Айрен
Айрен (букв.: твір, написаний вірменською мовою) – особливий жанр вірменської лірики, позначений стійкими рисами композиції та віршування, перейнятий філософськими, еротичними та дидактичними мотивами. Це переважно чотирирядкова монострофа (трапляються 6- і 8-рядкові строфи) з однією римою, як правило, 15-складник з обов’язковою цезурою після 7-го складу. Твори такої форми з’явилися у ХІ-ХП ст., найповнішого розквіту сягнули в поезії Нагапета Кучака (XVI ст.):
Я череп висохлий уздрів, штовхнув його ногою.
Він посміхнувся і сказав: “Що робиш ти, герою!
Я вчора був такий, як ти, наповнений жагою,
А нині я лежу в землі, мов грудка перегною”
(Переклад Д. Павличка ).





Айрен
біле поле полотняне
Related posts:
- КАНЦОНА Канцона (італ. canzone – пісня) – жанр середньовічної поезії, пісня на тему лицарського кохання. Канцона складається із 5-7 строф і так званої Коди (заключної напівстрофи), в якій часто містилося звернення до того, кому адресована канцона....
- Про князя Олега – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – Скорочено Олег князював у Києві, мирно жив з усіма країнами. Якось згадав він про свого коня, на якого не став сідати, бо один ворожбит напророкував йому смерть від нього. Спитав у конюха, де його улюблений кінь,...
- Танка, або Коротка пісня Танка, або “Коротка пісня” – п’ятивірш, що складається із чергування п’яти – та семискладових рядків (5-7-5-7-7). Одиницею віршового метра у Т. вважається склад, велике значення відводиться музичній тональності. Т. виникла у японській поезії у VIII...
- Скорочено – ПРО КНЯЗЯ ОЛЕГА – Київський князь Олег жив у мирі з усіма країнами. Був у нього кінь, якого князь дуже любив. Але Олег довго не сідав на нього, бо один ворожбит напророкував йому смерть від коня. Ось одного разу...
- ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини – другої половини XIX ст. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст. Замайорить колись крилатий стяг поезій над сивим черепом нездарного ума. П. Верлен Різні роди...
- Максима Максима (лат. maxima regula – вищий принцип) – різновид афоризму, моралістична за змістом сентенція. М. виражається у вигляді констатування факту або в повчальній формі; сягнула свого розквіту у французькій літературі XVIII ст. (Б. Паскаль: “Перемагай...
- Класицизм Класицизм – напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст., а найбільшого розквіту досяг у Франції у XVII ст. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка...
- Кондак Кондак (грецьк. kontakion) – основний жанр літургійної поезії, різновид поеми на біблійні сюжети, започаткований у VI ст., досяг розквіту у творчості Романа Солодкоспівця, невдовзі витіснився (VIII-IX ст.) жанром канону. К. охоплює від 18 до 24...
- Мелічна поезія, або Меліка Мелічна поезія, або Меліка (грецьк. melos – пісня) – еллінська лірика в період її розквіту (VI-V ст. до н. е.), що виконувалася під акомпанемент ліри, характеризувалася розмаїтим комбінуванням віршових розмірів та фольклорних форм (епіталами, гіменеї,...
- Шестивірш Шестивірш – шестирядкова віршова строфа з добре розробленою розмаїтою схемою римування, вживана у формі секстини, зустрічається у вигляді тернарно римованого вірша (тернарне римування): Все дальше, дальше, дальше йдеш, а Землі ногою не торкаєш, б І,...
- Хамса, або П’ятерниця Хамса, або П’ятерниця – в тюркомовних народів – великий за обсягом поетичний твір, що складається з п’яти великих поем за традиційними східними мотивами, написаних одним розміром. Приміром, X. Алішера Навої містить такі поеми: “Сум’яття праведних”,...
- ЗЕЛЕНИЙ ШУМ ЗЕЛЕНИЙ ШУМ – дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців. Уособлював розквітлу природу, і зокрема Славуту (Дніпро), що пробуджується навесні. Святкування 3. Ш. відбувалося за найбільшого розквіту весни, під час цвітіння дерев. В образі 3. Ш. виступав хлопчик або...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. άνεπιφορά ), або Просаподосісом (грец. προσαποδο-σιζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці...
- ВОВКИ ВОВКИ. 1. Персонажі давньоукраїнської міфології. За старовинною легендою, в степах ОРІАНИ мешкало плем’я ДОБРИЧІВ, які займалися збиральництвом, ні з ким не воювали, не вбивали тварин, не їли м’яса, несли з собою мир, злагоду і божественну...
