Чи має людство космічне майбутнє?

Ніч… Чи є щось прекрасніше за небо, усіяне зорями? Зорі… Вони милі і привітні, радіють разом з нами, а іноді здаються холодними і недосяжними.

У повній тиші чути спокійне поскрипування чумацьких возів. Це повертаються з Криму чумаки. Бажання швидше опинитися вдома та зоряна небесна карта вказують на правильно обрану дорогу. Довіряють люди Чумацькому Шляху, бо не було ще такого, щоб зорі підвели. І який чумак не задумувався, поглядаючи в небо, що там?

Що приховують чарівні та холодні зорі на темному небосхилі?

Чиє ще десь на якійсь

планеті життя? Ці питання завжди тривожили багатьох людей. Польоти в космос – давня мрія людства.

Не злічити спроб, не перерахувати всіх, хто був охоплений бажанням підня­тися до самого сонця. Велике бажання, розум, наполегливість поступово переспорювали бажання на дійсність. Колишня мрія про польоти стала реальністю тільки завдяки ентузіастам.

Тобто людям, які глибоко закохані у свою справу, неспокійним, тим, котрі не зупинялись на досягнутому.

Минає 50 років від першого сенсаційного оголошення: “Людина в космосі!” Це була перемога. Людство в ті дні жило тільки цією подією. Чимало хлопчаків мріяли

стати космонавтами.

У космосі побувало багато відчайдушних, сміливих людей. Ми, українці, пишаємося своїми земляками, що літали в кос­мічний простір.

Нині з космосу людина отримує масу інформації не тільки наукового та дослідницького, а й “земного” характеру. Космічні системи супутникового зв’язку створили величезні можливості для культурного обміну. На орбіту планети виведено чимало супутників, які стали на сьогоднішній день супутниками і нашо­го життя.

Ми не уявляємо жодного дня без телебачення, інтернету, мобільного телефону. Зв’язок став нервовою системою людства.

Запуски перших пілотованих кораблів показали, що з орбітальних висот можна багато чого розрізнити на земній поверхні навіть неозброєним оком. А якщо це спеціальний супутник, то він здатний у глобальному масштабі зібрати необ­хідну інформацію для геології, метеорології, сільського господарства. Це є яскравим прикладом служіння космосу практичним потребам людства.

А чи є космічне майбутнє в людства? Впевнений, що так. Не можуть нинішні науковці зупинитися на досягнутому.

Причин для продовження досліджен­ня космосу надзвичайно багато. Це і бажання знайти незабруднену, придатну для життя планету, знайти міфічних інопланетян і поспілкуватися з ними, продовжити життя людини в іншому куточку Всесвіту.

Вихід у відкритий космос для людини – це дуже важливо для продовження людської цивілізації. Побувавши на іншій планеті, можна дослідити її поверх­ню, знайти новий хімічний елемент, який може стати у пригоді для людини.

На інших планетах можна знайти нові рослини, новий спосіб життя, нову цивілізацію.

Для Землі зараз дуже гостро стоїть питання забруднення атмосфери. Маючи вихід у відкритий космос, людство може легко зберегти собі життя, поселившись на іншій планеті. Науковці висунули гіпотезу про придатність для розсе­лення людей чотирьох планет Сонячної системи. Найголовніше, для чого вчені роблять ці дослідження, це з’ясувати: як виник Всесвіт, звідки ми походимо, як утворилися ми. Ці знання нам допоможуть зрозуміти й осягнути невідоме.

Це все робиться для користі, для того, щоб людина добре жила, розвивалася, а також щоб не вимер такий вид, як людина.

Навіть великий Ціолковський створив план освоєння космосу, за яким людство навчиться використовувати сонячну енергію не тільки для харчування і зручностей життя, а й для пересування по всій Сонячній системі. Люди засе­лять усі планети, і їх кількість збільшиться так, що вони змушені будуть розселитися по всьому Чумацькому Шляху.

Отже, космічне майбутнє для людини – це реальність.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Чи має людство космічне майбутнє?


арготизми
Чи має людство космічне майбутнє?