ЗІНЬКІВСЬКИИ ТРОХИМ
ЗІНЬКІВСЬКИИ ТРОХИМ (псевд. – Т. Звіздочот, Т. Певний та ін.; 04.08.1861, м. Бердянськ – 21.06.1891, там само) – поет, прозаїк, публіцист, фольклорист.
Трагізм його короткого життя увиразнюють рядки Б. Грінченка на надмогильному пам’ятнику в Бердянську: “Страждений син стражденика народа, // Печаль з його кривавої сльози”.
Навчання у повітовій школі рідного міста, праця на хлібопекарні та в друкарні у Харкові, військова служба в Криму, навчання в юнкерській школі в Одесі, знову військова служба (Сміла, Шпола, Умань, Черкаси), присвоєння
Літературну діяльність розпочав зі спроби написати популярну історію України, яка б допомагала пробуджувати національне самопізнання. Згодом творчі зацікавлення Т. Зінківського набувають дедалі ширшого характеру: перекладацтво (байки Езопа, казки М. Салтикова-Щедріна, поезії Г. Гейне та ін.), укладання українського словника та граматики української мови, фольклорно-етнографічна праця (частину
Як прозаїк опублікував оповідання “Історична казка”, “Сидір Макарович Притика”, “На вулиці”, “Сон”, “Кудою йти”, повість “Моншер-козаче”, що позначаються майстерністю психологічного письма, відходом від засад етнографічної школи, зокрема у відтворенні військового середовища, яке добре знав. Як поет лишив збірку оригінальних байок і ліричні поезії. Як драматург написав п’єсу (“драматичні сцени”) “Сумління”, звернену до сфери “високої”, інтелігентської тематики.
Помітний слід лишив як публіцист і критик. У статті “Національне питання в Росії” обгрунтував потребу політичного альянсу колоніально підлеглих народів імперії для боротьби з російським поневоленням. Працею “Тарас Шевченко в світлі європейської критики” виводить повчальні для українства уроки з того, як світ сприймає Т. Шевченка та Україну. Широкою розвідкою “Молода Україна, її становище і шлях” ставить завдання відповісти на питання: “Що таке уявляє собою українська інтелігенція, кудою і куди вона простує, на які манівці збивається, як керує народом, що йому дає і бажає дати та й чи бажає що дати?”, а воднораз знову обгрунтовує необхідність спільної боротьби народів Росії за осягнення автономно-федералістського ладу. У дослідженні “Штунда” характеризує розвиток сектантського руху в Україні. В праці “Фіхте старший” аналізує національні погляди німецького філософа.
Частина творчої спадщини Т. Зіньківського досі перебуває в архівах.
Літ.: Кониський О. Пам’яті Трохима Зіньківського-Певного // Зоря, 1891. Ч. 14; Писання Трохима Зіньківського / Зредактував та життєпис написав Василь Чайченко (Б. Грінченко): У 2 кн. Л., 1893-1896. Кн. 1-2. Соколов П. “Стражденник син стражденного народа” // Слово і час. 1993; № 6; Скрипка В. Завжди лицем до України // Неопалима купина. 1995. № 5-6; Кіраль С. Трохим Зіньківський – публіцист. К, 1997.
А. Погрібний
ЗІНЬКІВСЬКИИ ТРОХИМ
праця чоловіка годує а лінь марнує
Related posts:
- ТРОХИМ ЗІНЬКІВСЬКИЙ ТРОХИМ ЗІНЬКІВСЬКИЙ (1861-1891) Біографія Життя і літературно-громадська діяльність Т. Зіньківського нагадує спалах яскравої зорі, яка своїм сяйвом викликає подив і зачарування. Гортаючи сторінки його творів, читаючи листи, дивуєшся, як могло статися, що така світла постать,...
- Українські колискові пісні Українські колискові пісні – це багата музично-словесна палітра щирої, безпосередньої і ніжної поезії. Частина К. п. оповита серпанком смутку, і ця тональність характерна і в літературних ремінісценціях (Т. Шевченко – “Ой люлі, люлі, моя дитино”,...
- Прислів’я та приказки про службу, службовців Хто служить, той не тужить. Велику посаду займать – треба багато ума мать. Чим більше честі, тим більше клопоту. По службі – немає дружби. Дружба дружбою, а служба службою. Іншому служба – мати, а іншому...
- ДОВГОВИЧ ВАСИЛЬ ДОВГОВИЧ ВАСИЛЬ (спр. – Довганич; березень 1783, с. Золотареве, тепер Хустського р-ну Закарпатської обл. – 13.12.1849, Хуст) – письменник, філософ, фольклорист, чл.-кор. Угорської АН (з 1831). Народився в селянській сім’ї. Початкову освіту здобув в елементарній...
- Хвиля за хвилею “Хвиля за хвилею” – літературно-художній альманах, упорядкований і виданий Б. Грінченком у Чернігові 1990 коштом чернігівського мецената І. Череватенка. Представляє поезію та малу прозу кінця XIX ст. Відкривається програмним твором В. Самійленка “Не вмре поезія”...
- Григорій Михайлович Тютюнник Григорій Михайлович Тютюнник – український прозаїк, поет. Народився 23 квітня 1920p. в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині. З 1938р. майбутній письменник – студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна. Воєнне лихоліття назавжди вкарбувалось...
- ПАВЛИК МИХАИЛО ПАВЛИК МИХАИЛО (псевд. і крипт. – А. і М. П; К., М. П.; М. Т.; X., М-м.; П-к; М.; Галицький М.; Іванів М.; Коломийчук П.; Максим, Михайло, Покутський М., Покуцький М.; Ткаченко М., Ткаченко Михайло,...
- Сочинение “Язык – богатство народа” или “Язык – сокровище нации” Люди часто ставят знак равенства между языком и нацией. И говорят, что язык – это богатство нации, которое ни в коем случае нельзя растерять или утратить. И если с лица земли исчезает язык, то и...
- Гарно того вчити, хто хоче все знати Щойно народжена дитина не знає геть нічого. Батьки навчають її розмовляти, задовольняти свої потреби, і дитина швидко вчиться, бо її мозок прагне знань, щоб жити. Пізніше малюк питає батьків про те, що йому цікаво: чому...
- ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР (псевд. – Кондратович Ф., Сірко Ф., Яструбець та ін.; 17.03.1847, с. Крячківка, тепер Пирятинського р-ну Полтавської обл. – 30.06.1918, м. Жлобин, тепер Гомельської обл., Білорусь) – антрополог, етнограф, археолог, фольклорист, публіцист, громадський...
- СЕРГІЙ НОСАНЬ У біографічних довідках сказано, що Сергій Лукич Носань народився в селі Чехівці на Черкащині. Насправді ж істинним місцем його народження є хутір Дубинка, що входив до Чехівської сільради. Просто рідний хутір безжально проковтнуло Кременчуцьке водосховище....
- Літургійна драма Літургійна драма (грецьк. leiturgia – служба, богослужіння) – середньовічна театральна вистава, інсценізація євангелійних сюжетів, входила до складу різдвяної або великодньої служби (літургії). Спочатку виконувалась у межах католицького храму. З початком XIII ст. у Л. д....
- Моя школа – IІІ варіант 6 клас III варіант Я дуже люблю школу, в якій навчаюсь. Бо до школи приходять зовсім маленькими, а виходять вже дорослими, з певними знаннями та досвідом людьми. Саме у школі з’являються справжні та вірні друзі,...
- Губенко Павло Михайлович Остап Вишня народився 13 листопада 1889 р. у містечку Груні на Полтавщині . Вчився у Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. 1917 р. вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, але навчання не...
- Ким я хотів би стати у майбутньому – ІІ варіант II варіант Хоча я п’ятикласник і попереду в мене багато років навчання у школі, інколи я вже замислююсь над цим питанням. Адже чим раніше я з цим визначусь, тим більше у мене буде часу для...
- Стах Вікторія Вікторія Стах народилася 1969 року в Києві. Закінчила українську філологію Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працювала лаборантом на кафедрі української літератури, молодшим науковим працівником у музеї-квартирі П. Г. Тичини, зав. відділом літератури й мистецтва...
