Альба

Related posts:

1. Сирвента Сирвента (прованс. sirventes) – строфічна пісня в ліриці трубадурів XII-XV ст., у якій розроблялися громадські та політичні мотиви. Найвідоміший автор С. – Б. де Борн (близько 1140-1215). С поширилися в Іспанії під час марокканської агресії,...
2. Менестрель Менестрель (фр. menestrel, від лат. ministerialis – той, хто перебуває на службі) – середньовічний мандрівний поет, музика, актор (пізніше – професіональний музика), відомий у Франції та Англії в XIII-XIV ст., подеколи брав участь у військових...
3. Відповіді до теми: “Західноєвропейська поезія. Трубадури” 1. У чому полягає різниця між середньовічною лицарською поезією і героїчним епосом? У героїчному епосі поети уславлювали служіння вітчизні, релігії, сюзеренові. Іі ім’я ш-іх ідей герої звершували подвиги. У лицарській поезії утверджувалася цінність життя, оспівувалися...
4. Новеліно “Новеліно” – анонімний збірник новел, одна з найдавніших пам’яток італійської художньої прози межі XIII-XIV ст. Збереглося дві редакції – коротка під назвою “Сто старих новел” та повна. В основу “Н.” покладено мандрівні сюжети середньовічної літератури,...
5. Трубадур Трубадур (фр. troubadour, від прованс, trobar – винаходити, віршувати) – середньовічний провансальський поет (ХП-ХШ ст.), який виконував свої твори (балади, альби, канцони, сирвенти, серенади, пасторели тощо) під акомпанемент скрипки чи будь-якого іншого інструмента; нова пісня...
6. БОРН, Бертран де (1140 – 1215) БОРН, Бертран де (Born, Bertran de – 1140-1215) – французький трубадур. Один із видатних прованських трубадурів, Борн був рицарем і разом зі своїм братом володів укріпленим замком Альтафорт (зараз містечко Отефор). Данте...
7. Особливості лицарської поезії І. Загальна характеристика лицарської поезії. (Лицарська поезія – особливе яви­ Ще середньовічної літератури. Характеризується розвитком нових жанрів, але найбільше – особливостями світосприйняття та мислення. Лицарське життя поетизується: поетизуються і військові походи, і – особливо –...
8. Образ ідеального середньовічного лицаря у творі Бертрана де Борна “Сирвента” За часів Середньовіччя в Європі велося безліч воєн як між країнами, так і між окремими землевласниками в межах однієї держави. Поети славили битви, оспі­вували лицарів, які не знали не тільки страху, а й докорів сумління....
9. БЕРТРАН ДЕ БОРН ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ БЕРТРАН ДЕ БОРН Життя Бертрана де Борна оповите легендами. За одними, він весь час воював зі своїми сусідами та братом. За іншими – трубадур жив при дворі Елеонори (“левиці Плантагенета”), дружини англійського...
10. Скорочено – СИРВЕНТА1 – БЕРТРАН БОРН 8 КЛАС БЕРТРАН БОРН СИРВЕНТА1 Люблю травневий світлий час І ніжні квіти весняні, Люблю, коли чарують нас Пташині радісні пісні, І тішусь я красою Рясних наметів і шатрів, Розкиданих серед лугів, Де гасла ждуть до...
11. Лірика трубадурів. Королева середньовічної літератури Провансальська лірика мала строго регламентовані жанри. Деякі з них мали зв’язок з народнопісенною творчістю. Так, альба, що оспівувала гіркоту розлуки на світанку, пов’язана з народними весільними піснями. Для найпоширенішого жанру поезії трубадурів – канцони, любовної...
12. Поезія Бертрана де Борна (1140-1215 рр.) УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС II семестр ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ УРОК № 41 Тема. Поезія Бертрана де Борна (1140-1215 рр.) Мета: поглибити знання про творчість провансальських трубадурів; ознайомити із поезією Бертрана де Борна,...
13. Пеон, або Пеан Пеон, або Пеан (грецьк. раіаn, раіеоn, раіon – цілитель, спаситель) – в Елладі – хоровий гімн на честь бога поезії та сонця Аполлона, названий за одним з образів Гомерової “Іліади”, згадується як офірна та бойова...
14. ПРОВАНСАЛЬСЬКІ ТРУБАДУРИ ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ПРОВАНСАЛЬСЬКІ ТРУБАДУРИ У відблиску меча читаю древню книгу І даму серця здалеку люблю. Л. Костенко Середньовічна рицарська поезія є одним із найвищих проявів людського духу. На відміну від героїчного епосу, де вславлялося...
