ЗЕЛЕНІ НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ
Цього дня стародавні римляни святкували день предків – розалії. На думку дослідників, назва свята походить від назви квітки – троянди (рос. роза). Традиція святкування була перейнята давніми слов’янами, а пізніше, з прийняттям християнства на Русі, органічно злилася зі святом Трійці.
Тиждень перед Трійцею – зелений тиждень (інші назви – клечальний, русальний). Зелені свята зазвичай мають такі складові:
– три останні дні зеленого тижня;
– три перші дні троїцького тижня.
Відповідно до народних вірувань під час
У четвер, перший день зеленого тижня, незаміжні дівчата завивають вінки з конвалій, василька, чебрецю, полину й інших квітів у полі, у лісі, співаючи відповідних святу пісень. Потім вони ходять від хати до хати з цими вінками на голові.
У деяких регіонах України від самого ранку цього дня дівчата готують різні святкові страви. На обід обов’язково слід подати смажену яєчню на додачу до інших страв. Потім вони готують вибране для святкування подвір’я: ретельно прибирають, ставлять посередині молоде деревце,
Діти, переважно хлопчики, тримають у руках приготовлені дівчатами страви та відра на палицях, наповнені пивом. Одна з дівчат бере в руки деревце та починає співати. До неї приєднуються інші дівчата. Потім усі діти урочисто йдуть до лісу. Там розкладають принесену їжу та починають пригощатися.
Після пригощання дівчата розходяться лісом і вибирають одну або кілька берізок для завивання. Вінки в’ють прямо з гілок берези, не відриваючи їх від дерева. Коли берези вже “прикрашені”, дівчата обирають старшу куму, підкидаючи вгору хустки: котра підкине вище – та й старша кума. А в день власне Трійці дівчата знову йдуть до лісу – розвивати берези. Стан вінка з березового гілля показує дівчині, яка його завивала, яким для неї буде наступний рік – вдалим чи не дуже.
Або ж так. Дівчата та хлопці парами завивали гілки на березі колом, обнімаючись крізь нього. Тоді хлопець зрізав цей “вінок”, щоб гілки не розійшлися, а дівчина кидала його на воду, ворожачи на ньому, як у час купальських свят. Учасники обряду (чи це пара – хлопець з дівчиною, чи двоє дівчат) ставали кумами – найближчими друзями:
Ой кумочки, да голубочки,
Ми у ліс ідем, ми кумиться йдем!
І покумимося, й поголубимося!
А на дубочку два голубочки:
Вони купляться, обіймаються й пригортаються.
..
Трохи по-іншому виглядає обряд завивання берези в білоруському варіанті: дівчата розвішують на березах уже готові, заздалегідь сплетені з квітів вінки, а потім стрибають навколо дерев, ляскають у долоні та співають. Замість “старшої куми” дівчата обирають з-поміж себе “русалку”, яка й верховодить у жартах і танцях з нагоди свята.
Українські дівчата за старих часів на Зелені свята “водили тополю”. Серед дівчат обиралася найвища дівчина – “тополя”. Обрану “тополю” прикрашали намистом, різнокольоровими стрічками, барвистими хустками. І ось “тополя” вбрана, тепер дівчата починали водити її по селу й по полях. Кожна людина, яка зустрічала цю урочисту процесію, повинна була чимось обдарувати дівочу громаду. Подібну традицію мають білоруси – “водіння куща”, хорвати, естонці, німці, чехи та словенці водять убраного зеленими гілками хлопця – “зеленого Юрія”.
Суботнього ранку, напередодні Трійці, і незаміжні дівчата, і молодиці знову йдуть збирати квіти й зілля, а ввечері цього ж дня уквітчують будівлі, ворота, дерева навколо оселі й господарських споруд. Клечанням називають зайві дерева та просто гілки, що зрубані саме в цей день, тому й виникла одна з назв святкового тижня – клечальний тиждень.
Не тільки українці мають звичай святкового уквітчування. Подібні традиції має Данія, Норвегія та Швеція: молодь із зеленим клечанням зі співами та музикою здійснювала урочистий похід від лісу до рідного міста або села. За старих часів англійці мали красивий звичай уквітчувати свої оселі. Певною екзотичністю відрізняється святкування індійців: двом дівчатам доручають принести з лісу гілку священного дерева. Дівчата, яким випала така честь, обливають обране дерево олією та вином і лише після цієї процедури відламують гілку. Принісши її в село, кладуть на заздалегідь приготовлений для жертвопринесення камінь на березі річки або хоча б струмка. Після жертвопринесення (зазвичай лиха доля випадає цапові) люди танцюють, співають і влаштовують ігри.
Надвечір господарі вносять у хату молоду осику. Це своєрідне ворожіння: якщо зранку все листя залишилося свіжим – усі члени родини будуть живі-здорові, а те, скільки листочків зів’яло або почорніло, віщувало, наскільки серйозні негаразди чекають на цю сім’ю. Отже, принесення зеленої гілки до хати вважається дуже важливим у різних народів, можливо, це пов’язано з закликанням урожаю та багатства, що вноситься разом із священною гілкою.
Та й у цілому давні слов’яни вшановували дерева, поклонялися їм, приносили жертви й інші обряди під їхніми вітами. Найбільше шанувався дуб, саме під ним виконувалися найважливіші магічні дійства.
Давні німці найбільше шанували липу, навіть проводили під нею суди; у пруссів липа вважалася деревом бога весни; ясен вважався деревом верховного бога західних слов’ян. Навіть із запровадженням християнства та, відповідно, запеклими спробами винищення найменших залишків язичницьких вірувань ці “зелені традиції” виявилися надзвичайно живучими.
Цей день – русалчин Великдень. Господині роблять жовті крашанки та роздають їх дітлахам. Ніхто не повинен працювати, оскільки русалки можуть розгніватися, що їх не вшановують, і наробити шкоди господарству, наприклад зіпсувати посіви. Щоб задобрити русалок, дівчата замішують тісто на свяченій воді, печуть хліб і відносять його на поле – пригощають мавок і русалок. За народними віруваннями, якщо сплести вінок для русалки й залишити його в лісі, то русалка на знак подяки пошле дівчині багатого нареченого.
Не можна на русалчин Великдень ходити одному до лісу, у поле або заходити у воду – русалки можуть залоскотати. Як “запобіжний засіб” можна використовувати любисток і полин: спочатку насипати їх у воду, а вже потім самому заходити. У більшості європейських народів є власні русалки, тільки називаються вони по-іншому, та й “обов’язки” їхні можуть дещо відрізнятися. Наприклад, сербські русалки – віли – жодних неприємностей людям не завдають, а тільки допомагають: готують грім і блискавку, збирають хмари, віщують майбутнє.
Субота Зеленого тижня – поминальний день. Оскільки, за народними, віруваннями, на Зелені свята прокидаються мерці, люди вважають за необхідне відвідати могили померлих родичів і друзів, згадати їх добрим словом. Перекази свідчать: якщо не обминути померлих своєю увагою в цей час, вони допоможуть уберегти поля.
Загалом русалчині свята тісно пов’язані з язичницьким ушановуванням води, її очисної, життєдайної сили.
Зелені свята нерозривно пов’язані з піснями. По-перше, це маївки. Маївки – твори календарної обрядовості, назва яких, можливо, походить від “май” (травень) чи “маяти” (прикрашати зеленню) або “мавки” (духи лісу та поля). Ними супроводжувались усі обряди Зеленої (Клечальної) неділі та пов’язані з нею ігрища молоді. Найпоширенішим тут є мотив замаювання хат, подвір’їв:
Звеселіло подвір’я
Прийшло зелене іря.
..
…Везе Касійко бука,
Бука зелененького
Для газди молоденького.
Уся череда, уся,
Тільки скотаря нема.
Пішов скотар на зілля.
Нинька свята неділя.
Окрему групу становлять маївки, якими супроводжувались обряди прикрашання худоби, що зберегли зв’язок із тотемними поклоніннями, і носять серйозний характер (ці твори іноді носили назву “пастуші пісні”):
Мене мама будила
І так мене просила.
Аби я збирав цвіточки
Худобі на віночки. –
І би-сте вінки вили
Худобу намаїли.
Як буде веселонька
Та й буде здоровонька.
