Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія”

Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія”

Воля – принадне, чарівне, багатогранне слово. Більшість людей сказали б, що прямують до неї, але не всі знають : вона викликає страх – і не просто священне трепетання чи боязнь незвіданого, а страх позбутися спокою, з яким воля не сумісна. Воля – це позбуття, це наука не обтяжувати себе.

Згадайте Снусмумрика з книжок скандинавського генія Туве Янссон: його ідеї не обтяжувати себе прихильністю, його філософський потяг до волі – все це більше нагадує волю, ніж карикатурно

виведені там же мудрування “про марність всього сущого” Ондатра. Воля заперечує сама себе: відмежувавшись від усього, людина обтяжує себе волею, тим самим її втрачаючи. Суперечливість волі доводить її абстрактність, але – факт її існування: вона неможлива, отже – вона є! Бо все суще недосяжне і суперечливе у своєму бутті.

Воля відкидає бундючність, відкидає визнання власної сили і величі, оскільки сильна людина – раб своєї сили. Воля відкидає любов, оскільки любов є прихильність; тому любов до волі нерозділена. І герой сонета “Моя циганерія”, який досяг крайнього ступеня волі, на який тільки здатний,

не великий і не дужий – він зрікся матеріальних прихильностей і усвідомлення своєї величі, він щасливий і тішиться своєю волею, але, усвідомлюючи її безкінечність, зізнається : “Раб музи…”, що доводить її недосяжність, але дозволяє вирватися у волю, таку незбагненну, непізнаванну, загадкову. “Вікно у волю” – так я назвала б цей вірш, якби він був моїм, і так я називаю цей філософський мінітрактат на його тему.




Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія”


о вишня мисливські усмішки коротко
Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія”