Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна
Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати.
У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити
Він не може оцінити свою працю. Чому ж тоді два нікчемних чоловіки повинні цінувати його?
Російський чоловік заслуговує того, що “заробив”: “чарку горілки так п’ятак срібла”.
У казках Салтыкова-Щедрина в образах звірів зображені людські пороки. Наприклад, в “Премудрому піскарі” столітній піскар, що прожив своє життя
Його життя пройшло сіре й похмуре, і прожити сто років, зарившись у власній норі, нікому не цікаво. Нехай життя протече бурхливо, яскраво, цікаво, але краще загинути в зубах щуки, знаючи, що про тебе хто-небудь зітхне або заплаче. У казці “Ведмідь на воєводстві” Салтиков-Щедрін дотримується традиційних амплуа: Ведмідь-воєвода в нього – майор, Осел – радник, Зозуля – ворожка, Папуги – блазні, Сорока-злодійка – ключниця, Дятел – вчений-літописець, Соловей – співак і т. д. Його звірі повністю асоціюються з “професією”, закладеною природою й людським сприйняттям.
Сатирик сміється над пороками суспільства, які влаштовують це ж суспільство, над навколишньою дійсністю, що реальна й зовсім не викликає сміху.
Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна
література в західній україні до 1939 року
Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна