Антиспаст

Related posts:

1. Колон Колон (грецьк. kolon – частина тіла, речення, елемент періоду) – ритміко-інтонаційна одиниця людського мовлення, власне, мовленнєвий такт, виокремлений павзами та об’єднаний логічним наголосом. Поняття К. в артикуляційному аспекті наближене до поняття “дихальної групи”, у смисловому...
2. Хоріямб Хоріямб – в античній версифікації – чотирискладова (шестиморна) стопа, що складається з хорея і ямба (- ∪ ∪ – ). В українській силабо-тонічній системі X. умовно називається сполука хорея та ямба, що трапляється при відхиленнях...
3. Гендіадис Гендіадис (грецьк. hen did dydin – один через два) – стилістична фігура, вживання іменників замість іменника та прикметника: “Рим славний відвагою та мужами” (замість “відважними мужами”). В українській літературі трапляється нечасто....
4. Пентаметр Пентаметр (грецьк. pentаmetros – п’ятимірник) – в античному віршуванні дактилічний вірш, утворений подвоєнням першого піввірша гекзаметра, складається із 2 1/2 та 2 1/2 дактилічних стоп. Піввірші розмежовані цезурою. Заміна дактилів спондеями дозволяється лише у першому...
5. СОНЦЕ НИЗЕНЬКО – Родинно-побутові пісні УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ СОНЦЕ НИЗЕНЬКО Сонце низенько, вечір близенько, Вийди до мене, моє серденько! Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько розвеселися. Ой вийди, вийди, серденько Галю, Серденько,...
6. Крата Крата (києво-руськ. – раз) – міра квантитативної системи версифікації, запропонована О. Квятковським з метою усунення традиційного поділу віршів на стопи, що, на його думку, відповідало б традиції саме російської версифікації. Він розрізняє малу крату (від...
7. Алкеєва строфа Алкеєва строфа – одна з античних строф, власне чотирирядкова строфа, що складається з різнометричних (логаедичних) стоп; серед них розрізняється “алкеїв одинадцятискладник”, що містить ямбічні рядки з анапестом у четвертій стопі, “алкеїв дев’ятискладник” ямбічного вигляду та...
8. Туюг Туюг – у поезії тюркомовних народів – подібний до рубаї вірш з омонімічними та каламбурними римами й редифом за схемою: ааба. В українській версифікації з’являється надзвичайно рідко: Я довго жив у яворів, а Аж поки...
9. Логаеди Логаеди (грецьк. logaoidikos, від logos – слово та aoide – спів) – у квантитативній версифікації – вірші мішаних розмірів, утворені сполученням чотиридольних стоп (дактиль, анапест) із тридольними (ямб, хорей), поширені в античній поезії, зокрема в...
10. Підкова І. Жиленко Підкова Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Золота підкова, схожа на місяць, залишилася лежати долі. А я знайшла. Сказала...
11. Підкова скорочено – Ірина Жиленко Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив-підкову. Золота підкова, схожа на місяць, залишилася лежати долі. А я знайшла. Сказала їй: –...
12. Зяяння, або Гіатус Зяяння, або Гіатус (лат. hiatus) – немилозвучний збіг голосних на межі префікса та кореня (поодинокий), у складних словах (зеленоокий) або в запозичених (аура). Українській мові з її принципом евфонії 3. мало властиве. Проте у версифікації,...
13. Скорочено – ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж...
14. Поліметрія Поліметрія (грецьк. polymetros – численний) – застосування кількох віршових розмірів в одному і тому ж поетичному творі (переважно в поемах, романах, віршах тощо). У поемі І. Франка “Похорон” спостерігається і п’ятистопний ямб, і двостопний дактиль,...
15. Перенесення, або Енжамбеман Перенесення, або Енжамбеман (фр. enjambement) – віршовий прийом, який полягає у перенесенні фрази або частини слова з попереднього рядка у наступний, зумовлений неспівпаданням ритмічної паузи із смисловою, хоч рядок при цьому втрачає свою інтонаційну викінченість....
