Закон любові (твір-розповідь з елементами роздуму)

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Закон любові (твір-розповідь з елементами роздуму)

Я вважаю, що найбільша удача в житті кожного з нас – це зустріч із Людиною з великої літери. Ця зустріч стає справжньою подією, за яку хочеться дякувати все життя. З такою людиною я знайома з народження, адже це – моя бабуся. Багато років вона працює вчителькою у школі, хоча, володіючи енциклопедичними знаннями, давно могла б викладати в університеті. Та школа – це її покликання. Вона завжди оточена дітьми, які потребують її духовного материнства. З кожною

дитиною в неї свої, особливі стосунки; нікого вона не виділяє і себе не відділяє від молоді. Моя бабуся має дивну особливість: вона вміє любити всіх однаково, але кожного – більш за інших. Люди, як правило, люблять усіх, але забувають про кожного, а коли згадують кожного, то забувають про всіх. Як же навчитися любити всіх, щоб зберегти увагу до кожної людини? Мені здається, що моя бабуся знає цей секрет, адже це закон любові.

-Любов – це таємнича земля, до якої кожен із нас пливе на власному кораблі і кожен сам собі капітан: куди повернеш – туди й припливеш. Любов – це всеохоплююче почуття до людей, до всього живого,

це прагнення до вічності. Якщо ти не сприймаєш життя як величезне незаслужене щастя, то шукай провину в собі, а ця провина – то егоїзм, бажання радості тільки для себе, – любить повторювати старенька.

Бабуся не соромиться дрібних зморщок, що сіточкою покривають усе її добре округле обличчя. Очі моєї бабусі заворожують своїм молодим блиском. Здається, що вони дивляться в душу.

Бабуся часто розповідає, що кожен прожитий день вона сприймає як таємницю, що відкривається перед нею поступово після спілкування з природою, з рідними та незнайомими людьми, з учнями. Вона вважає, що ми не повинні пояснювати свої негаразди чи то обставинами, чи то долею, чи то “поганими генами”. Ніхто не може відібрати в людини дану їй від природи свободу волі, вибору. Бабуся вчить нас не обвинувачувати зовнішні сили і цією провиною виправдовувати себе, адже від нас самих залежить наше життя. Вона впевнена, що з життям не треба боротися, підкоряти його. Кожен може стати творцем усього, що нас оточує, а для цього необхідно знайти свою лінію поведінки в спілкуванні зі світом. Бабуся вміє відрізнити суть життя від суєти. Вона вважає, що жити як-небудь, коли людина не встигає замислитися, куди й навіщо вона йде, не можна, адже рано чи пізно це відгукнеться душевним спустошенням. Кожному необхідно знати своє призначення.

Бабуся народилася в середині XX століття, росла в умовах тоталітарного режиму, активно виступала за незалежність України. Все своє життя вона жила по правді, як підказувало її добре, любляче серце.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Закон любові (твір-розповідь з елементами роздуму)


энеида котляревского читать скорочено
Закон любові (твір-розповідь з елементами роздуму)