ЖИВЕЦЬ
ЖИВЕЦЬ – капище Живи; храм чи святилище, де стояло скульптурне зображення богині. Усі мешканці навколишніх поселень сходилися до Ж – на початку травня, щоб попросити у богині довготривалого здоров’я, благополучності. Жертвоприношення здійснювались руками тих, хто першим побачив навесні чорногуза, ластівку або першим почув зозулю. (За О. Афанасьєвим).
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
ЖИВЕЦЬ
розповідь про свійську тварину
Related posts:
- РУЄВІТ РУЄВІТ – бог літа, землі, родючості у прибалтійських українських племен. Мав сім облич “під одним чолом”, на чересі – сім гострих мечів – за кількістю теплих весняно-літніх місяців. Згідно з легендами, сприяв добрим врожаям, людській...
- ЯВДОХИ Цей день, 14 березня, християнська церква “облагородила” посиланням на шанування пам’яті святої Євдокії. Народні перекази оповідають, що цього дня прокидається від зимового сну бабак, виходить зі своєї “домівки” та свище тричі, а потім знову ховається...
- ЛАД ЛАД – бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності. Чоловік Лади. Зображувався лише разом з нею. Свято Л. відбувалося з 25 травня по 25 червня. В жертву Л. приносили білого півня (символ...
- БОГИНІ (ЛІСНИЦІ, МАМУНЯ) Злобні істоти, зовні подібні до диких баб. Наділяються здатністю перевтілюватися, набираючи вигляду та голосу певних дівчат чи молодиць, щоб заманювати чоловіків. Українці вірять, що богині бувають не лише жіночої, але й чоловічої статі. Зваблені ними...
- СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА – ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ОПОВІДАННЯ ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО Юрій Старостенко народився в Білорусії. Змалечку майбутній письменник захоплювався красою рідної природи. А коли у віці одинадцяти років разом з батьками переїхав...
- П’ЯТНИЦІ П’ЯТНИЦІ – жіночі капища МОКОШІ, що їх будували, як правило, на роздоріжжях. До храмів приходили жінки попросити у своєї заступниці гарних і розумних дітей, злагоди в домі, уміння господарювати, таїни рукоділля. (За П. Трощиним)....
- Відповіді до теми: творчість В. Самійленка, О. Чорногуза 1. О. Чорногуз: “Моя біографія, як і життя, – іронічна”. Життєві сходинки і творчий доробок сатирика. “Пишучи про себе, я завжди думаю про інших…” – написав у своїй іронічній автобіографії Олег Чорногуз. Народився він 15...
- ВОГНЕВИЦЯ ВОГНЕВИЦЯ – міфічна потвора, що несла людям високий жар тіла, тиф та інші хвороби. Одна з тринадцяти доньок богині зла МАРИ. Зображувалась у вигляді кістлявої баби, в якої великі лихі очі палають вогнем. (За О....
- Олег Чорногуз: “Всі мої романи це оснолон дзеркала епохи”. Перо сатирика в боротьбі з вадами суспільства І. Творчість О. Чорногуза. (Олег Чорногуз – український письменник, журналіст, Редактор журналів “Перець” та “Вус”, автор численних книжок гумору та сатири. За багаторічну письменницьку діяльність удостоєний премій і високих нагород. Він – лауреат премій імені...
- РУСАЛКИ (МАВКИ, ЛОСКІТНИЦІ) РУСАЛКИ (МАВКИ, ЛОСКІТНИЦІ) – водяні божества. За народними уявленнями, Р. – жінки та діти, які померли неприродною смертю (серед них чимало самогубців). Живуть, згідно з повір’ям, здебільшого в річках, з весни виходять на берег, гойдаються...
- КРИВИЙ ТАНОК КРИВИЙ ТАНОК – старовинний український танок, мав накликати весну. На галявині, в трьох її кінцях, забивали кілки, поміж якими юнаки та дівчата водили хоровод, що символізував нелегкий шлях богині Лади з Вирію до рідних земель....
- Скорочено – ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, мов ластівку. Я йду, іду –...
- Гумор Гумор (лат. humor – волога, рідина) – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Г. не заперечує об’єкта висміювання і цим відрізняється від сатири, для якої характерне цілковите заперечення й різке осміяння...
- ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО 27 вересня – свято Воздвиження Хреста Господнього. У давні часи римські імператори робили численні спроби знищити навіть найменші спогади про життя й діяння Ісуса Христа, про священні місця, із ним пов’язані. Один з імператорів –...
