Буковинська зоря
“Буковинська зоря” – перший український часопис, що виходив на Буковині 1870-71, писаний штучною церковнослов’янською мовою. Видавцем “Б. з.” був І. Глібовицький, авторський колектив складали С. Воробкевич, І. Мартинович та ін.
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Буковинська зоря
аналіз вірша так тихо серце плаче
Related posts:
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована...
- Скорочено – МЕНІ ЗОРЯ СІЯЛА НИНІ ВРАНЦІ… – ВАСИЛЬ СТУС Мені зоря сіяла нині вранці, Устромлена в вікно. І благодать – Така ясна лягла мені на душу Сумирену, що я збагнув нарешті: Ота зоря – то тільки скалок болю, Що вічністю протятий, мов огнем. Ота...
- РУСЬКА БЕСІДА “РУСЬКА БЕСІДА” – українська громадська культурно-освітня організація на Буковині. Заснована 26 січня 1869 р. з метою представництва та охорони прав українців під румунською владою. Перший голова – О. В. Продан, найвизначніші діячі – С. Воробкевич,...
- Мені зоря сіяла нині вранці – ВАСИЛЬ СТУС Скорочено Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – Така ясна лягла мені на душу сумирену, що я збагнув нарешті: ота зоря – то тільки скалок болю, що вічністю протятий, мов огнем. Ота...
- Зоря галицька “Зоря галицька” – перша українська газета в Галичині, що виходила з різною регулярністю у Львові (1848-57), друкувалася кирилицею, з 1853 перетворилася на рупор “москвофілів”. Разом з тим на її сторінках з’явилися твори М. Шашкевича, А....
- Журнал Зоря “Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори...
- Зоря галицькая яко альбум на год 1860 “Зоря галицькая яко альбум на год 1860” – “перший галицький літературний альманах на велику скалю” (І. Франко), виданий 1860 у Львові Б. Дідицьким з активною допомогою Я. Головацького і О. Духновича. Альманах об’єднав літературні сили...
- Ой ясна, красна на небі зоря – колядки і щедрівки Ой ясна, красна на небі зоря, А ще найкраща у дядька жона. По двору ходе, ключики носе, До ключиків говоре, ключиків просе: – Ключики мої ясні, голосні, Не дзвоніть же ви та й голосненько. Бо...
- Непогасна зоря Симоненка Так писав Василь Андрійович Симоненко – великий син України, її геніальний поет. Він умів любити так ніжно, так самозречено, як, мабуть, ніхто на землі. Умів він і ненавидіти підлість, сваволю, лицемірство. По-лицарськи поет боровся з...
- Гонг комункульта “Гонг комункульта” – журнал літературної організації “Асоціація комункульту” (1925, Київ, з’явився лише один номер), в якому відображена панфутуристська концепція метамистецтва. Відповідальним редактором “Г. к.” був М. Семенко. Авторський колектив мав такий склад: М. Семенко, Гео...
- Бароха-І-Несси П. Е. Червона зоря Твір на тему : Бароха-І-Несси П. Е. Добуток “Червона зоря” Дія роману відбувається у двадцяті роки На окраїнній вулиці Мадрида, до якої примикають кілька міських цвинтарів, живуть Мануэль Алькасар з овдовілою сестрою Игнасией і, що...
- Зміст вірша А. Фета “Зоря прощається із землею” Панас Опанасович Фет – видатний росіянин лірик, що зумів у своїх віршах передати всю красу природи. Мені здається, у творчості А. Фета можна виділити два типи пейзажних віршів. У добутках “Ще травнева ніч”, “Вечір”, “Ліс”,...
- ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ (1704 – 28.07.1774) – давньоукраїнський драматург, філософ, церковно-релігійний діяч. Народився в польській родині. У 1726 – 1737 рр. навчався в Києво-Могилянській академії. 1738 р. постригся в ченці під іменем Варлаама. Викладав у Києво-Могилянській...
- Історичні умови на Західній Україні – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Історичні умови на Західній Україні Виявом народного протесту проти гноблення на Західній Україні стала масова втеча селян у глухі землі на Буковині, на незайняті східноукраїнські землі, на Кубань і Дон. Іноді активний протест виливався у...
- ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО (спр. прізв. – Поп; 19.11.1789, с. Великі Лучки, тепер Мукачівського р-ну Закарпатської обл. – 03.12.1843, Ужгород) – мовознавець, історик, просвітник, церковний діяч, фольклорист. Народився в сім’ї дяка. Початкову освіту здобув у рідному селі...
- О ЗОРЯ 48-ГО РОКУ! ТИ ВРАНТШНЯ ЗІРКА НАРОДІВ – Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у поезіях Шандора Петефі Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 51 О ЗОРЯ 48-ГО РОКУ! ТИ ВРАНТШНЯ ЗІРКА НАРОДІВ Тема: Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у поезіях Шандора Петефі. Мета: розкрити уславлення людської...
- Вікна “Вікна” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал “пролетарських письменників” Західної України, видавався з 1927 по вересень 1932 у Львові. До червня 1930 редактором і видавцем був В. Бобинський. До редакції входили, крім нього, П. Козланюк і...
- Особливості лексики творів І. Вишенського Іван Вишенський – палкий захисник церковнослов’янської мови. Її він сприймав як мову виключно культову, однак і в церкві допускав уживання також “простої мови”. У власній творчості І. Вишенський на теми богословсько-догматичні писав церковнослов’янською мовою. Цією...
- Галичанин “Галичанин” – літературно-художній та науковий збірник, що виходив у Львові (1862-63) за редакцією Я. Головацького та Б. Дідицького (з’явилося 4 числа). Тут друкувалися твори як галицьких, так і наддніпрянських письменників (М. Устиянович, Ю. Федькович, П....
- ВОРОБКЕВИЧ СИДІР (ІСИДОР) ВОРОБКЕВИЧ СИДІР (ІСИДОР) (псевд. – Данило Міака, Сирота з Буковини, Ісидор В. та ін.; 05.05.1836, Чернівці – 19.09.1903, там само) – письменник і композитор, редактор, культурний діяч, педагог, диригент. Правнук литовського шляхтича Скульського Млаки де...
- СИДІР ВОРОБКЕВИЧ Український письменник і композитор, музично-культурний діяч і православний священик на Буковині, педагог і редактор часописів Буковини, художник – така багатогранна діяльність Сидора Воробкевича, що мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич,...
- НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО (псевд. – Петро Байда; 21.09.1832, с. Неменка, тепер Іллінецького р-ну Вінницької обл. – 16.03.1896, с. Ворошилівка, тепер Тиврівського р-ну тієї ж обл.) – поет, перекладач, композитор, педагог. Здобув освіту в Київському духовному училищі....
- МИГУРА ШАРЮН МИГУРА ШАРЮН (рр. нар. і см. невід.) – художник, поет. Народився в Києві. По закінченні повного академічного курсу його було запрошено намісником Софійського монастиря Іларієм для проведення реставраційних робіт у храмі; тут він і прийняв...
- Співанка Співанка – версифікаційна стилізація народної пісні на зразок коломийки в Галичині та Буковині: Я посію співаночки, а зберу чар-зілля, Та вже з вами, співанками, відбуду весілля! (Уляна Кравченко)....
- Редакція Редакція (фр. redaction, від. лат. redactus) – літературне опрацювання, підготовка тексту до друку; організація (колектив), що здійснює підготовку і випуск у світ друкованих видань; різновид, варіант того самого твору....
- CТАРОСЛОВ’ЯНІЗМИ Cтарослов’янізмами називаються слова, запозичені зі старослов’янської мови, що є найдавнішою формою слов’янського книжного мовлення, запровадженого в IX столітті Кирилом та Мефодієм з метою зробити зрозумілими всім слов’янам переклади текстів грецьких книг. Цю мову називають іще...
- Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських...
- Старослов’янізми РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.2.Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення 6.2.2.5. Старослов’янізми Старослов’янізмами називаються слова, запозичені зі старослов’янської мови, що є найдавнішою формою слов’янського книжного мовлення, запровадженого в...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору”...
- Збірник Збірник – видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г. Квітка-Основ’яненко у “Супліці до пана-іздателя”. Цей термін означає також...