Анатолій Дімаров. Розповідь про письменника. “Блакитна дитина”. Внутрішня гідність і повага до людей – риси характеру юного героя, стимули його поведінки

УРОК 63

Тема. Внутрішня гідність і повага до людей – риси характеру юного героя, стимули його поведінки.

Мета. Схарактеризувати образ головного героя, вміти виділяти головне; розвивати вміння узагальнювати, проводити паралелі; виховувати почуття гумору.

Обладнання: міні-виставка творів: “Тореадори з Васюківки” В. Нестайка, “Митькозавр з Юрківки” Я. Стельмаха, “Звук павутинки” В. Близнеця.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

1. Виступи учнів з гумористичними розповідями.

2. Представлення ілюстрацій

до твору з коментарем.

II. Мотивація і актуалізація навчальної діяльності.

Згодіться, що наше життя без романтичних пригод було б нецікавим, буденним. Воно нагадувало б тупцювання на місці. Це те ж саме, що не мати святкових днів. Тому кожна людина час від часу прагне вирватися за межі звичного і повсякденного.

Українська література багата на твори, в яких описано різні неймовірні пригоди. Герої цих творів потрапляють у цікаві ситуації, перед ними виникають перешкоди, які вони намагаються подолати завдяки сміливості; витримці, багатій уяві, наполегливості.

– Зверніть увагу на виставку книг. Що їх

об’єднує?

– Чому ці твори належать до пригодницьких?

– Пригадайте імена головних героїв цих творів?

– Хто з героїв найсміливіший і наполегливіший у досягненні своєї мети?

– Назвіть спільні риси характеру героїв. А що є відмінне?

– Прослухайте уривок. Скажіть, з якого він твору, про кого йде мова?

1. “Він почав бігти, по-моєму, ще в небі. Бо коли ноги його торкнулися землі, він уже щодуху мчав до ставка. Я рвонув за ним. То був наш єдиний порятунок. Ми з розгону влетіли в ставок, здіймаючи цілі гейзери води й грязюки” (Ява і Павлуша, “Тореадори з Васюківки”).

Внутрішня гідність і повага до людей – риси характеру юного героя, стимули його поведінки

2. “Курка, яку ми наділили довір’ям виступити в ролі кози, розуміла, що питання про її життя чи смерть стало руба, і чинила шалений опір. Вона бігала зі страшенною швидкістю по дворищу, несамовито кричала і била крилами” (Сергій та Митько, “Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера”).

3. “Це була дивовижа, я бігав по хаті та заглядав у лунки, над якими тріскались бульбашки, а мати сказала: “Ой горенько! Потоп!.. Що ж воно буде!” – і притягла ночви, і підставила тазик.

Даремно мати злякалась, нічого страшного не сталося. Навпаки, у нашій хаті залунала музика; старі дерев’яні ночви грали по-своєму, і цинковий тазик, куплений у сільмазі, грав по-своєму”. (Льонька, “Звук павутинки”).

– Який персонаж вам подобається найбільше і чому?

– Чи уявляєте ви себе героями цих книг?

– Можливо, він нагадує тобі товариша, однокласника, знайомого? Чим саме?

– В які моменти життя фантазуєте?

– Чи змінюється через це ваш настрій?

III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Зразок творчого проекту до теми “Образ Толика”.

Уявне Реальне

Рожеві щічки розбишакуватість

Докірливий погляд недисциплінованість

Голубі очі, повні всіх чеснот не дуже старанний у навчанні

Сніжно-білі крильця пустун

Блакитне пір’я ледачкуватість

Непослідовність

Малиновий жупан

Широкі, як море, штани фантазер

Грізні вуса допитливість

Мужнє обличчя багата уява

Оселедець внутрішня гідність

Смушева шапка повага до людей

Турецька сережка кмітливість

Почуття гумору мрійник доброта наполегливість сміливість

Любить людей, природу, книги

Образ Толика (матеріал До Творчого Проекту)

З поданих уривків з повісті Толик постає цікавою і допитливою дитиною. Хлопець разом з іншими дітьми пізнає світ, прагне самоутвердитись. “Деколи хлопчисько, як і його друзі та молодший брат, потрапляє у досить смішні ситуації, страждає, зазнає ганьби та лиха, але все одно залишається доброю дитиною, вірить, що згодом буде краще, що не все втрачено, дещо можна й надолужити”. Перед нами виростає образ надзвичайно чутливої до життя, активної дитини. Його буйна фантазія не знає меж; тікає від гадюки з нори, щоб не вхопила отруйними зубами, запорожцем в’їжджає на шкільне подвір’я. В його розпаленій уяві зринають і листкові картини (стосовно дядька Матвія).

