Головна ⇒ 📁Твори на вільні теми ⇒ Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки

Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки

“Мистецтво – це людська діяльність, яка полягає в тому, що одна людина певними зовнішніми знаками свідомо передає іншим пережиті нею почуття, а інші люди заражаються цими почуттями і переживають їх”. Чим же заражає поетичне мистецтво Ліни Костенко та Лесі Українки? Перш за все щирістю вислову, емоційністю, красою слова.

Вражає також різноманітність тем та близькість мотивів у творчості цих двох жінок – великих українських поетес. Талант і Лесі Українки, і Ліни Костенко

розкрився насамперед у високохудожньому звучанні національної ідеї, гарячій любові до рідного краю. У своїх творах поетеси порушували проблему, що хвилювала митців усіх народів: роль поета у житті суспільства.

Читаючи вірші з “Мандрівок серця” Ліни Костенко складається враження, що з одної вершини дивляться на світ обидві поетеси, і моральні виміри і оцінки подій в них дуже подібні.

Я на гору круту камя’ную Буду камінь важкий підіймать. І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать, –

Цей вірш Лесі Українки перегукується не тільки з провідним “Я – жниця поденна”, а й з усім уявленням

Ліни Костенко про високий обов’язок поезії. “Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє”, – саме ці слова Лесі Українки взяла Ліна Костенко за епіграф до свого вірша “Біль єдиної зброї”, присвятивши себе суворій музі поезії, якій потрібно віддати всю душу без останку і згоріти у власному полум’ї. У збірці “Неповторність” Ліна Костенко порушує болюче питання сучасності – збереження рідної землі. Для поетеси ліс, немов жива людина і рідна сестра. Таким же повнокровним життям живе природа у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”.

Природа тут бере активну участь у розвитку сюжету, допомагає героям у розкритті їх характерів, стосунків, переживань. Вона виступає у творах поетес як найвища краса і гармонія. Дуже близькі мотиви творчості цих сильних духом, але з такою ніжною і ліричною душею жінок, які за життя зазнали утисків з боку влади.

Тільки пере-могли-таки вони.

Ну що ж, нехай, Я сильна, навіть зла. Я знаю: слабкість – Це одна з диверсій, А я ще в диверсантах не була, –

Пише Ліна Костенко. А здалини запитує нас Леся Українка: “Хто вам сказав, що я слабка?” Я пишаюся тим, що в українській літературі кінця XІX – початку XX століття визначною постаттю була жінка-поетеса Леся Українка, а в літературі сучасній, як доводять літературознавці, такою постаттю є Ліна Костенко. Усім би нам прихилитися до їхньої поезії, серцем відчути вірші, і світ тоді, безумовно, стане добрішим.

(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)