Далі хлопці й дівчата сходяться докупи та радяться, як краще вити віночки, і, виплітаючи їх, величають корівок за молоко, сметану, масло, сир. У деяких піснях зустрічаються звертання до окремої корови:
Вийся, віночку, гладко,
Як червоненьке яблуко.
Та й вийся, увивайся,
На корову придайся.
Пасла Красечка, пасла,
Цебер каші принесла.
Ой ми вінки ввивали,
Щоби-сьмо Красю вбирали.
В окрему групу виділяються майські пісні, якими супроводжувалися обряди водіння тополі, куста, кралечки: Стояла тополя край чистого поля. Рефрен:
Стій, тополенько, стій не розвивайсь,
Буйному вітроньку не піддавайсь.
..
Цей обряд, до речі, зберігає не лише зв’язок із анімістичними уявленнями, а й з Великодніми святами на основі вшанування культу покійників. В обряді “куста” також звучать мотиви проводів дівчини до зеленого гаю, її зустрічі з парубком чи козаком, розмова між ними. У цьому виявляється поєднання культу духів з ігрищами молоді під час Зелених свят.
Тема весняних молодечих ігор продовжується у маївках, якими супроводжувались ритуали “гойдалки” – гойдання дівчат та хлопців на “вербових колисках”, що передували їх любовним забавам:
Ой у лісі, при горісі, при дубку,
Там повісив Іваньо гойдалку.
Та посадив Голяну – кохану.
Гойдайся, Голяно, високо,
Щоб було видненько далеко.
Щоб твої биндочки маяли,
Щоб твої перстені сяяли.
Часто така гойдалка називається колискою. Можливо, подібний ритуал очищення повітрям здійснювали і з покійниками, що дійшло до нас в окремих елементах казок, де мертву царівну підвішують у лісі у скляній чи кришталевій колисці (труні). Подекуди подібні ритуали відбувались на Великдень у зв’язку із культом померлих предків.
У маївках часто зустрічаються любовно-еротичні мотиви та мотив ворожіння по куванню зозулі, що споріднює їх із гаївками:
Іграла зіронька, іграла,
З ким ти, дівочка, гуляла? І гуляла?
– З тобою, хлопчичок, з тобою, і з тобою,
Під зеленою вербою, і вербою.
Над холодною водою, і водою,
Під колючою грушею, і грушею,
З тобою, хлопчик, з душею, і з душею.
Маївки, як і більшість жанрів календарної обрядовості, є творами усної народної пісенності, де дійство поєднується зі словом, вони нерідко виконуються у формі діалогу.
Не менш цікаві русальні пісні – жанр календарно-обрядової лірики, пов’язаний із святкуванням Русалій (Русального тижня, русального Великодня). Оскільки це свято було пов’язане з духами землі й води, то в русальних піснях широко відображені не лише їх архетипи, а й образи, що їх супроводжують: ночі, місяця, берега, річки, криниці, верби тощо.
Так, образ місяця в піснях-замовляннях є невід’ємним атрибутом русалчиних гулянь (вважалось, що при місяці вони виходять із води й водять хороводи):
Ой вигляни, срібний місяцю, із-за хмароньки,
Бо повинна вийти з води сестра-русалонька.
Розпрощалася вона зі світом, моя мила,
А сьогодні повинна вийти, бо зелена неділя.
Частий мотив цих творів – прохання русалками у жінок полотна, сорочок чи наміток:
Сиділа русалка на кривім березі,
Просила русалка у жіночок наміток,
У дівочок сорочок:
– Жіночки-подружки, дайте мні намітку!.
.
Щоб задобрити русалок, жінки у ці дні самі розвішували по деревах дарунки.
Хоча русальні пісні сповнені глибокого ліризму, поетизації образів лісових, польових та водяних істот, вважалось, що русалки можуть завдавати багато шкоди людям і навіть забрати їх із собою “на той світ”. Частим у цих творах є мотив загадування русалкою загадок людині, з якою вона зустрілась:
Ой біжить, біжить мала дівчина,
А за нею та русалочка:
Та послухай мене, красна панночко,
Загадаю тобі три загадочки,
Як угадаєш – до батька пущу.
