ЧИСЛОБОГ
Бог Чисел, тобто Бог часу. Він зображався у вигляді статуї з двома обличчями: сонця й місяця. Сонце на небі показує денний час, бо за тим, як високо піднімається воно в небі, можна визначити, чи це ранок, чи полудень, чи вечір. Так само за місяцем і положенням зірок визначають нічний час. За народними переказами, у давньому Києві був храм Числобога. Перед храмом росли дивовижні квіти, які розтуляли свої пелюстки в різний час дня й ночі. За ними волхви (священики) визначали, котра година. Числобог тотожний грецькому богу Кроносу і римському Сатурну. Їхні свята починалися 17 грудня та продовжувалися цілий тиждень. В Україні Числобога вшановували в час зимового сонцестояння 21-22 грудня, а також одночасно й поруч зі Сварогом.
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
ЧИСЛОБОГ
ніч перед боєм скорочено
Related posts:
- БІЛИЙ ЛЕБІДЬ БІЛИЙ ЛЕБІДЬ – птах-тотем. Згідно з повір’ям, в нього перевтілювався БІЛОБОГ. Волхви суворо, під загрозою смертної кари, забороняли полювання на Б. Л. (За П. Трощиним)....
- Ліричний герой Ліричний герой – образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов’язково тотожний авторові....
- ГОРІХ ГОРІХ – дерево-тотем. За давньою легендою, Перун розлускував навесні два горішки: з одного текла річка (дощ), з другого виривався вогонь (блискавка); від лущення – грім. Згідно з повір’ям, горішок-двійник приносить щастя й багатство, його берегли,...
- ДУША ДУША – за вченням давньоукраїнських волхвів – жива духовна плоть людини, що визначає її вдачу, поведінку, діяльність, взагалі – долю. Міститься в єстві людини. Волхви вважали, що бувають душі світлі й темні. Після смерті людини...
- ТУР ТУР – бог сили, лицарської честі, заступник воїнів і чередників. У деяких українських племен – бог Сонця. Зображувався багаторо-гим биком з золотою шерстю; туром-олеием; золотим барилом з рогами і т. п. Культ Т. встановився з...
- МАТИ ВОГНЮ (ЗБІЖЖЯ, СОНЦЯ, ХУДОБИ) МАТИ ВОГНЮ (ЗБІЖЖЯ, СОНЦЯ, ХУДОБИ та ін.) – дополітеїстичні образи-тотеми, що склалися за часів матріархату і визначали в общині тих жінок, які вміли краще за всіх розводити й зберігати вогонь, сіяти й жати хліб, накликати...
- Народний календар: Грудень Грудень починає морозами й випаданням великої кількості снігу. По народних прикметах про погоду дивилися з найперших чисел грудня, про тім яка буде зима, сувора, м’яка й довго ль бути морозам, або ттепелей чекати. Хоча з...
- АЛАТИР-КАМІНЬ, АЛАІАН, АЛТАР, ОЛТАР, ВІВТАР АЛАТИР (АЛАТИР-КАМІНЬ, АЛАІАН, АЛТАР, ОЛТАР, ВІВТАР). І. Священний “живий” камінь, що лежить у ВИРІЇ1 під “першодеревом світу” ПРАДУБОМ. За легендою, А. походить від яйця, котре зніс першобог давніх українців СОКІЛ-РОД. А. уособлює могутність і невмирущість...
- Скорочено – У СИНЬОМУ НЕБІ Я ВИСІЯВ ЛІС… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі...
- У синьому небі я висіяв ліс… скорочено – Микола Вінграновський Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. Привертає увагу анафора...
- ІНТЕРЛЮДІЯ Інтерлюдія (від лат. inter – між і ludus – гра) – жанр англійської комедійної драми, що виникає на зламі XV-XVI століть. На відміну від інтермедій, які розігрувалися між діями п’єси, інтерлюдія була самостійним драматичним твором....
- У синьому небі я висіяв ліс Вінграновський Микола Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. Привертає увагу анафора...
- Вечірня година Вечірня година Вечір… Зимовий чи літній, весняний чи осінній, кожен вечір – це нова казка, неповторна своєю чарівністю. Ось сонечко котиться за обрій. На нього можна вже дивитись. Воно схоже на велику червону зірку. А...
- ВЕЧІРНЯ ГОДИНА – Леся Українка УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Леся Українка ВЕЧІРНЯ ГОДИНА (Коханій мамі) Уже скотилося із кеба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітилися у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе....
