).

Важив оранжеву моркву

На терезах продавець.

Фарбами пише портрети

Та натюрморти митець.

2. Артикуляційна зарядка

– “Трубочка”.

Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути вгору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

– “Годинник”.

Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч-ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати1015 разів.

– “Конячка”.

Присмоктати

язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

– “Грибок”.

Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Виконати 10-15 разів. На відміну від вправи “Конячка”, язик не повинен відриватися від піднебіння.

– “Гойдалка”.

Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа виконується під лічбу 10-15 разів.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “У художньому музеї”

Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки, які вони проілюстрували.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Василя Чухліба “Чомга і весна”.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Гра “Передбачення”

– Як ви вважаєте, хто така Чомга?

– Відгадайте загадку.

– В неї ноги – наче ласти,

Дзьоб плескатий, червонястий,

– Кря-кря-кря,- пливе по річці,

Їсть зерно, скубе травичку…

Ви вгадали цю босячку?

Хто це, діти? Звісно, … (качка).

2. Гра “Бджілки”

Самостійне напівголосне читання тексту учнями (с. 65-66)

3. Фізкультхвилинка

4. Перевірка первинного сприйняття

Тестування

1. Де знаходилося Синь-озеро?

А) У степу;

Б) в лісі;

В) за селом.

2. Чому Чомга не подалася на південь?

А) Не могла розстатися з рідним Синь-озером;

Б) у неї було поранене крило;

В) не могла залишити каченят.

3. На чому грілася Чомга?

А) На камені-валуні;

Б) на купі очерету;

В) на купі хмизу.

4. Що тримав у дзьобі качур?

А) Рибку;

Б) пучок трави;

В) пучок водоростей.

5. Скільки каченят вивелося у Чомги?

А) Четверо;

Б) троє;

В) п’ятеро.

6. Які дерева були в захваті від качки з каченятами?

А) Сосни і верби;

Б) сосни і ялини;

В) ялини і дуби.

Відповіді: 1б; 2а; 3а; 4в; 5а; 6б.

5. Читання твору учнями “ланцюжком”

6. Робота в групах

Поділ тексту на частини.

Складання плану

1) Чомга живе на Синь-озері.

2) Важка зимівля.

3) Весна прийшла.

4) Зустріч з качуром.

5) Вилупилися каченята.

6) Веселі розваги каченят.

7) Чомга і грайливий табунець припливли до Валуна.

7. Переказ твору за складеним планом

8. Гра “Засічка – кидок”

За командою “кидок” усі учні починають читати текст напівголосно.

За командою “засічка” – зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)

Під час повторного читання учні переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

9. Цікаво знати!

Качки – настільки звичні для нас улюбленці, що, здавалося б, не можуть нас нічим здивувати. Але придивіться до цих птахів – навіть їхня анатомічна будова дивовижна. Наприклад, кут зору в диких качок дорівнює 360 градусів, що дає змогу швидко помічати хижака. Шийних хребців у качок навіть більше, ніж у жирафа. А повік – аж три!

Качки можуть плавати навіть у дуже холодній воді – завдяки особливому жировому покриттю на пір’ї, яке робить пір’я водонепроникним. До речі, це покриття качки розподіляють по пір’ю самостійно дзьобом – від хвостового пір’я по всьому пір’яному покриву. На шкірі качиних лап мінімум нервових закінчень, тому качині лапки не мерзнуть, навіть коли птахи ходять по льоду. Гуси й качки могли би витримати морози до -110 °С! Але таких на землі, на щастя, не трапляється.

Крякання качок теж викликає подив. По-перше, крякають тільки качки – тобто самки. Селезні зберігають мудре мовчання. По-друге, качине крякання не створює відлуння. Насправді, звісно, відлуння є, просто його досить складно почути, бо качка знаходиться на воді, і звук відбивається вгору від водяної поверхні.

Качки – знамениті рекордсмени. Вони пірнають на глибину понад 6 м, щоб добути їжу. Здолали качки не тільки глибини, але й висоти. Якось літак, що пролітав над американським штатом Невада, ударив дику качку. Трапилося це на висоті 6300 м! На сьогодні це качиний рекорд. Одного разу довгоносий крохаль розвинув швидкість близько 160 км на годину, коли побачив, що його “переслідує” літак. Пересічна дика качка може пролетіти за день більше 500 км!

Качки вміють розводити рибу! Птахи можуть їсти практично весь день, без перерви пірнаючи під воду й здобуваючи то водорість, то личинку комара, то невеличку рибку, то жабеня. Риби від тих дій більшає, бо качки своїми широкими дзьобами піднімають намул і залишають у ставку свій послід. І у ставку з’являється багато мікроскопічних водоростей, які і споживає риба.

10. Гра “Голосування ногами”

Діти стають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.

– Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– З яким твором ознайомилися на уроці?

– Що вам найбільше запам’яталося?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виконати ілюстрацію до твору.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 49

1. Робота над скоромовкою

Гра “Дощик”

Діти читають хором.

– Накрапає дощ (тихо).

– Дощ пускається сильніше (голосніше).

– Злива (голосно).

– Дощ слабшає (тихіше).

– Дощ припинився (читання припиняється).

Дуб дубовистий, широкозеленолистний.

2. Артикуляційна вправа “Хоботок”

В зоопарку ми були,

Там великі є слони.

А маленький Раві

Привітався з нами.

Хобот свій він витягав,

“Всім привіт!” – немов казав.

Щоб йому відповісти,

Хоботок зроби і ти.

Краще губи витягай,

Раві швидше привітай.

(Витягнути губи сильно вперед, напружити, як під час вимовляння звука.)

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 50

1. Робота над скоромовкою

Гра “Дощик”

Діти читають хором.

– Накрапає дощ (тихо).

– Дощ пускається сильніше (голосніше).

– Злива (голосно).

– Дощ слабшає (тихіше).

– Дощ припинився (читання припиняється).

2. Артикуляційна розминка “Лопаточка”

Широким я язик зроблю,

На нижню губу покладу.

Гарна вийшла і пласка

Моя лопатка з язика.

Жаль, така лопатка

Не скопає грядки.

(Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні протягом 10-15 секунд.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


ЧОМГА І ВЕСНА (Скорочено) (Василь Чухліб)


диалог о природе по русскому языку
ЧОМГА І ВЕСНА (Скорочено) (Василь Чухліб)