Не угадаєш – до. себе возьму.
Тут образ дівчини-семилітки перегукується із відповідним казковим персонажем. Усі ці загадки, як і їх відгадки, сягають корінням глибокої давнини, сповнені сакральним змістом, сприймаються як такі, які може відгадати лише посвячена людина:
А що грає – голос має?
А що плаче – сліз не має?
А що біжить без пригону?
А що світить в ясну пору?
А що в’ється круг деревця?
А що горить без полум’я?
А що росте без кореня?
– Хіба я не дівчина,
Щоб я того не відгадала:
Скрипка грає – голос має,
Сокіл плаче – сліз не має,
Вода біжить без пригону,
Місяць світить в ясну пору,
А хміль в’ється круг деревця,
Сонце горить без полум’я,
Камінь росте без кореня.
Але дуже часто ці пісні завершуються тим, що “Дівчина загадочок не вгадала, Русалочка дівчину залоскотала”.
Завершувались Русалії урочистими проводами русалок із села, що супроводжувалось подекуди водінням дівчини, її ритуальним поливанням, проводами до води. Тема проводів русалок теж знайшла своє відображення у русальних піснях:
Проводили русалочки, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Да нашого житечка не ломили,
Да наших дівочок не ловили.
Або:
Проведу я русалоньку до бору,
А сама вернуся додому.
Ми свою русалоньку проводили,
Гіркою осикою заломили.
Як у весняний період, під час Зелених свят та Русалій були і свої особливі ігри. Серед хлопців поширеними були бої, перебої та перегони. Бились один на один чи група проти групи. Ці ігри були дуже різноманітними за своїми правилами – учасники могли битись кулаками чи без рук (тільки грудьми). Можливо, ці ігри були символічним утвердженням повної перемоги літа над зимою, або ж були змаганнями між двома парубочими громадами. Деякі науковці вважають, що ігрища на тематику боротьби є замовляннями перед військовими діями, війнами.
Також парубки з дівчатами грали гру “Горюдуба”, що теж є глибоко символічною: пара (дівчина з хлопцем) втікає від “ловця”, який ловить дівчину, а всі в цей час вигукують: “Гори, гори ясно, щоби не погасло!” Ця гра була про віщенням купальських свят, щоб ясно горіло і сонце, і вогнище, яке воно уособлювало.
Отже, за тематикою, мотивами та образністю русальні пісні виявляють зв’язок із жанрами весняної обрядовості, із повір’ями, легендами, забобонами, а також містять казкові елементи та приказки.
ЗЕЛЕНІ НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ
планета наш дом сочинение
Related posts:
- ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА Там у полі криниченька, Навколо пшениченька. Там женчики жали, Золоті серпи мали, Срібнії юрочки4, Що в’язали снопочки....
- Зелені свята українців Русальна або Клечальна Неділя – свято переходу весни в літо. Неділя починала в язичників ряд свят, які складали Русальний Тиждень. Неділя та, називається так тому що, зеленню прикрашали подвіря, хату. По всій Київщині збирали пахучі...
- ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Споконвіку в Україні зимові свята супроводжувалися різними традиціями, звичаями, обрядами. Розпочинаються зимові свята Днем святого Миколая (19 грудня). Особливо готуються до цього свята діти, вчать...
- НОВА РАДІСТЬ СТАЛА – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Колядки та щедрівки На Різдвяні свята виконували обряди колядування, а під Новий рік, у “щедрий вечір”, – щедрування. Гурти молоді обходили...
- ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили, Щоб до нас вже русалочки...
- У РЖІ НА МЕЖІ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ До обрядових пісень літнього циклу належать русальні, купальські та жниварські пісні. Дуже давніми за походженням є русальні пісні. Вони виконувалися під...
- Народні обряди для дівчат (“Ой вінку мій, вінку”) ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Народні обряди для дівчат (“Ой вінку мій, вінку”) Багато українських дівчат дотримувалися давніх традицій щодо сватання, пошуку нареченого...
- Народні звичаї та обряди. Святий вечір Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, обряди, що усталились протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї народ – це ті прикмети, за якими вирізняється народ не тільки в сучасному, а і в його історичному...
- Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа...