- У вихідний день У вихідний день У кінці тижня наша родина вирушає на городньо – садову ділянку. Мальовнича місцевість із гаєм та великим ставком кличе не тільки до праці на землі, а й до відпочинку на лоні природи....
- Бути здоровим – значить бути сучасним – IІ варіант II варіант Кожна людина хотіла б завжди бути здоровою. Але дуже часто люди не замислюються над тим, від чого залежить здоров’я, як зберегти цей дорогоцінний дар природи. Поки здоров’я є, ми про нього не думаємо...
- ЛАДА Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першопочатків життя – Лелі (Води, жіночості) і Полеля (Вогню, мужності). За легендами, у Києві стояв храм богині Лади, де була її статуя, прикрашена коштовностями,...
- Цариця квітів Цариця квітів У народі троянду називають царицею квітів. Уній поєднана краса і слава, печаль і мучеництво, любов і ненависть, всепрощення й гордощі. Тримаю в руці червону квіточку з ніжними оксамитовими пелюстками з тонким ніжним ароматом....
- ГОРІХ ГОРІХ – дерево-тотем. За давньою легендою, Перун розлускував навесні два горішки: з одного текла річка (дощ), з другого виривався вогонь (блискавка); від лущення – грім. Згідно з повір’ям, горішок-двійник приносить щастя й багатство, його берегли,...
- Мурчик Мурчик У найзатишнішому куточку нашої трикімнатної квартири на різнокольоровій підстилці лежить улюбленець родини – кіт Мурчик. Частенько спостерігаю за поведінкою тварини, яка може бути і сумною, і грайливою. А іноді навіть виступає в ролі синоптика....
- Нона Нона (лат. nоnа – дев’ята) – рідкісна строфа з дев’яти рядків, що має вигляд октави з одним долученим рядком та наділена потрійною римою (третій, шостий, дев’ятий рядки): Я летів красивим чортом а На коні, як...
- Дерева – наші друзі – Твір-розум Дерева – наші друзі. Вони допомагають нам усім! Як приємно дивитися на їх високі міцні стовбури, розкидисті вітки, яскраві листи! Навесні на деревах розпускаються бруньки і радують око перехожих, піднімаючи їм настрій. Дерева також дуже...
- Звідки пішло прізвище та ім’я Богдана Хмельницького – народні перекази та легенди Батьків Богдана Хмельницького не знає і не бачив ніхто. А на горі, де зараз церква, жив собі дід з бабою. Біля них ріс густий-густий хміль. У діда і баби не було дітей, і вони по...
- ЗЕЛЕНИЙ ШУМ ЗЕЛЕНИЙ ШУМ – дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців. Уособлював розквітлу природу, і зокрема Славуту (Дніпро), що пробуджується навесні. Святкування 3. Ш. відбувалося за найбільшого розквіту весни, під час цвітіння дерев. В образі 3. Ш. виступав хлопчик або...
- Перший день весни Ой, виходьте, дівчата, Та в сей вечір на вулицю Весну красну стрічати, Весну красну вітати! Весна – це початок життя. Уся природа пробуджується, повертаються з вирію птахи. Дзвінкі струмки талої води котяться по схилах. Як...
- ЗЕМЛЯ-МАТИ ЗЕМЛЯ-МАТИ – дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі. Образ З.-М. ввійшов поетичним символом до фольклору як українського, так і російського та білоруського народів. Цей образ зберігся в примовках: “Гріх землю бити –...
- РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою...
- ЩОБ ДИТИНА БУЛА ГОЖА, ЯК ТАЯ РОЖА (одвідки) За давніх часів коли процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі, або ж розпалювали багаття. Для Сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна відвідати породіллю, – такі відвідування називалися...
- ДОБРИМ СЛОВОМ І МУР ПРОБ’ЄШ (побажання, примовляння) Мабуть, найбільше душі народної вкладено в численні щирі побажання з нагоди та без, щоденні добрі привітання та колоритні примовляння. Ми так звикли до буденного “добридень” чи “бувайте здорові” та зовсім не усвідомлюємо, що це не...
- Атеней “Атеней” (від грецьк. Athenaion – храм Афіни, богині мудрості, мистецтва та ремесел) – науково-літературний гурток, заснований Єлисеєм Плетенецьким на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. До складу “А.” входили перекладачі, поети, гравери, друкарі (Захарія Копистенський,...