Автопортрет скорочено – Богдан-Ігор Антонич

“Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”.
“Я – закоханий в житті поганин”.
“Привітання життя”.
З першої книжки “Привітання життя”
Червоні клени й клени срібні,
Над кленами весна і вітер.
Дочасності красо незглибна,
Невже ж тобою не п’яніти?
Привертають увагу масштабні метафоричні образи наступної строфи, вжиті у відокремленій обставині способу дії:
Я, сонцеві життя продавши
За сто червінців божевілля,
Захоплений поганин завжди,
Поет весняного похмілля.
Ліричний герой вірша Б.-І. Антонича “Автопортрет” – як дитина, що відкриває для себе світ. Він радіє сонцю, весняному буянню природи. Він поганин (язичник), що поклоняється сонцю, вітру, весні. Цей вірш-автопортрет – відображення його душі, закоханої у красу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Автопортрет скорочено – Богдан-Ігор Антонич


життєвий та творчий шлях д павличка
Автопортрет скорочено – Богдан-Ігор Антонич