16. Скорочено – ГЕЙ, ВИДНО СЕЛО Слова Л. Лепкого Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть Стрільці, Січовії Стрільці до бою… Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Ха-ха, ха-ха, ха-ха, ха-ха,...
17. Адонічний вірш Адонічний вірш (лат. versus adonius ) – античний віршовий розмір, дактилічний усічений диметр, де поєднуються дактиль і хорей. Вживався як фінальний рядок, рефрен у сапфічній строфі: -∪ ∪/- ∪. Названий на честь фінікійського божества Адоніса....
18. Ізохронізм Ізохронізм (грецьк. isos – рівний та chronos – час) – рівночасся; принцип ритмічної організації вірша, котрий полягає у поділі його на ритмічні групи, рівні між собою у часі їх вимови. На основі І. будувалося античне...
19. Скорочено – ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРІВОЧКА Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати: – Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару. Там овечки покотились, А баранці народились. А ягнички – клаповушкі, Скачуть собі кругом грушки. А баранці – круторіжки,...
20. Поетизація Поетизація – здатність уявляти, зображати дійсність прикрашеною П. – органічна риса української ментальності, спостережена багатьма науковцями (М. Костомаров, Б. Цимбалістий та ін.), що полягає в ліричному світосприйнятті, у намаганні розбудовувати своє життя за законами краси,...
21. ВЕСНА ЛЕДАЧОГО НЕ ЛЮБИТЬ (веснянки) Веснянки (гаївки, ягівки, гагілки) співаються під час Великодніх свят. У веснянках та гаївках найбільше з-поміж обрядових піснях увиразнюється старовинний хороводний та ігровий характер. Головним мотивом цих творів (окрім кохання, звичайно) є закликання весни та пробудження...
22. Парокситонна рима Парокситонна рима (грецьк. paroxytonos – слово з наголосом на передостанньому складі) – суголосся слів у вірші, в яких наголос падає на передостанній склад. Термін увів І – Качуровський на противагу поняттю “жіноча рима”, оскільки воно...
23. Щедрик, щедрик, щедрівочка – колядки і щедрівки Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати: Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, Там овечки покотились, А ягнички народились. В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей. Хоч не гроші, то...
24. ПІДКОВА – Ірина ЖИЛЕНКО (народилася 1941р.) Українська література 6 клас – О. М. Авраменко Я І СВІТ Ірина ЖИЛЕНКО (народилася 1941р.) ПІДКОВА Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом про трюхикав на коні Дідусь...
25. Хорей, або Трохей Хорей, або Трохей (грецьк. choreios, від choros – хор) – в античному віршуванні – триморна двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складами. В силабо-тонічній системі – двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає...
26. Що лежить в основі психологічного паралелізму? Паралелізм – це вид повтору, сутність якого полягає в одночасному зображенні двох або кількох явищ, здійснюваному в однакових синтаксичних конструкціях В основі паралелізму – зіставлення предметів, подій, явищ за принципом подібності або контрасту, тому нерідко...
27. Двоскладові розміри Двоскладові розміри – віршові розміри у силабо-тонічній системі, в яких ненаголошені склади чергуються з наголошеними у парному (ямб) та непарному (хорей) аспекті, витворюючи двоскладові групи (стопи). Оскільки в українській мові ненаголошені склади переважають над наголошеними,...
28. Кривий ямб, або Хоріямб “Кривий ямб”, або Хоріямб – різновид ямбічного вірша, в якому остання стопа (клаузула, константа) перетворена на хорей, внаслідок чого виникає враження, ніби віршовий ритм спіткнувся на кінці рядка....
29. Холостий віршовий рядок Холостий віршовий рядок – незаримований віршовий рядок на відміну від інших рядків. Досить часто спостерігається у східній поезії (газелі, рубаї, туюги та ін.), трапляється і в українській, зокрема у катрені, де можуть не римуватися перший...
30. Силабо-тонічне віршування Силабо-тонічне віршування (грецьк. syllаbe – склад і tonos – наголос) – система віршування, в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку. В...