Головна ⇒ 📁Твори на вільні теми ⇒ Чи варто жити заради грошей?

Чи варто жити заради грошей?

Гротескні образи Гофмана, як правило, виражають нерозумність законів існуючого світу. У казці зображена потвора, яка, володіючи чарівним даром привласнювати заслуги тих, які її оточують, користується загальною повагою, викликає захоплення. А її пороків ніхто не помічає. І це все рог бить золото, ті самі три волосини, внаслідок дій яких відбувається осліплення людей. Мій висновок є таким: великі гроші руйнують душу людини, треба мати неабияку силу волі, щоб жага збагачення не опанувала душею людини, щоб не сказати слідом за Гобсеком: “Що таке

життя?

Машина, яку приводять у рух гроші”. Учитель. Хотілося б послухати, якого висновку дійшли учні, які працювали з творами українських письменників.

А Гєрасим Калитка в “Ста тисячах” – це визискувач повітового масштабу: сьогодні в нього 200 десятин, а завтра буде 450… Він, поет земельної власності, користується усяким випадком, щоб добути “грошей, грошей і грошей.” Тому я дійшов висновку: скупість і жадібність, доведені до абсурду, нівечать не лише душу, а й саме життя. Чи ж варто страчати його високий сенс у жорстокій, нечесній, дикій погоні за надприбутками, які ти все одно залишиш, коли прийде

смертний час. І гірко, коли тобі вслід кинуть прокляття та сміх, і не забринить щира людська сльоза жалю і вдячності людей, з якими ти жив поруч.

Учитель. Як бачимо, і в українському суспільстві першої половини XІX століття гостро стояла проблема збагачення, гонитви за грошима. Спритні люди не гребували нічим у брудному процесі накопичення грошей, майна, землі. Це вічна тема бездуховності людини, засліплено! жадобою наживи.

Цим п’єси І. КарпенкаКарого близькі і до творів В. Шекспіра “Король Лір”, “Венеціанський купець”, Карла Гольдоні “Сім’я антикварія”, “Слуга двом панам”, Ч. Діккенса “Домбі і син”. Помандруймо в просторі й часі, перенесімося до Стародавнього Риму. Як оповідає легенда, одного разу римляни готувалися до бою з лютим вояком Пірром.

Юпітєрова дружина, богиня Юнона , пообіцяла римлянам щедру грошову винагороду, якщо вони вестимуть бій справедливо. Богиня виконала свою обіцянку, й давні римляни назвали її Монетою, що в перекладі з латини означає “порадниця”,”застережлива”. Звідси начебто й пішло слово монета – те, що дає богиня Юнона.

Отже, влада грошей – не ознака певного часу. Тут все залежить тільки від людини. Чи вона слугує грошам, чи вони їй. Сучасний відомий кінорежисер А. Михалков Кончаловський так зауважує: “Гроші – не обов’язково показник лихварства. Це й еквівалент таланту.

До грошей має бути повага”. Усна народна творчість актуальна за будьяких часів, а гроші і їх влада – популярна тема казок, прислів’їв, приказок. Ось деякі прислів’я на “грошову” тематику:

А) 3 грошима й у пеклі не пропадеш б) За гроші й кобила побіжить в) Більше грошей – більше клопоту г) Грошима почуття не купиш д) Дай судді гроші, і твої діла будуть хороші є) Не скупий володіє грішми, а гроші ним ж) Ощадливий завжди має чим поснідати з) Від багача не жди калача

Будемо сподіватися, що життєвим кредо багатих людей сучасності стануть слова адвоката Дервіля: “Людина чесна має всюди зберігати гідність”.