Чи може жінка бути незалежною? (За творами О. Кобилянської)
Тема жінки – одна з провідних тем творчості Ольги Кобилянської, вона проходить червоною ниткою крізь усю художню спадщину письменниці. Уперше ця тема могутньо зазвучала в творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Вони писали про тяжку долю жінки-кріпачки, жінки-матері. А Ольга Кобилянська об’єктом свого художнього дослідження обрала жінку-інтелігентку, яка страждала не від давнього “кріпацького” лиха, а від сучасного – соціального і родинно-побутового. її жінки – здебільшого вихідці з незаможних родин, прагнуть вирватися
Олена Ляуфлер, героїня повісті Кобилянської “Людина”, прагне рівноправності між чоловіком і жінкою, права для жінок здобувати освіту нарівні з чоловіками, права на працю, права утримувати себе в житті, а не чекати на одруження. Вона намагається зберегти свою людську гідність, віру у високе покликання жінки-людини.
Покохавши Стефана Лієвича з тієї хвилини, коли переконалася, що все, що він говорив, – правда, Олена ладна, розлучаючись із коханим на два роки, заприсягтися йому у своїй вірності, бо вона
Свою героїню письменниця проводить через низку випробувань, показуючи при цьому багатство її душі, чесність, душевну чистоту, вірність своїм почуттям. Вона любила тільки Лієвича і лишилася вірною йому навіть після його смерті.
Довго бореться Олена, довго захищає свою незалежність. Але під вагою суспільних і родинних обставин вона не може до кінця вистояти і в нерівній боротьбі, духовно надломлена, падає, щоб урятувати батьків від повного розорення, а для себе знайти хоч якусь опору в житті. Олена змушена вийти заміж за духовно вбогу і чужу їй людину.
Але дух внутрішньої непокори, незламної впевненості у своїй людській гідності продовжує жити в Олені. Про це свідчать її слова: “Ніяка сила світу не стопче в мені мислячої самостійної людини, а коли б вам те… удалося, тоді успокойтесь…
Тоді… я – не я…” Олена Ляуфлер змушена була підкоритися обставинам, зазнавши життєвого краху. Наталка Верковичівна з повісті “Царівна” досягає мети у боротьбі за незалежність, знаходить своє місце в житті. Вона, як і Олена Ляуфлер, зазнала болючих розчарувань, страждала, але не занепала духом, вірила у високе призначення людини. Наталка впевнена, що “не підкладе ніколи голови під колеса буденної потуги, котра своєю милостинею зневажає женщину і понижає”.
В образі Наталки Верковичівни Ольга Кобилянська втілює ідеал гордої, непокірної жінки-інтелігентки, яка має відвагу відстоювати свої погляди, стверджувати думку: “Свобідний чоловік з розумом – се мій ідеал”. Дівчина-інтелігентка Ядвіга з оповідання “Доля чи воля” своїм життям прагне довести, що не доля, не фатум керує людиною, а розум, що людина повинна не пасивно коритися несприятливим обставинам, а активно боротися за своє щастя.
Ольга Кобилянська не тільки у своїх творах, а й своїм власним життям доводила й довела, що жінка може бути незалежною, утверджуючи людську гідність, розкриваючи власні духовні сили, досягаючи найвищих вершин.
Чи може жінка бути незалежною? (За творами О. Кобилянської)
світова література другої половини 20 століття
Чи може жінка бути незалежною? (За творами О. Кобилянської)