Чернігівські Атени

Чернігівські Атени – культурний осередок другої половини XVII – середини XVIII ст., організований чернігівським архієпископом та поетом, представником літературного бароко Лазарем Барановичем. Гурток пов’язувався з Новгород-Сіверською друкарнею, заснованою 1674 і переведеною 1679 до Троїцького Іллінського монастиря в Чернігові. Складався з письменників – вихованців Києво-Могилянської академії (Лазар Баранович, Олексанр Бучинський, Іван Величковський, Іоаникій Галятовський, Стефан Яворський, Дмитро Туптало та ін.). Частина їх, виїхавши з Чернігова, продовжувала справу Ч. А. на землях України, переважно Гетьманщини (І. Величковський, Д. Туптало та ін.). Наступник Л. Барановича Іван Максимович відкрив у місті колегію видань. Вихованці колегії тиражували свої твори у колективних збірниках (“Зерцало от писания божественного”, видане А. Стаховським (1703). Серйозної і непоправної шкоди літературній та духовній діяльності Ч. А. завдав указ Петра І (1720) про заборону українського книгодрукування та конфіскація друкарні, вчинена царською владою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Чернігівські Атени


каторжна критика
Чернігівські Атени