Будителі (чеськ. buditel – той, хто пробуджує) – діячі чеського та словацького національно-визвольного руху кінця XVIII – початку XIX ст. (Й. Добровський, Ю. Палацький, П. Шафарик, В. Ганка, Я. Коллар та ін.), засновники ряду культурних та наукових товариств (“Чеський музей”, “Матиця чеська” та ін.). Мали свою періодику, поетизували героїчне минуле задля пробудження національної свідомості (“Краледвірський рукопис”, “Зеленогорський рукопис”), оригінальні твори (П. Шафарик “Татранська муза з лірою слов’янською”, Я. Коллар
“Дочка Слави”) тощо, організовували Слов’янський з’їзд і т. п. Цим терміном називають також діячів болгарського національного відродження (1762-1853) – П. Хилєндарського, С. Врачанського, Н. Герова та ін. Діячі українського національного відродження зазнали впливу власне чеських та словацьких Б., що спонукали до утворення “Руської трійці”, товариств “Літературна спілка Пряшівська”, “Товариство Василя Великого”, до видання календарів, збірників, альманахів, газет та часописів, підручників (О. Духнович, А. Добрянський, О. Павлович, А. Кралицький, О. Митрак та ін.). Б. Пряшівщини та Закарпаття, виступаючи
проти латинізації українства, збираючи та публікуючи фольклор, мало звертали увагу на духовні потреби свого народу, нав’язували йому штучне “язичіе”, орієнтувалися на російських слов’янофілів, сприяли поширенню “москвофільства”. У творчості закарпатських Б. не виробилось органічного стилю, натомість запанувала еклектика різноманітних літературних напрямів та. течій.
