АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С

АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С. – поетеса.

Її ім’я збереглося в кількох варіантах вірша “Із болестію серца вопію до Бога” через акровірш. Перший варіант надрукував В. Гнатюк, тут читається частина акровірша: “Інокиня Анисія”, в другому варіанті, надрукованому М. Возняком, читається: “Парфюновна С.”, у третьому, надрукованому В. Перетцом, – “Інокиня Анисія Павфуновпа”. Жила, ймовірно, на зламі XVII-XVIII чи у XVIII ст., була черницею. Її вірш неправильно силабічний, на поширену тему барокової поезії про смерть і спокутування гріхів

по смерті, писаний від чоловічого “я”, є унікальним зразком так званої “вченої поезії”, створеної жінкою. Анисія Парфенівна, як і Анна Любовичівна, – єдині документально зафіксовані імена поетес українського бароко.

Літ.: Гнатюк В. Угроруський співаник Ів. Грядилевича // ЗНТШ. 1909. Т. 88; Возняк М. Матеріали до історії української пісні і вірші: У 3 т. Л., 1925. Т. 3; Перетц В. Исследования и материалм по истории украинской литературы XVI – X VIII вв. М.; Л., 1962; Шевчук В. Загадкові пісні з рукопису І. Грядилевича // Дорога в тисячу років. К., 1990.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С


внутрішня драма жульєна сореля
АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С