Аналіз “О земле втрачена, явися!..”
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична.
Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю.
Віршовий розмір: ямб.
Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою голосів”, “плескіт крил і хлюпіт хвиль”… Настрій ліричного героя емоційно піднесений, проте до жорстокої реальності читача повертає питання “де”, яке звучить рефреном.
Ліричний герой сподівається, що спогади про рідний край порятують його душу від несправедливості й зневіри. Вірш “О земле втрачена, явися!..” належить до невольницької лірики.
Ліричний герой поезії сумує, страждає в розлуці з рідною землею, він пригадує забуті дні – “сині ниви”, “перегуд джмелів”, “лет голубів” і її – “грішну і святу”, кохану. І просить “землю втрачену”, щоб явилася вона йому хоч уві сні – дати силу, порятувати зболену душу.
Аналіз “О земле втрачена, явися!..”
яку назву мала перша збірка м некрасова
Аналіз “О земле втрачена, явися!..”