БІЛГОРОДСЬКИЙ КИСІЛЬ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас

СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ

НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ

Чи знаєш ти, звідки ми дізналися про минуле нашого народу? У часи, коли люди не вміли читати й писати, усі знання про історичні події зберігалися в народних переказах. Наші предки цікавилися подіями минулого, знали імена народних героїв, переповідали одне одному про їхні подвиги.

Переказ – це твір усної народної творчості, у якому розповідається про історичні події та народних героїв.

Хто створював перекази? Імена творців губляться у віках. І чим далі

в глиб віків, тим менше збереглося таких творів. До нас дійшла невелика кількість переказів доби Київської Русі, найбільше – про запорожців, їхні подвиги. А ще є перекази про кріпаччину, народних бунтарів Устима Кармелюка, Семена Палія, Олексу Довбуша тощо. Перекази зберігають історичну пам’ять народу, виховують мужність, учать любити й захищати свою землю.

БІЛГОРОДСЬКИЙ КИСІЛЬ

Переказ

У 997 році Володимир пішов на Новгород. У тому ж часі печеніги довідались, що нема князя, прийшли і стали коло Білгорода. І не дали вийти з города. Був бо великий голод у городі, а Володимир не міг помогти, не міг піти, бо ще

й військо не зібралося до нього, а печенігів була велика сила. І затягнулась облога в городі, і був великий голод. І зробили віче в городі і сказали:

– Оце помремо з голоду, а від князя нема допомоги. Чи не краще нам умерти? Піддаймось печенігам, то одних лишать при житті, а інших умертвлять; уже й так помираємо з голоду.

І так урадили. А був один старигань, що не був на тому вічі, він і запитався:

– Пощо зробили люди віче?

І сказали йому, що вранці хочуть люди піддатись печенігам. А почувши це, він послав посланців до городських старшин і сказав їм:

– Я чув, що хочете піддатись печенігам.

А вони відповіли:

– Не стерплять люди голоду.

І він сказав їм:

– Послухайте мене, не піддавайтесь три дні і зробіть те, що вам звелю.

І вони зраділи й обіцяли послухатись. І сказав їм:

– Зберіть по пригорщі вівса, або пшениці, або висівок.

А вони пішли й радо вишукали. І повелів їм зробити розчин, в якому

Варять кисіль, і повелів викопати колодязь і вставити туди кадіб, і налляв розчину в кадіб, і повелів викопати другий колодязь і вставити туди другий кадіб. Повелів їм шукати меду. А вони пішли та взяли кадку меду, що був схований у княжій медівні. І повелів розситити дуже воду та влити в кадіб і в другому колодязі так само. А вранці послав до печенігів. А городяни пішли та сказали печенігам:

– Візьміть собі наших закладників, а з-поміж вас нехай іде з десять чоловік у город, і дивіться, що діється в нашому городі.

А печеніги зраділи, думаючи, що хочуть піддатись, а самі вибрали найкращих мужів у себе та послали їх у город, щоб розглянули, що діється у них в городі. І вони прийшли в город, і сказали люди:

– Пощо губите себе? Коли можете перестояти нас? Якщо стояли б десять літ, що можете нам вдіяти? Маємо бо поживу від землі. Якщо не вірите, подивіться своїми очима.

І привели їх до колодязя, де був розчин, і зачерпнули відром, налили в горшки і варили перед ними. Коли зварили перед ними кисіль, узяли та привели їх до другого колодязя, і зачерпнули сити, і почали їсти, наперед самі, а потім і печеніги. І вони здивувались і сказали:

– Не ймуть цьому віри наші князі, поки самі не покушають.

І люди налляли горщок розчину й сити з колодязя і дали печенігам.

А вони прийшли й оповіли про все, як було. І зварили кисіль, і їли печенізькі князі, і дивувались, і забравши своїх закладників, а їх випустивши, відійшли від города і пішли в свою землю.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

Про який час розповідає переказ – добу Київської Русі, козаччину чи кріпаччину? Знайди підтвердження своєї думки в тексті.

Чому місто Білгород опинилося сам на сам із печенігами? Що вирішило віче?

Що порадив старий чоловік білгородцям? Прочитай про це в тексті.

Кадіб

4. Із названих рис характеру виділи тільки ті, що допомогли білгородцям перемогти печенігів: підступність, хитрість, хоробрість, каверзність, кмітливість, наполегливість. Свою відповідь підтверджуй прикладами з переказу.

5. Чому переказ названо саме так? Чи можна його назвати по-іншому? Що зміниться від зміни назви?

6. Із прислів’їв назви одне, що найточніше передає головну думку переказу.

– Вчитися ніколи не пізно.

– Було б бажання, а розум знайдеться.

– Більше житимеш – більше зможеш дізнатися.

– Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся, й свого не загубиш.

7. Склади розповідь про подію від імені дідуся. Спробуй побачити цю подію його очима.

8. Що прославляє народу переказі?

ЗБАГАЧУЙ СВОЄ МОВЛЕННЯ

Стати коло Бєлгорода – розташуватися, зайняти місце навколо міста, синоніми: оточити, обступити, обсісти, облягти. Останні два слова вживають тільки в розмовному мовленні.

Розрізняй значення слів!

Кмітливий – той, хто здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось.

Хитрий – той, хто своєю поведінкою прикриває злі наміри.

Добери до слова кмітливий синоніми. Перевір свою відповідь за Словничком синонімів.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Віче – загальні збори жителів міст у Київській Русі, на яких вирішували важливі справи.

Печеніги – кочові племена, що нападали на Київську Русь.

Висівки – лусочки зерен, що залишаються після перетирання зерна на борошно.

Кадіб – велика дерев’яна діжка.

У переказі старого чоловіка названо стариганем. Суфікс – ан – може надавати слову відтінок збільшеності (старигань – дуже-дуже старий чоловік) або згрубілості (наприклад, довгань, дідуган).




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5.00 из 5)
Loading...


БІЛГОРОДСЬКИЙ КИСІЛЬ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ
іван драч крила аналіз поезії