Жіночі образи роману “червоне і чорне”. Психологізм творчості Стендаля

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ

ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОК № 5

Тема. Жіночі образи роману “червоне і чорне”. Психологізм творчості Стендаля

Мета: поглиблювати знання учнів про зміст роману; домогтися засвоєння поняття “психологізм твору”; розглянути жіночі образи роману; розвивати навички переказу, психологічного спостереження, виразного читання, зв’язного мовлення, логічного мислення; формувати вміння заглиблюватися у внутрішній світ людини.

Обладнання: підручник; портрет письменника; виставка творів; текст роману “Червоне і чорне” у перекладі Є. Старинкевич (або іншому на вибір учителя).

ХІД УРОКУ

Стендаль ніколи не обмежував себе описом своїх героїнь як функції свого героя:

Він надавав їм їхньої власної сутності та призначення.

Він робив те, що рідко можна знайти в інших письменників –

Втілював себе у жіночих образах.

Сімона де Бовуар,

Французька письменниця XX століття,

Філософ, ідеолог феміністичного руху

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка письмових робіт.

(Учитель перевіряє 3-4 учнівські роботи).

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя.

Жіночі образи роману – пані де Реналь та Матільда де Ла-Моль – відіграють

важливу роль як у розвиткові подій, так і в розкритті образу головного героя. Автор проводить Жульєна Сореля через випробовування коханням. Саме це почуття допомагає розкривати нові грані характеру головного героя.

У своєму трактаті “Про кохання” Стендаль написав таку фразу: “Кохати – це означає відчувати насолоду, коли ти бачиш, сприймаєш дотиком, усіма органами чуття і якомога ближче істоту, котру ти кохаєш і котра кохає тебе”. Яким було кохання Жульєна Сореля?

2. Робота з текстом.

– Знайдіть у тексті описи портретів пані де Реналь і Матільди де Ла-Моль.

– Що вам відомо про кожну із цих жінок (становище в суспільстві, виховання, коло інтересів).

– Як ставилися до обох героїнь у тому колі, до якого вони належали?

– Як вони сприймали Жульєна Сореля?

3. Завдання учням.

– Схарактеризуйте жіночі образи роману.

4. Коментар учителя.

Дружина мера Вер’єра, мати двох дітей, старша за Жульєна. Вона багата спадкоємиця своєї тітки, виховувалася в монастирі Сакре-Кер, була освіченою красунею-провінціалкою. Весь нерозтрачений запал своєї молодості, розуму, почуттів пані де Реналь віддала вихованню своїх дітей. Брала участь у благодійних акціях, що їх організовував її чоловік, милувалась навколишнім краєвидом, пила чай із варенням на веранді з подругою. Але до зустрічі із Жульєном вона не знала кохання. І ось в її домі з’являється нова людина – гувернер її дітей, досить-таки миловидний юнак. Бажання допомогти Жульєнові матеріально, придбати книжки, які він хотів би мати, тривалі прогулянки в саду стали тлом, на якому зародилось та визріло кохання пані й гувернера. Палка, жагуча пристрасть охопила обох. З ризиком для честі жінка зустрічається із Жульєном у своїй спальні, краде для нього хліб після вечері, затягує драбину, по якій він піднімається до її кімнати. Забуто всі умовності світу. Панує тільки кохання – з її боку. Бо Жульєн “закохався” в неї лише з корисливості. Справжнє прийде потім.

Своє почуття пані де Реналь сприймає як гріховне (особливо її злякала хвороба сина), але й відмовитися від почуття вона не може.

Ця глибоко віруюча жінка, майже фанатично віддана Богові, під тиском свого духівника здійснила вчинок, який зашкодив Жульєнові. Але те, що вона пробачила Сорелю, прийшла до в’язниці, заплямувавши свою честь і не боячись цього, є найкращим свідченням справжнього кохання.

Образ Матільди де Ла-Моль – один з найяскравіших образів Стендаля. Вона є повною протилежністю пані де Реналь. Горда і холодна красуня-аристократка, екстравагантна, дотепна, глузлива, розумна, освічена (читає Вольтера, Руссо, цікавиться історією Франції), Матільда вища за своє оточення. Вона зневажливо ставилась до молодиків, з якими була знайома. Дівчина жила в очікуванні, що з’явиться герой, схожий на улюбленця її ідеалу – Маргарити Наваррської. Сіра, буденна, зовсім не героїчна сучасна дійсність не викликає в Матільди інтересу, вона живе минулим, що постає в її уяві, оповите романтикою сильних почуттів. Ця горда аристократка звертає увагу на Жульєна тому, що почуває в ньому незвичайну натуру із сильною волею. І все те, що вона очікувала, на що сподівалась, Матільда знайшла-таки в Жульєнові. Але кохання цих молодих людей більше схоже на змагання, бо вони постійно мучили одне одного. Причина того – хворе честолюбство Сореля.

