АНДРІЄВСЬКИЙ МИТРОФАН
АНДРІЄВСЬКИЙ МИТРОФАН (1842, Канів, тепер Черкаської обл. – 26.05.1887, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ) – філолог – медієвіст, педагог і культурно-освітній діяч. Брат О. Андрієвського. Після закінчення Київського університету (1862) викладав російську словесність у Рівному, Коростишеві, в 70-х роках – у Катеринославі. З 1885 р. – інспектор народних училищ у Мелітополі.
М. Андрієвський – автор праці, присвяченої “Слову о полку Ігоревім”, “Дослідження тексту пісні Ігорю Святославичу” (Катеринослав, 1879-1880). Як фольклорист він відомий грунтовним дослідженням думи “Втеча трьох братів з города Азова, із турецької неволі” (“Козацька дума про трьох азовських братів у переказі з поясненнями та розбором її”. Одеса, 1884), у якій докладно аналізує текст і подає науковий коментар. Досліджував також літописні топоніми у зіставленні їх з існуючими топографічними реаліями.
Літ.: Сумцов II. Современная малорусская зтнография // Киев. старина. 1892. № 12.
С. Мотовиловець
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)АНДРІЄВСЬКИЙ МИТРОФАН
твір таємне товариство боягузів скорочено
Related posts:
- АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ (псевд. і крипт. Андыбер, Дон-Кихот Не-Ламанчский, Каневский А., Канівець Ол., Канівський та ін.; 28.03.1845, Канів, тепер Черкаської обл. – 22.07.1902, Київ) – історик, фольклорист, літератор, педагог, громадсько-культурний діяч. Брат М. О. Андрієвського. Народився...
- Епітома Епітома (грецьк. epitome – надріз, витяг, стислий виклад) – скорочений варіант художнього твору, особливо поширювався у давній літературі, переписуваній від руки. Випадки Е. трапляються і в сучасній літературній практиці: “Калевіпоег” в переказі Е. Рауда (переклад...
- ДОВГАЛЕВСЬКИЙ МИТРОФАН ДОВГАЛЕВСЬКИЙ МИТРОФАН (світське ім’я Михайло, рр. нар. і см. невід.) – культурно-освітній діяч, письменник, одна з найвизначніших постатей літератури українського бароко. Навчався, очевидно, в Київській академії, з 1735 р. викладав у ній синтаксиму, в 1736-...
- Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків НЕДОУК Митрофан Терентійович Простаків – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили...
- За лакомство нещасне – крилаті вирази За лакомство нещасне Усталений зворот, що часто вживається в українських народних думах на позначення мотивів зради, відступництва: Потурчився, побусурманився Для панства великого, Для лакомства нещасного!.. (Дума про Самійла Кішку). Вже я потурчилась, побусурменилась, Для розкоші...
- Інтертекстуальність Інтертекстуальність (фр. intertextualite – міжтекстовість) – міжтекстові співвідношення літературних творів. Полягає у: 1) відтворенні в літературному творі конкретних літературних явищ інших творів, більш ранніх, через цитування, алюзії, ремінісценції, пародіювання та ін.; 2) явному наслідуванні чужих...
- Скорочено “Дума про братів Неазовських” Костенко Проблема вибору, відповідальності за нього і його наслідки – одна з наскрізних у творчості Ліни Костенко. Оригінального художнього втілення вона зазнала у драматичній поемі “Дума про трьох братів неазовських”. Сама назва твору відразу відсилає до...
- Скорочено “Дума про Марусю Богуславку” На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна...
- Маруся Богуславка – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ Скорочено На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна...
- Драматична поема Драматична поема – невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми. В основу Д. п. закладається внутрішній динамічний сюжет – власне, конфлікт світоглядних та моральних принципів при відсутності панорамного...
- ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ Скорочено “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літу неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка І запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі...
- ЗНО – Народні думи – Народний епос “Думи – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” (І. Франко). Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і...
- Українські народні думи Українські народні думи відомі в скарбниці світової культури як оригінальні, самобутні музично-поетичні твори високого ідейного звучання. їх виконують соло в супроводі бандури, кобзи, ліри. Звідси й назва мандрівних народних співаків – бандуристи, кобзарі, лірники. Вони...
- МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ (17.03.1847, м. Смош, тепер с. Прилуцького р-ну Чернігівської обл. – 30.06.1903, Одеса) – фольклорист, літературознавець, історик-архівіст. За походженням із старовинного козацького роду Марковичів (Маркевичів), який залишив глибокий слід в українській історії та культурі....
