Чи можна його назвати моїм другом?

Поруч із людиною завжди її друзі. Друзів мають і діти, і дорослі. Є подруга у моєї молодшої сестри, є друзі у моїх батьків, є друзі у моїх бабусі і дідуся. Дружба може тривати кілька місяців, а може й ціле життя.

Моя сестра познайомилася із своєю подругою минулого року, а бабуся досі дружить із своєю однокласницею.

Я вважав, що є друг і у мене. Мишко прийшов вчитися до нашого класу цього року. Нас посадили за одну парту. Живемо ми в одному будинку, тільки в різних під’їздах. Ми разом у школі, разом йдемо додому, разом гуляємо у дворі.

Ми

стали друзями. Але останнім часом я став помічати, що ми з Мишком неоднаково розуміємо дружбу. Мишко говорить, що справжні друзі повинні допомагати одне одному. Тому я повинен давати йому переписувати свої домашні завдання з математики. Під час контрольної він доводив, що справжній друг повинен спочатку виконати варіант друга, а потім вже свій.

Я виконав завдання Мишка, а свого не встиг. Тому Мишко одержав хорошу оцінку, а я погану. Мишко говорить, що я егоїст, а не друг, бо не радію за його успіх.

Але мені здається, що нашу дружбу не можна назвати справжньою. Друзі повинні допомагати, а не використовувати одне одного.