15. Збірник Збірник – видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г. Квітка-Основ’яненко у “Супліці до пана-іздателя”. Цей термін означає також...
16. Роза и крест (краткое содержание) – Блок А Действие происходит в XIII в. во Франции, в Лангедоке и Бретани, где разгорается восстание альбигойев, против которых папа организует крестовый поход. Войско, призванное помочь сюзеренам, движется с севера. Пьеса начинается со сцены во дворе замка,...
17. Характеристика образа Альмавива в комедіях Бомарше П Альмавива – граф, спритний кавалер, потім чоловік Розини, якого в другій п’єсі циклу любовна плутня зробили посміховищем власних слуг. життєвий досвід, Що Прийшов з роками, перетворює А. у зразок щирої чесноти й мудрості серця, виявленої...
18. ОПОЯЗ (Общество по изучению языка) ОПОЯЗ (Общество по изучению языка) – група вчених: Б. Ейхенбаум, Ю. Тинянов, Б. Томашевський, Р. Якобсон, В. Жирмунський, котрі намагалися вивчати літературу як іманентне явище, розглядаючи історію мистецтва як еволюцію стилів, зорієнтовану на постійне оновлення...
19. Медієвістика Медієвістика (фр. medieviste, від лат. mediumaevum – середньовіччя) – розділ літературознавства, який вивчає розвиток літератури від X до XVIII ст. Відомі сучасні медієвісти в Україні – В. Крекотень, О. Мишанич, М. Сулима, Ю. Пелешенко, Л....
20. Твір “День святого Валентина” або “День закоханих” 14 лютого молодь і не тільки молодь в Україні святкує День закоханих. Для нас це нове свято, воно прийшло до нашої країни з Заходу всього лише років двадцять тому. Але в Європі та Америці його...
21. ЗАВДАННЯ КУРСУ “ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ” Навчальний курс “Теорія літератури” читається на випускних курсах філологічних спеціальностей педагогічних інститутів та університетів. Він має своїм завданням узагальнити й закріпити набуті студентами у вузі знання з літературознавства й теорії літератури зокрема, оволодіти правильним розумінням...
22. Акин Акин – поет-імпровізатор у середньоазіатських народів, котрий виконує свої твори під акомпанемент домбри, часто бере участь у пісенних змаганнях (айтисах),.де розігруються елементи епічної драми. Відомі А.: Дж. Джабаєв, Н. Байганин, І. Байзаков, Шашубай та ін....
23. ДОМІВКА Не дай, Боже, в чужій, хаті жити, в чужій печі палити. Мабуть, не випадково автори численних художніх творів звертаються до образу мальовничої української хати, що потопає у смарагдовій зелені та сніжно-білому цвіті вишневого садочка. Біленька...
24. Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що привіз? – Лій. – Трохи...
25. Історія Франчески та Паоло в творі Данте “Божественна комедія” Данте Аліг’єрі був сином свого часу, і тому в його творі відбилися моральні переконання людини середньовіччя. Отож, зображуючи дев’ять кіл “Пекла”, він вміщує туди тих, хто, на його погляд, завинив перед Богом, людьми, собою. В...
26. Папіруси Папіруси ( грецьк. pdpyros) – стародавній рукопис на матеріалі, виготовленому із папірусу – багаторічної трав’янистої рослини родини осокових. Сувої П. досягали 40-45 м. Письмена наносилися чорною і червоною фарбами за допомогою очеретяної палички або пера...
27. Дисонансні рими, консонансами Дисонансні рими ще називають консонансами (лат. consonans – приголосний звук від consonare – звучати в унісон), тобто неточними римами, зумовленими співзвуччям лише приголосних. Ними надто захоплювалися авангардисти, зокрема футуристи, хоч консонанси були добре відомі українській...
28. Історія жінки, що втратила себе Я нікому не чинила зла, окрім себе. Це я маю право… Л. Толстой. “Анна Кареніна” У романі “Анна Кареніна” відбилися складні духовні пошуки автора. В пе­ріод роботи над романом Толстой пише на аркуші паперу питання,...
29. Латифа Латифа (араб. – букв.: жарт, дотеп) – у східних народів – дотепні фольклорні сюжети соціального спрямування. Яскравим прикладом Л. постає серія популярних оповідань про винахідливого та кмітливого Ходжу Насреддина або цикл оповідань про туркменського поета...
30. Автокритика Автокритика (грецьк. autds – сам і kritike – здатність судження) – самокритика, висловлювання письменника про власну творчість чи про окремі твори на зустрічах з читачами, в пресі, в листах, у передмовах або післямовах до творів....