- ЗАСІВНА – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ЗАСІВНА Сію, сію, посіваю, З Новим роком вас вітаю! Щоб родило на землі. Щоб був хліб на столі. Щоб водилися пернаті...
- ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК Заплету віночок. Ой пущу віночок Заплету шовковий, На биструю воду. На щастя, на долю. На щастя, на долю, На...
- ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ Добрий вечір тобі, пане господарю, Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, Радуйся! Ой радуйся…...
- Народні думи невільницького циклу Народ створив багато дум про турецько-татарську неволю. У них на повний голос звучить невимовна туга за рідним краєм, за “ясними зорями”. Серед дум невільницького циклу помітне місце належить думі “Маруся Богуславка”. Твір утверджує високу патріотичну...
- Народні обряди Народні обряди В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Важко уявити Різдво без куті, Великдень – без писанки, Святу Трійцю – без клечання. Кутя – символ урожаю, писанка – народження весняного сонця. Зеленим гіллям...
- А СОНЕЧКО КОТИТЬСЯ, КОТИТЬСЯ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ А СОНЕЧКО КОТИТЬСЯ, КОТИТЬСЯ А сонечко котиться, котиться, Нам додому хочеться, хочеться. Хазяїне наш, нам додому час! Вже сонечко під липкою,...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у...
- ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРІВОЧКА – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРІВОЧКА Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати: – Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару1 Там овечки покотились2, А баранці...
- МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО Маяло житечко, маяло1, Яку полі стояло, А тепер не буде маяти, А буде в стодолі2 лежати. До межі,...
- ОЙ БІЖИТЬ, БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ОЙ БІЖИТЬ, БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА Ой біжить, біжить мала дівчина, А за нею да русалочка: – Послухай мене, красная панно. Загадаю...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво...
- КУПАЙЛО, КУПАЙЛО – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ КУПАЙЛО, КУПАЙЛО – Купайло, Купайло, Де ти зимувало? – Зимувало в лісі, Ночувало в стрісі: Зимувало в пір’ячку, Літувало в зіллячку....
- ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ Ой вінку мій, вінку, хрещатий1 барвінку! А я тебе плела вчора до вечора. Виси, мій віночку, на...
- Які народні та релігійні свята відзначаються восени і взимку Свято Стрітення відзначають п’ятнадцятого лютого. Цього дня у єрусалимському храмі праведний старець Симеон і Анна пророчиця дарували своє благословення Сину Божому. За народними уявленнями цього дня літо зустрічається з зимою, а також третього грудня на...
- До свята Великодня До свята Великодня Крашанка – необхідний атрибут Великодня, символ відродження життя. Здавна щороку великодньої п’ятниці господині готували крашанки: червоні, жовті, зелені. Вони прикрашали святковий стіл. А звідки ж господині брали фарби? По-перше, відвар цибулинного лушпиння,...
- Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім...
- Твір “Зимові свята” Взимку, коли сніг вже давно вкрив своєю ковдрою подвір’я та стріхи хат, коли чудернацькі коштовні візерунки прикрашають вікна осель, у нашій країні відзначають два найбільші свята – Новий рік та Різдво. Ці свята пов’язані з...
- КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО… КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ До літнього циклу календарно-обрядової лірики належать так звані русальні пісні. Вони виконувалися у дні Зелених Свят. їх відзначають у сьому після Великодня неділю (п’ятдесятий...
- Зимові свята та звичаї українців Пушистий білий сніг налітає за вікном. Проте в хаті тепло і затишно. Швидко закінчується день і починається ніч. Ось такий він наш грудень, та саме з нього починаються зимові свята. Першим таким зимовим святом є...
- “Є в коханні і будні, і свята” Коли в дитинстві я читала казки, звертала увагу, що якщо там йдеться про кохання, казка закінчується весіллям. Коли подорослішала, я замислилась: чому так? Бо після весілля починається буденне життя зі своїми труднощами і радощами. “Життя...
- Є в коханні і будні, і свята – ІІ варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ II варіант Коли в дитинстві я читала казки, звертала увагу, що якщо там йдеться про кохання, казка закінчується весіллям. Коли подорослішала, я замислилась: чому так? Бо після весілля починається...