- Октава Октава (лат. octava – восьма) – восьмивірш, строфа з восьми рядків п’ятистопного або шестистопного ямба за жорсткою схемою римування (абабабвв) при обов’язковому чергуванні окситонних та парокситонних клаузул. Потрійні рими надають віршованому мовленню ефект милозвучності, витворюють...
- Аугментатив Аугментатив (лат. augmentativus, від augmentum – нарощення) – слово з побільшеним значенням (вітрище, котяра, деревисько тощо): “Я твій” – десь чують дідугани” (П. Тичина). А. утворюється за допомогою епентези (грецьк. epenthesis – вставка), тобто появи...
- Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу Просвітництва: з’явилися відкриті листи-памфлети, листи-новели,...
- Літургійна поезія Літургійна поезія – лірика, розрахована на ритуальне вживання в межах християнської громади (в цьому вбачається відмінність Л. п. від християнської поезії взагалі). До даного жанру, невіддільного від музичного супроводу, належать гімн “Споконвіку було Слово…”, пісня...
- ЯРИЛО Бог весняного сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова яр – означає ярий, нестримний, збуджений. У давні часи чоловіча пристрасть порівнювалась з мужністю, войовничістю й силою. Тому божества родючості часто зображалися з мечем. У Велесовій...
- Прислів’я та приказки про весну, літо, осінь, зиму Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає. Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай. Травень холодний – не будеш голодний. У травні дощі – у коморі хліб. Як випадуть у...
- Ксенії Ксенії (грецьк. хеnіа – гостинність) – в античній поезії – лаконічні дотепні вірші з похвалою на чиюсь адресу. Найпопулярнішим автором К. вважається римський поет Марціал. Зверталися до цього жанру Й.-В. Гете, Ф. Шіллер. У сучасній...
- Літературне хуторянство Літературне хуторянство – примітивне, провінційне розуміння завдань та специфіки літератури, відсторонення її від магістральних ліній світового письменства, втілення хворобливої меншовартості українства. Для нього властиве зловживання літературними штампами, версифікаторство, епігонство, протистояння оновлювальним віянням у мистецтві. Небезпідставно...
- Летризм Летризм (фр. la lettre – літера, шифт) – авангардистський рух, започаткований 1947 у Парижі, різновид конкретної поезії. Його представники (І. Icy, М. ЛемеТр та ін.) вважали, що слово вичерпало свої зображально-виражальні та комунікативні можливості, тому...
- Віршування або Версифікація Віршування, або Версифікація (лат. versus – вірш та facio – роблю) – 1) мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; 2) система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що...
- Алонім Алонім (грецьк. alios – інший, опута – ім’я) – друге ім’я особи (Юрій Георгій; Юрій Клен, “Колись страшну потвору Переміг /Святий Георгій у яснім шоломі” ; Є. Маланюк, “Ось світлий Юрій над забитим гадом, /Над...
- Озерна школа “Озерна школа” англійських поетів-романтиків – напрям в англійській поезії на межі XVIII-XIX ст.., представники якого (У. Вордсворт, С.-Т. Колрідж, Р. Сауті) мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму та Просвітництва, здійснити оновлення англійської...
- Няне – Александр Сергеевич ПУШКИН (1799-1837) – ПОЭТИЧЕСКОЕ ОСМЫСЛЕНИЕ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ ПОЭТИЧЕСКОЕ ОСМЫСЛЕНИЕ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ Александр Сергеевич ПУШКИН (1799-1837) Няне Подруга дней моих суровых, Голубка дряхлая моя! Одна в глуши лесов сосновых Давно, давно ты ждёшь меня. Ты под окном своей светлицы Горюешь, будто на часах, И...
- Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Вірш “Пророк” був написаний у липні-вересні 1826 року після сумнозвісних подій – страти п’яти керівників декабристського повстання. В основі вірша традиція алегоричного використання біблійних мотивів, де образ співця синонімічно зближувався з образом біблійного пророка. Такі...
- Наукова поезія Наукова поезія – поезія, в якій думка виявляє нерозривноестетичну єдність раціонального та ірраціонального начал, де _ науковий компонент визначає зміст художнього твору, напрям розвитку ліричної теми. Теоретиком Н. п. вважається французький критик і літературознавець Р....
- Купайло, Купайло! Скорочено – Купайло, Купайло! Де ти зимувало? – Зимувало в лісі. Ночувало в стрісі1. Зимувало в пір’ячку. Літувало в зіллячку. 1 Стріха – нижній край солом’яної покрівлі селянської хати. Коментар У пісні прославляється міфічна істота дохристиянських...