2. Вправа на сценічне самовираження. “Увійди в образ”. Учень проходить на середину “сцени”, сідає, потім встає уже в образі Толі:

– з жабеням в роті;

– у ставку, вимочуючи кропив’ячу отруту.

Головний герой із когорти таких шибеників, як Федько-халамидник Винниченка чи Сойєр Твена. Він пустун і вигадник: то натрусить чужих яблук, то набере до рота жабенят. Не всі витівки Толика і його друзів видаються невинними: одного разу вони закидають бовтунами машиніста паровоза Федора Бурлаку, підставляють ноги дівчатам, щоб ті падали, лякають вчительку вужем.

Книжка приходить у бідне сільське життя хлопчини і дарує йому романтику. Важливі морально-етичні принципи і закони формуються в душі головного героя завдяки книзі й урокам життя. Ці уроки життя бувають іноді досить жорстокими, але загартовують характер.

Водночас у Толика чимало негативних рис: він дещо ледачкуватий, непослідовний, розбишакуватий. Завдає чимало клопотів матері, вчителям.

Толик не уявляє свого життя поза природою (ганяє лісом, мандрує луками, ловить рибу і раків, виганяє на поле коней). А як гарно описує він річку, вважаючи, що люди, які живуть біля води, “не можуть бути злими або похмурими… І вони завжди щедрі на успіх, на щирий душевний порив, на товариство і дружбу”.

3. Моделювання образів персонажів.

А) Характеристика Олі Чровжової через інших дійових осіб:

– через головного героя Толю:

– “… однокласниця Оля з чудернацьким прізвищем – Чровжова”.

– “… (прізвище) протягом одного шкільного року здавалося мені наймелодійнішим”.

– “… В Олі були найдовші серед усіх дівчат коси. Чорні, товсті, вони звисали до пояса і надавали гордовитого вигляду смаглявому обличчю з великими терновими очима”.

– “Оля… почувала себе маленькою царицею серед вірних васалів…”.

– “кивнувши гарненьким підборіддям”.

– “зиркнула лукаво на мене”.

– “Я довго сердився на зрадницю Олю. Не міг їй простити байдужого вигляду, з яким вона пішла геть…”.

– “З якою чисто жіночою спритністю, ще зовсім підсвідомо, закидала ласкавенький гачечок своєї прихильності то з одного, то з іншого боку!”

– через Ванька (товариша Толі):

– “… яка розумна Оля!… Лузає задачки – тільки лушпиння летить”,

Б) Характеристика Василя Кологойди – через вчинки і поведінку:

– “Син лісника – Василь Кологойда… Змалечку ріс… у лісі, і все, що там бігало, літало, стрибало і повзало, знаходило з ним спільну мову. Він знав звички усієї звіроти і птахів, не боявся навіть отруйних гадюк”.

– “У себе вдома тримав Василь їжака, зайця, лисицю, а на ланцюгові у нього замість собаки сиділо вовченя”.

– “І ще мав Василь великого приятеля – вужа Микитку”.

– “Кілька разів… приносив його (вужа) Василь до школи…”.

– “Добра душа – Василь приніс повну торбину живих жабенят та й ну лякати ними під час перерви дівчат”.

IV. Закріплення вивченого.

Технологія “Мікрофон”.

– З ким з героїв твору ти хотів би товаришувати і чому?

V. Домашнє завдання.

Підготувати усну характеристику героїв твору.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Анатолій Дімаров. Розповідь про письменника. “Блакитна дитина”. Внутрішня гідність і повага до людей – риси характеру юного героя, стимули його поведінки


сочинение на тему мой любимый транспорт
Анатолій Дімаров. Розповідь про письменника. “Блакитна дитина”. Внутрішня гідність і повага до людей – риси характеру юного героя, стимули його поведінки