Матільда досить часто буває безжальною у своїх судженнях про людей, вона ображає плебея Жульєна Сореля, змушуючи того вигадувати хитромудрі способи, щоб підкорити її. Однак вона хоча й розсудливо та все ж таки прагне кохання.

Матільда розуміла, що, одружившись із Жульєном, вона потрапить у те суспільство, до якого ставиться з презирством. До того ж – Сорель не любить її по-справжньому, бо душею він з панею де Реналь. Хоча й усвідомлює це за досить трагічних обставин.

5. Завдання та запитання до учнів.

– Розкажіть, як поводять себе героїні під час перебування Жульєна у в’язниці. (Пані де Реналь навідується до Сореля кожного дня, вмовляє його подати апеляцію, болісно переживає відмову Сореля зробити це. Тільки тут, у в’язниці, вони обоє зрозуміли, що їхня любов стала для них найвищим щастям і найбільшим лихом. Матільда теж відвідує Жульєна, але ці відвідування дратують його.)

– Як героїні пережили страту Жульєна? (Пані де Реналь померла третього дня після страти Жульєна. А Матільда, як і Маргарита Наваррська, поховала голову свого коханого в печері, яку Жульєн вибрав для себе сам.)

6. Проблемна ситуація.

– У трактаті “Про кохання” Стендаль написав: “Кохання – це дивовижна квітка, але слід мати відвагу, щоб підійти і зірвати її на краю жахливої прірви”. Як ви думаєте, чи доречна ця фраза відносно почуттів Жульєна Сореля? (Можливо. Жульєн прагне кохання, але весь час він – на краю прірви, хоча й завжди уникає падіння вниз.)

7. Коментар учителя.

Слід зазначити, що філософія кохання, викладена Стендалем у трактаті “Про кохання”, на сторінках роману збагачується новим соціальним змістом. Автор упродовж усього сюжету спостерігає кристалізацію почуттів, що здійснюється в стосунках Жульєн – пані де Реналь, Жульєн – Матільда де Ла-Моль. Кожного разу головний герой діє згідно зі заздалегідь накресленим планом, і кожного разу життя вносить корективи в його здійсненя, чинячи перешкоди.

8. Робота з епіграфом.

– Як ви розумієте слова, що служать епіграфом уроку?

– Як вони пов’язані з темою уроку? (Образи героїнь справді мають власну сутність, а не відіграють роль тла для головного героя. Стендаль створює досить своєрідні типи жіночих характерів, виходячи зі своїх поглядів на жінку й кохання.)

9. Творче завдання.

– Дослідіть, у чому полягає психологізм зображення героїв.

10. Коментар учителя.

Новаторство творчості Стендаля полягає в новаторському характерові його художнього методу. Письменник точно, глибоко й пристрасно зобразив внутрішній світ героїв. Зазначимо, що це виявляється і в стилі – стислому й динамічному. Стендаль обумовлює емоційну насиченість образів і навальність дій, уникаючи довгих описів і багатослів’я. Нібито спокійний тон оповіді таїть у собі секрет напруженого динамізму стилю митця.

Відомий російський письменник І. Бабель одного разу сказав: “Ніяке залізо не може пронизати людське серце таким крижаним холодом, як крапка, поставлена вчасно”. Творчий метод Стендаля має саме таку особливість. Згадаймо сцену страти Жульєна: “Все відбулося дуже просто, благопристойно, і з його боку без будь-якої афектації”. Так усього одним реченням письменник підбиває підсумок складному й напруженому життю головного героя, викликаючи в читача сплеск глибокого переживання.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

1. Творчі завдання.

– Відомо, що 25 вересня 1840 року О. де Бальзак опублікував статтю, присвячену роману Стендаля “Пармський монастир”. У ній він виступив як блискучий теоретик літератури, визначивши головні напрями розвитку сучасного йому роману. На думку митця, Стендаль є представником “літератури ідей”. Подумайте, чи згодні ви з цими словами. Аргументуйте свою думку. (Так. Адже у своїх романах Стендаль досить точно відтворює сучасну епоху, змальовує суспільство в усій його повноті, порушує важливі соціальні й моральні проблеми.)

– У своєму щоденникові Стендаль записав: “Для мене важливо одне – картина людського серця. Без цього я нуль”. З’ясуйте яким чином, цей авторський принцип виразився в романі “Червоне і чорне”. (Головний художній інтерес письменника – у сфері психології. Стендаль використовує особливий прийом створення образів: суміщення авторської точки зору на події і персонажів із зображенням тих самих речей через сприйняття героїв. Проникаючи у думки й почуття героїв, він наближує їх до читача, веде його, розкриваючи усі таємниці душі своїх персонажів.)

ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати повість О. де Бальзака “Гобсек”.

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення: “Життєвий і творчий шлях письменника”, “О. де Бальзак і Україна”, “Історія створення повісті “Гобсек”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Жіночі образи роману “червоне і чорне”. Психологізм творчості Стендаля

малий мирон скорочено