- Южно-русский сборник “Южно-русский сборник” – український альманах, виданий 1848 А. Метлинським у Харкові. Після передмови і статті про український правопис подано твори А. Метлинського – “Бандура”, “Козачі поминки”, “Сирітка” та “Козацька смерть” (за Ф. Челаковським); М. Петренка...
- Звеличення національних героїв в українському героїчному епосі І. Український героїчний епос . ІІ. Натхненне звеличення народом своїх героїв. 1. Почесний захисник України Богдан Хмельницький . 2. Історичні постаті – Дорошенко та Сагайдачний . 3. Керівник Коліївщини – Залізняк . 4. Великий цикл...
- Думи та історичні пісні Думи та історичні пісні Важливу сторінку української народної словесності становлять думи та історичні пісні. Вони представляють масштабну епічну картину історичного життя українського народу. Думами називають епічні та ліро-епічні твори на історико-героїчну та соціально-побутову тематику, які...
- Адаптація тексту Адаптація тексту (лат. adapto – пристосовую) – спрощення^ тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. А. т. широко застосовується при вивченні іноземних мов. А. т. творів художньої літератури вимагає збереження стилю...
- Зображення козацької звитяги Великий Кобзар був справжнім патріотом своєї землі, свого народу. Найвизначнішою рисою українського народу Тарас Шевченко вважав його волелюбність. Кобзар не знаходив ідеалу національного існування в тодішньому суспільстві. Україна мусила втрачати свою культуру та мову, підкоряючись...
- Жінка-полонянка Маруся Богуславка (за народною думою) Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Особливо хвилює своєю...
- Наша пісня, наша дума Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине… Т. Шевченко “Роздавав Бог скарби усім країнам, але забув Україну. Підійшла вона до нього та спитала: “А що ж мені даси, батьку?” Замислився Бог, адже роздав уже...
- Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів “Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів” – літературний альманах (Одеса, 1912), упорядкований М. Комаровим, Художнє оформлення Л. Квачевського. Містить твори (деякі – мовою оригіналу, зокрема білоруською та польською), що...
- Зображення козацької звитяги (за поемою “Гамалія”) – ІІ варіант ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас (за поемою “Гамалія”) ІІ варіант Великий Кобзар був справжнім патріотом своєї землі, свого народу. Найвизначнішою рисою українського народу Тарас Шевченко вважав волелюбність. Кобзар не знаходив ідеалу національного існування в тодішньому суспільстві. Україна мусила...
- Твір на тему “Моє місто Одеса” Моє рідне місто – Одеса. Яких тільки поетичних назв не має вона! Місто-герой, південна столиця, Південна Пальміра, перлина біля моря, столиця гумору! Вона єдина в світі, унікальна. Опис місцевості в Одесі слід починати з її...
- Показ мужності, відваги запорожців у поемі “Гамалія” – ІІ варіант ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас ІІ варіант Т. Шевченко присвятив усе своє життя служінню Батьківщині. Він любив природу рідного краю, його історію, фольклор, але найбільше земляків – простих людей. Зростаючи серед селян, він з власного досвіду знав їх...
- Невичерпне джерело усної народної творчості. Дума “Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі” УРОК 12 Тема. ПЧ № 1. Невичерпне джерело усної народної творчості. Дума “Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі”. Мета: опрацювати зміст думи; навчити виділяти в ній найнапруженіші епізоди, висловлювати власні міркування з...
- ДУМА Дума – ліро-епічний, віршовий твір, особливий різновид фольклорних епічних пісень, в яких оспівується героїчне історичне минуле українського народу, переважно часів визвольної боротьби, очолюваної козацтвом, або його побут і моральні переконання. Генетично думи сходять до похоронних...
- Не вмерла козацька мати – крилаті вирази Не вмерла козацька мати Слова Богдана Хмельницького (1595-1657), відомі з літопису Григорія Грабянки (початок XVIII ст.): “Гетьман токмо ректь: “Живь Бог и Козацкая не умирала мати. Не все еще Чаплинский у мене побралтъ, когда шаблю...
- Засудження корисливих інтересів старших братів, які зрадили молодшого Турецька неволя-каторга своєю сумною славою була відома на весь світ. Невільники не тільки проклинали землю турецьку, віру бусурманську” а й часто тікали з каторги “на тихі води, на ясні зорі, у кран веселий, у мир...
- Парафраза, або Парафразис Парафраза, або Парафразис (грецьк. paraphrasis – опис, переказ) – переказ своїми словами чужих думок, текстів. В одному випадку це може бути адаптований виклад міфологічного чи літературного тексту у скороченій формі, як-от роман Ф. Рабле “Гаргантюа...