Андрій Вознесенський

Андрій Вознесенський

(народився 1933)

Життя і творчість

Євтушенко писав про А. Вознесенського, що той “увірвався в поезію, на відміну від багатьох з нас, відразу – з блискавичністю феєрверку”. З перших своїх поетичних збірок “Парабола” (1960) і “Мозаїка” (1960) Вознесенський намагається ствердити активну громадянську позицію, пов’язану з безкомпромісною критикою моральних та ідеологічних вад сучасного йому суспільства. Цими ж мотивами пронизані і його наступні збірки – “Трикутна груша” (1962) і “Антисвіти” (1964). У творах 70-80-х років Вознесенський звертається до злободенних соціально-політичних проблем сучасності, таврує аморальність і бездуховність, закликає до чіткої і войовничої громадянської позиції (Збірки “Ахіллесове серце” (1966); “Тінь звука” (1970); “Випусти птаха” (1974) “Вітражних справ майстер” (1976); “Спокуса” (1978); поема “Рів” (1986)). У творчому доробку поета є й вірш, присвячений Т. Шевченку (“Крізь стрій”).

Поезія Вознесенського характеризується метафоричністю та експресивністю, словесною новизною, підкресленою увагою до ритмічного та звукового оформлення.




Андрій Вознесенський


твір в публіцистичному стилі на суспільну тему
Андрій Вознесенський