- Громадська думка “Громадська думка” – щоденна газета, що виходила в Києві (31 грудня 1905 – 18 серпня 1906). Тут, крім позалітературної інформації, друкувалися твори І. Франка, М. Коцюбинського, Панаса Мирного, Б. Грінченка, В. Самійленка та ін. У...
- Мета “Мета” – літературно-політичний вісник, що виходив за редакцією К. Климковича у Львові з вересня 1863 до грудня 1865 як продовження тижневика “Вечерниці”. Літературне обличчя журналу визначали вміщені в перших номерах твори Т. Шевченка (“Заповіт”, “Н....
- У синьому небі я висіяв ліс – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз, У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі...
- ВОЛХВИ ВОЛХВИ – давньоукраїнські жерці, служителі язичницького релігійного культу. Носії стародавньої української культури й духовності, народної медицини, знань з астрономії, математики, географії, будівництва тощо. Володіли, як правило, багатьма мовами, зокрема арабською, латинською, грецькою, німецькою, вірменською та...
- Характеристика образу Микромегаса Микромегас – ім’я походить із зчленування двох грецьких слів і переводиться як “маловеликий” – житель Сіріуса, який подорожує у супроводі секретаря Академії Сатурну з однієї планети на іншу. На Землі він знаходить нечисленну цивілізацію, чиї...
- СОКІЛ-РОД СОКІЛ-РОД На початку була пітьма – вічна й безмежна. Ні Землі, ні неба, ні Сонця. Тільки – морок. Густа, холодна й безконечна ніч. А її пронизувало Око. Звідки летіло воно? І – куди? Нізвідки і...
- ДЕНЬ ПРОРОКА НАУМА 14 грудня відзначаємо День пророка Наума. За старих часів саме цього дня діти йшли до школи: “святий Наум наставляє на ум”. Відправивши дитину до школи, батьки звертаються з молитвою до святого Наума, щоб наука добре...
- АНТИ (ВЕЛЕТНІ, ДУЖІ) АНТИ (ВЕЛЕТНІ, ДУЖІ). 1. Первісна назва воїнів (першокозаків) давньоукраїнських племен, що заселяли Іллірію та інші території стародавньої Італії, Греції тощо. Про популярність антів свідчать старовинні топоніми: давньоукраїнське войовниче плем’я з-над Росі ВОВКИ, заселивши в II...
- Запросини скорочено – Володимир Підпалий У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари – І на місці… Я розкажу тобі таке, про що знаємо лише я та ніч… Там, Де три гори зійшлися, Там, Де...
- Альманах Альманах (араб, час, міра; букв.: “там, де схиляють коліна”, тобто зупинка каравану на перепочинок в оазисі серед пустелі) – неперіодичний збірник досить широкого змісту, упорядкований часто за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою. Так спочатку...
- Небо і земля нині торжествують – колядки і щедрівки Небо і земля Нині торжествують, Ангели, люди Весело празнують. Приспів: Христос родився, Бог воплотився, Ангели співають, Царя вітають, Поклін віддають, Пастирі грають, “Чудо, чудо!” – повідають! Во Вифлеємі Весела новина: Пречиста Діва Породила Сина! Приспів....
- Скорочено – ЗАПРОСИНИ – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари – І на місці… Я розкажу тобі таке, Чого не зможе інший, Бо таємницею володіємо Я та ніч… Там, Де три гори...
- ПЕРУН ПЕРУН – бог блискавки й грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології, “бог над богами”. “Вони (анти) вважають, що один лише бог – повелитель грому й блискавки – є володарем над усім, і йому приносять...
- ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ Дуже давно в місті Мірра (Італія) жив хлопець на ім’я Миколай. Він був єдиною дитиною в дуже багатій родині, але батьки померли рано. Тому Миколай став відлюдником, Мрійником, звернувся до вивчення наук. Легенда розповідає, що...
- ЖАБИ (ДУДАРІ) ЖАБИ (ДУДАРІ) – персонажі стародавньої української міфології. Легенда розповідає, що в дуже давні часи жили Чоловік і Жінка. Чоловік був ледачий, нічого не робив, лише їв та спав, а ввечері довго й одноманітно грав на...
- ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ Свято було започатковане в XI ст. папою Урбаном II. Це католицьке свято, що відзначається 22 травня, – день перенесення мощів святого Миколи Чудотворця з міста Лікія до міста Бар (Італія). Але, незважаючи на те, що...