- ПОПОВИЧ-ГУЧЕНСЬКИЙ ПЕТРО ПОПОВИЧ-ГУЧЕНСЬКИЙ ПЕТРО (друга половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет. Походив, очевидно, з с. Гучкова на Поділлі. Судячи з його віршів, можна напевне стверджувати, що був учителем у сільській школі. Один із майстрів так званого нищинського...
- Москвофільство “Москвофільство” – мовно-літературна, а пізніше суспільно-політична течія у Галичині, Закарпатті, на Буковині у XIX ст., стрижнем програми якої було єднання з Російською імперією. “М.” найбільше проявлялося у Закарпатті як пропаганда російської мови, заохочування талановитої закарпатської...
- ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ (07.06.1876, с. Джурин, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 08.02.1900, Львів) – літературний критик, журналіст, публіцист. Навчався в Коломийській і Станіславській гімназіях та на юридичному факультеті Львівського університету. По закінченні навчання мав юридичну...
- Твір про творчість М. Вороного Початок літературної діяльності М. Вороного припадає на роки навчання в Харкові і Ростові. Перший вірш “Не журись, дівчино” з’явився в 1893 році у журналі “Зоря”. З того часу твори М. Вороного часто друкувалися в періодичних...
- ЗАЛЮБОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЗАЛЮБОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (1836, м. нар. невід. – 10.01.1898, Катеринослав) – етнограф, фольклорист, етнолінгвіст, письменник, культурно-громадський діяч. Родом з Катеринославщини, походження невідоме. З 1845 р. навчався в Катеринославській повітовій школі, потім у Катеринославській гімназії. У 1853-...
- ТЕМИ НАУКОВИХ (КУРСОВИХ ДИПЛОМНИХ, МАГІСТЕРСЬКИХ) Теми наукових (курсових дипломних, магістерських) робіт з фольклору Дохристиянські вірування українців і поетичний світ. Образи язичницьких богів в українській календарно-обрядовій поезії. Замовляння на Поліссі. Синтез ритуалу і слова в українських замовляння. Дитячий фольклор Східного Полісся....
- Текст-міркування “Чи подобається мені навчатися у школі” У школі ніколи не буває сумно. На уроках ми вивчаємо цікаві предмети – математику, іноземну мову, малювання. Учителі розказують нам багато нового про природу та людей. Ми вчимося читати, правильно писати, малювати, рахувати, грати у...
- ОРНОВСЬКИЙ ІВАН ОРНОВСЬКИЙ ІВАН – давньоукраїнський поет кола Лазаря Барановича. Широких відомостей про його життя не маємо. Перша поетична книжка “Небесний Меркурій” побачила світ у Чернігові 1686 р., 1693 р. у тому ж місті надруковано панегірики –...
- Якою я уявляю школу майбутнього У майбутньому школа буде збудована з прозорого матеріалу. Школярі будуть учитися, сидячи на прозорих стільцях за прозорими партами. Від цього в класах буде дуже багато світла. А якщо батькам заманеться подивитися на нас, то треба...
- Відлунювання Відлунювання – віршова форма, здебільшого двовірш, другий, вкорочений рядок якого складається зі слова (рими), яке повторює ціле прикінцеве слово (або його частину) попереднього рядка, витворюючи нові смислові відтінки. В. відоме у фольклорі, а в поезію...
- ПІСЛЯМОВА Науковців, педагогів, громадськість постійно турбують питання: якій бути українській школі у XXI столітті, яким має бути учитель української мови і літератури, що і яким чином потрібно змінити, удосконалити, наповнити загальнолюдськими цінностями у професійній парадигмі фахівця-словесника....
- Іван Чернецький Народився 23 грудня 1935 ро ку в с. Злоєц на Холмщині. На початку 1945 року сім’я приму сово переселена в с. Біляївку на Херсонщині. Там пішов до 1-го класу, а 10-й закінчив у Луцькій середній...
- Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І....
- За що я люблю школу? Школа – це перший важливий етап у житті кожної людини. Адже приходить вона сюди зовсім маленькою та незахищеною. А виходить – з кошиком знань та безліччю приємних спогадів. Школа дає можливість здобувати знання, допомагає проявити...