БАБА ВІХОЛА – АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК

Літературне читання 2 клас – Віра Науменко

З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ

ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4

АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК

“Пригадую себе маленьким, – пише Анатолій Камінчук, – надворі хуга, заметіль, зима.

Сиджу біля вікна й розглядаю химерні візерунки на склі, прохукую на шибках прозоре віконечко – ой леле, як там цікаво! У пухнастому інеї сиві дерева, на гілках снігурі, синички, горобчики. На паркані, на дротах шапки снігу. А сніг іскристий, рожевий, лискучий. Хотілося це побачене диво перенести на папір. Мабуть, саме відтоді я і почав писати вірші”.

БАБА ВІХОЛА

Баба Віхола ішла,

Велетенський міх несла.

А тут вихор налетів,

Міх пошарпав, потрусив

Розв’язався бабин міх

І посипав долу сніг.

– Як автор показав наближення хуртовини?

– Розглянь малюнок (с. 94). Кого зобразив художник? А якою уявляєш бабу Віхолу ти?

– Уяви й опиши снігові хмари, які поет називає велетенським міхом баби Віхоли.

– Порівняй вірші про бабу Віхолу Анатолія Камінчука й Ліни Костенко (с. 82).




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

БАБА ВІХОЛА – АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК


кассандра скорочено
БАБА ВІХОЛА – АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК